Влада України у зв'язку з війною може попросити кредиторів відстрочити виплати за зовнішніми боргами, як варіант – на строк до двох років. Рішення поки не прийнято, але в Кабміні не проти, щоб кредитори самі зробили перший крок. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Платежі за держборгом – одна з найбільш витратних статей держбюджету. На 22-й рік тільки на обслуговування – виплати за відсотками – заплановано близько 164 млрд гривень. З них понад 58 млрд гривень – зовнішнім кредиторам. Можна було б сказати, що це не так багато, як у попередні кілька років, якби не війна.
Через російську агресію скарбниця спорожніла слідом за економікою, що буквально "просіла". А тому все частіше серед політиків і фінансистів стало звучати питання – коли Україна запросить у кредиторів реструктуризацію або заморозку боргів. Офіційно в Мінфіні цю тему не коментують, уникаючи навіть розмов "не під запис".
Але процес перенесення боргових платежів вже почався, причому з держкомпаній. Кабмін схвалив угоду про відстрочення зовнішніх виплат НАК "Нафтогаз України" на 335 млн доларів до липня 2024 року. Кредитори можуть отримати пропозиції від НАК вже на початку наступного тижня.
Західні партнери обіцяли масовану фінансову підтримку України. Але надходження кредитних і грантових коштів поки не настільки активні, щоб покрити бюджетні потреби. З очікуваних 5 млрд доларів, наприклад, у травні, Мінфін отримав тільки 2 млрд. Далі ситуація дещо покращилася, але не настільки, щоб повністю закрити проблему з дефіцитом бюджету.
Навряд чи варто очікувати більш істотного збільшення надходжень з-за кордону до кінця літа, враховуючи, що всі міжнародні фінансові організації в серпні йдуть у відпустку. Активізація фінансування може початися вже з вересня.
У ситуації, коли, по суті, військовий бюджет наповнюється за рахунок коштів платників податків і кредитів під низькі відсотки, виплачувати комерційні борги приватним кредиторам, на думку радника президента Олега Устенка, "не дуже коректно". А тому, вважає він, потрібно призупинити виплати і перенести їх на пару років.
"Цього року за нашим зовнішнім боргом, включаючи і тіло кредиту, і відсотки за цими кредитами, ми маємо виплатити 3 млрд доларів – це не така велика сума. І ми можемо це зробити, і вже половину все одно виплатили. З моєї точки зору, ми повинні торпедувати це питання, ми повинні поставити на паузу всі наші виплати за зовнішніми боргами", – заявив він в інтерв'ю РБК-Україна.
Устенко вважає, що зараз, коли активна фаза війни затягнулася, ризиків побоюватися втрати комерційних фінансових ринків через призупинення платежів немає. Тоді як ще в перші тижні війни він дотримувався іншої точки зору.
"Але у нашому випадку, коли війна триває вже п'ятий місяць поспіль, коли точно невідомо, коли вона закінчиться, то хвилюватися з приводу того, що протягом наступного року або навіть двох років ти не зможеш вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу, нелогічно", – заявив радник президента.
Олег Устенко (Фото: GettyImages)
Є два варіанти – відстрочка всіх платежів (відсотки і тіло) на два роки або просто призупинення з умовою обговорення питання про подальші виплати після завершення війни. Термін у два роки Устенко пояснює тим, що за цей період економіка України зможе повернутися на довоєнний рівень. Але обидва варіанти, які уряд потенційно може запропонувати кредиторам – цілком робочі, вважає радник глави держави.
Наступна виплата України за євробондами має бути у вересні – близько 1,5 млрд доларів. І поки влада не говорить про можливість того, що платіж не відбудеться. Але на те, що призупинення виплат теоретично можливе восени, натякнув прем'єр Денис Шмигаль.
"Треба почати з того, що ми про реструктуризацію зараз не говоримо... До вересня ми будемо дивитися на фінансовий стан, фінансову ситуацію", - сказав він в інтерв'ю LB.ua. Шмигаль зазначив, що Україна була б вдячна, якби кредитори самі вийшли з якимись пропозиціями на цей рахунок.
У Мінфіні, який безпосередньо займається питаннями держборгу, тему можливості призупинення платежів або реструктуризації не коментують. Це абсолютно виправдано, оскільки навіть непряме підтвердження такої можливості може призвести до спекуляцій паперами.
Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович вважає, що якщо Україна все ж зважиться на якісь зміни у відносинах з кредиторами, то ними це буде сприйнято з розумінням.
"Рішення відкласти або призупинити виплати навряд чи отримає різку негативну оцінку інвесторів або матиме першорядний вплив на сприйняття України після перемоги, тому що буде наслідком війни, а не поганої економічної політики або неправильного управління боргом", - упевнений експерт.
