Верховна рада запускає реформи Вищої ради правосуддя та Національного антикорупційного бюро. Обидва ці кейси - вже давно в списку домовленостей між Україною та Міжнародним валютним фондом. У чому складнощі з прийняттям документів і чи будуть вони реалізовані – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Україна взяла на себе зобов'язання реформувати Вищу раду правосуддя (ВРП) та антикорупційну систему ще рік тому, коли підписала меморандум з МВФ. Від виконання його норм безпосередньо залежить питання отримання траншу.
У меморандумі уряд обіцяв протягом півроку забезпечити перевірку на доброчесність членів ВРП і створити в штаті ради ефективну службу дисциплінарних інспекторів. Останні допомогли б істотно прискорити процес притягнення українських суддів до відповідальності за допущені порушення.
Що стосується посилення незалежності антикорупційної інфраструктури в Україні, то це питання протягом минулого року не тільки не було знято з порядку денного, але і, навпаки, стало ще більш невідкладним. Це пов'язано з тим, що восени Конституційний суд фактично "зніс" ключові норми закону про НАБУ і всю систему електронного декларування доходів чиновників з повноваженнями Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК).
Офіс президента, уряд і Верховна рада були змушені в терміновому порядку переконувати іноземних кредиторів у тому, що антикорупційна інфраструктура буде відновлена в повному обсязі і в стислі терміни. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевняє, що ці моменти залишаються ключовими в спілкуванні з МВФ і на даний момент.
"Ми працюємо з МВФ майже в щотижневому режимі. Під час останнього спілкування пару тижнів тому ключовими питаннями залишалися антикорупція, НАБУ, НАЗК і Вища рада правосуддя. Інших питань немає", - сказав голова уряду в інтерв'ю РБК-Україна.
Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко пообіцяв, що зазначені закони будуть прийняті до кінця поточної сесії, тобто в травні-червні. Так, законопроект про посилення відповідальності за недостовірне декларування вже прийнятий у першому читанні ще в середині квітня. Реформа ВРП проголосована за основу 19 травня, а закон про НАБУ, за даними джерела РБК-Україна в монобільшості, планують прийняти в п'ятницю, 21 травня.
Остаточне затвердження цих законів не буде простим завданням, також прогнозує співрозмовник з "СН". На його думку, судові та антикорупційні питання "занадто чутливі" для депутатів. Не в останню чергу і тому, що активна роль в них відводиться представникам міжнародних організацій.
Передбачувана реформа Вищої ради правосуддя істотно змінить правила гри у всій судовій владі країни. Цей конституційний орган займає ключове місце в системі правосуддя України на даний момент. Його напарник - Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) - не працює в Україні з листопада 2019 року.
Максимальні повноваження рада правосуддя отримала в ході судової реформи минулого президента в 2016 році. Тоді вона не просто перейменувалася з ВРЮ (Вища рада юстиції) в ВРП (Вища рада правосуддя), а й стала дуже впливом відомством, що відповідає за призначення, звільнення і покарання суддів. Крім того, рада призначає і звільняє керівників Державної судової адміністрації та Служби судової охорони.
Щоб уникнути "політичного впливу" на Вищу раду правосуддя більшість його складу вирішили формувати з суддів, а не з представників держорганів. Через п'ять років після реформи членів ради звинувачують вже не в "політичному впливі", а в причетності до "суддівської мафії".
Щоб зняти ці звинувачення діючих і майбутніх членів ВРП вирішили перевірити на доброчесність і професійну етику. Основна заковика, втім, полягає в тому, хто і як буде перевіряти.
Внесений в лютому і прийнятий за основу 19 травня президентський законопроект №5068 передбачає, що для цих цілей буде створено спеціальну Етичну раду. До неї увійдуть по три представники від судової системи України і по три представники від міжнародних організацій.
"Етичними радниками", за законом, можуть стати тільки особи з "високими моральними якостями", авторитетом в суспільстві і професійним досвідом. "Венеційська комісія" в цілому підтримала таку ініціативу української влади.
Втім, саме норма про повноваження та голосування членів Етичної ради викликає основні баталії серед зацікавлених сторін. У законопроекті прописана формула "3+1", тобто за прийняття будь-якого рішення повинні проголосувати всі три представники міжнародних організацій. ВРП вважає такі положення антиконституційними і називає їх посяганням на державний суверенітет.
"Створення органу, який не має під собою конституційної основи, надання представникам, визначеним міжнародними організаціями, домінантного права голосу при формуванні конституційного органу може стати небезпечним прецедентом, негативно вплинути на роботу судової системи, призвести до втрати суб'єктності нашої держави", - сказано в заяві ради.
Примітно те, що експерти з громадського сектора інакше бачать цю ситуацію і вважають, що в даній ситуації "вирішальний голос" буде не у міжнародників, а в українських суддів. Тобто, без голосу як мінімум одного представника "старої судової системи" міжнародники з Етичної ради не зможуть прийняти жодного рішення.
"Виходить, що представники суддівської мафії будуть в однакових ролях, як і незалежні міжнародні експерти. Це не матиме абсолютно ніякого сенсу і ні до чого не призведе", – пояснив РБК-Україна голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков.