Інвестори, за словами Котовича, вже врахували можливість призупинення виплат у цінах єврооблігацій. Але, в будь-якому випадку, говорити про реструктуризацію зараз не варто, адже неможливо спрогнозувати, коли і як закінчиться війна. Крім того, за словами експерта, потрібно розділяти призупинення платежів, коли виплати просто відкладаються без зміни умов, і реструктуризацію, при якій умови (процентні ставки і т.д) можуть змінюватися.
Керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що якщо Україна все ж зважиться на перенесення термінів платежів, то це не стане сюрпризом для кредиторів.
"У 2-му півріччі приблизно 70% виплат бюджету, включаючи бюджетні витрати і погашення боргів, будуть фінансуватися боргами або грантами. Це означає, що ми повинні відповідально ставитися до витрачання цих грошей. А виплата боргів за номіналом зараз, особливо враховуючи, що їх ціна – третина від номіналу – це не найкращі витрати", – зазначив він.
Призупинення платежів можливе лише за комерційними валютними запозиченнями (євробонди) – обслуговування кредитів міжнародних фінансових організацій (МВФ, ЄБРР, ВБ і т.д.) планується проводити за графіком.
Міністр фінансів Сергій Марченко (Фото: прес-служба Кабміну)
Реструктуризувати або припиняти платежі за цими кредитами немає сенсу, оскільки вони продовжують фінансування, яким, попросту кажучи, можна покривати наявні борги.
У МВФ кажуть, що поки "Україна акуратно обслуговує свій борг". Представник Фонду Джеррі Райс у четвер заявив, що в МВФ очікують, що так і триватиме надалі. Він зазначив, що фонд вже виділив 1,4 млрд доларів Україні і створив спеціальний рахунок для донорської допомоги, в який зробили внесок Канада (773 млн доларів), Німеччина (1 млрд євро) і Нідерланди (200 млн євро). "Ми очікуємо більшого в найближчі дні", - додав Райс. Реакцію на цю заяву від Мінфіну РБК-Україна отримати поки не вдалося.
Робота над перенесенням платежів вже фактично почалася з держкомпаній. На початку липня НАК "Нафтогаз України" дала зрозуміти інвесторам, що в умовах війни в інтересах енергобезпеки може призупинити виплати.
"Компанія в даний час оцінює свою ліквідність і операційні потреби відповідно до підтримки стратегічних пріоритетів України, в тому числі з метою збереження наявних грошових коштів", - говорилося в повідомленні від 4 липня.
Платіж в 335 млн доларів за кредитом компанії "Kondor Finance plc" (євробонди випуску 2019 року) НАК повинен провести 19 липня. За інформацією РБК-Україна, на початку наступного тижня планується зустріч з власниками паперів, щоб обговорити питання перенесення платежів за цим боргом (тіла і відсотків) на два роки. Кабінет міністрів, як виконуючий повноваження наглядової ради НАК, вже схвалив таку операцію. Кредитори НАК вже заявили, що проти такої операції, оскільки вважають, що навряд чи компанія відчуває нестачу готівки для виплати.
За неофіційною інформацією, призупинити платежі можуть ще деякі держкомпанії, у яких до кінця року очікуються зовнішні виплати – зараз це питання обговорюється. Поки "Укрзалізниця" виконала останній платіж в поточному році за єврооблігаціями, виплативши 11 липня 36 млн доларів за купоном.
До кінця року виплати чекають Укравтодор, "Укренерго", Ощадбанк, Укрексімбанк і місто Києв. Співрозмовники видання від деяких позичальників сказали, що по ситуації на сьогоднішній день питання про виплати будуть приймати самі в міру наближення термінів розрахунків, виходячи з обстановки і наявності ресурсів.
***
Україна за майже п'ять місяців повномасштабної війни проявила себе як надійний позичальник, продовжуючи виконувати свої зобов'язання і гасити борги. Чи зможе країна це робити далі на тлі російської агресії і млявою динаміки зовнішніх вливань – питання відкрите.
Ідея прем'єра про те, що кредитори могли б і самі вийти з пропозиціями про відстрочення виплат – явно не позбавлена сенсу і це далеко не фантастичний сценарій, а, скоріше, ще один можливий елемент міжнародної підтримки, навіть з боку приватних фондів.
Що, безумовно, стало б серйозною підмогою для уряду, принаймні, поки не закінчиться фаза активних бойових дій. Адже гроші Україні потрібні не менше, ніж зброя, щоб прогнати ворога зі своєї території і перемогти.