У першому читанні реформа ВРП була прийнята 19 травня. Монобільшості допомогли голосами позафракційні депутати, представники групи " Довіра" і частина депутатів з "Голосу".
Правляча партія також планує прийняти на поточній сесії зміни до закону про НАБУ. Після того як восени КСУ визнав неконституційним право призначати і звільняти директора Антикорупційного бюро, питання повноцінного функціонування цього органу повисло в повітрі. У Раді почали один за іншим з'являтися законопроекти, що регламентують ці норми, але жоден з них так і не потрапив до сесійної зали.
Наприклад, одна з останніх спроб - документ, розроблений Мін'юстом і внесений в лютому від імені Кабінету Міністрів. Він, крім зміни процедури призначення та звільнення директора НАБУ, дозволяв усунути з посади чинного директора Артема Ситника. Антикорупційне бюро розкритикувало законопроект, назвавши його "кроком до знищення відомства". Непублічно західні дипломати також піддали документ критиці.
У підсумку урядову ініціативу так і не винесли на голосування. Тоді підготовкою реформи НАБУ зайнялося керівництво "Слуги народу". В кінці квітня - на початку травня в Раді з'явилося відразу два законопроекти (5459 і 5459-1) на цю тему від одних і тих же авторів: Олександра Корнієнка, Давида Арахамії, Сергія Іонушаса і Анастасії Радіної.
Вони пропонують передати Кабміну право призначати і звільняти директора НАБУ. При цьому відправити його у відставку уряд може тільки голосами 2/3 від свого складу. Відбирати ж кандидатів на посаду головного борця з корупцією буде конкурсна комісія у складі шести осіб.
Одну половину складуть представники міжнародних організацій, а другу – або від Ради безпеки і оборони (законопроект 5459) або ж від Кабміну (законопроект 5459-1). Другий варіант у підсумку став пріоритетним, його включили до порядку денного, а 19 травня підтримав і профільний комітет Ради.
Слід зазначити, що в обох документах прямо вказана норма, що чинний директор НАБУ Артем Ситник виконуватиме свої повноваження до приходу наступника. Сама процедура його обрання запуститься після того, як закон набуде чинності.
У монобільшості вирішили підтримати законопроект, але впевненості в тому, що голосів за нього вистачить, все ще немає.
"Ця законодавча ініціатива непроста і, певною мірою, резонансна. Зрештою, це вже 10-ий або 11-ий законопроект на одну і ту ж тему. Зараз позиція фракції - підтримати цей законопроект, але дискусії щодо нього ще тривають", – сказала РБК-Україна заступник голови антикорупційного комітету Галина Янченко (СН).
У "Голосі" також не виключають, що знову підтримають проект від монобільшості. "Поки що це найбільш прийнятне, що було запропоновано по НАБУ", - зазначив депутат Ярослав Юрчишин.
Прес-служба Національного антикорупційного бюро повідомила РБК-Україна, що поки що не може надати позицію відомства щодо даного законопроекту. Водночас там підкреслили, що "збереження інституційної незалежності бюро є необхідною умовою боротьби з топ-корупцією в Україні".
В цілому ж в Офісі президента, Кабміні та парламенті тривають дебати з приводу ролі міжнародників у формуванні українських органів влади. Так, в ході обговорення на правовому комітеті Ради законопроекту про ВРП профільний заступник голови ОП Андрій Смирнов заявив, що участь іноземців у конкурсних комісіях – це "дискусійне питання".
"Ми змушені будемо виробити оптимальну формулу прийняття рішень конкурсними комісіями, які відповідають за відбір, у тому числі керівників правоохоронних органів, членів ВККС, Етичної ради при ВРП. Градус дискусії навколо цього настільки великий, що виходить вже за межі парламентського комітету", – зазначив він.
Міністр юстиції Денис Малюська згоден, що це чутливе питання. Але, за його словами, західні партнери вважають, що Україні важливо задіяти професійний досвід міжнародних експертів і їх незалежність.
"Їх (західних партнерів України – - ред.) ключовий меседж - це професіоналізм, знання і погляд з боку. Другий аспект - це незалежність. Тому що в Україні є традиція "кум, сват, брат" і не завжди ці зв'язки очевидні", – зазначив глава Мін'юсту.
Питання формування конкурсних комісій і "вирішального голосу" в них піднімав під час візиту в Україну і Ентоні Блінкен, уточнив РБК-Україна один з учасників зустрічі з держсекретарем США. За його словами, глава Держдепартаменту заявив присутнім, що обсяг і характер підтримки Штатів залежить від прогресу українських реформ.
"А ось те, чи є бажання їх робити в української влади, будуть оцінювати в першу чергу по тому, як вибирають професіоналів і в наглядову раду держпідприємств, в ключові антикорупційні органи і найголовніше – в судові. Що стосується суддів, то кілька разів звучало, що це ключовий пріоритет і те, як вибирають членів ВРП і ВККС, буде безпосередньо впливати на підтримку від США і всього західного світу", – зазначив співрозмовник видання.