Заручники Росії, боргів та газу. Які ризики та виклики стоять перед економікою України

Економісти про ризики для України у новому році – від високих ставок за боргами, агресії Кремля, інфляції до проблем в енергетиці. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Час дешевих грошей у світі добігає кінця. Розвинені країни, заливши економіки кредитами та неабияк збільшивши держборг, сходять з цієї дистанції. Після рекордної інфляції центробанки США і ЄС починають посилення монетарної політики. І для таких країн як Україна головне питання полягає не у тому, чи підуть гроші з ринків, а у тому, як швидко і різко це станеться.

Друкарський верстат знижує обороти

Інвестори по всьому світу, затамувавши подих, ловлять кожен меседж від Федеральної резервної системи США. Щомісяця ФРС викуповувала казначейські та іпотечні облігації на 120 млрд доларів, насичуючи ринки грошима. Так Америка боролася зі збитком, який пандемія і локдауни завдали її економіці.

"Свіжонадрукований" долар розходився по всьому світу, розганяючи ціни на сировину, енергоресурси та продовольство. Світові ринки підігрівав й попит з боку ЄС і Китаю, які також щедро вливали у свої економіки дешеві гроші. На додачу через карантин з'явилися проблеми з логістикою, що підняло вартість транспортування вантажів.

"Багаті країни надрукували багато грошей, щоб швидкими темпами відновитися від економічного спаду, викликаного карантинними обмеженнями. Країни-експортери сировини, у тому числі й Україна, виграли від цього, оскільки ціни зросли", – пояснює заступниця директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко.

У США, злякавшись інфляції, у листопаді оголосили про скорочення програми кількісного пом'якшення (QE). Спочатку ФРС планувала знизити обсяг викупу активів на 15 млрд доларів на місяць. Але невдовзі у Федрезерві передумали, вирішивши "урізати" програму відразу на 30 млрд доларів, щоб закінчити QE на кілька місяців раніше.

"Інфляція має свої наслідки. Якщо вона перестане бути тимчасовою, то для світової економіки це буде ще гірше, ніж почати відкачування ліквідності", – пояснює логіку ФРС виконавчий директор CASE-Ukraine Дмитро Боярчук.

Глава ФРС США Джером Пауелл (Фото: GettyImages)

Ще один важливий меседж від американського центробанку – ФРС підніме свою облікову ставку тричі цього року і стільки ж разів у 23-му. Тоді як раніше посилення монетарної політики планувалося не таким швидким.

Чому це важливо? Чим вище ставка ФРС, тим менш інвестори схильні до ризикових активів, вважаючи за краще "відсиджуватися" у доларі – у тих же казначейських облігаціях. А тому як тільки ставки почнуть рости, неминуче відбудеться відтік коштів з інших ринків. У МВФ назвали це одним з ключових ризиків для країн, що розвиваються, до яких відноситься й Україна.

"Монетарна політика регуляторів не могла нескінченно залишатися "надм'якою", відповідно, тепер питання полягає у тому, наскільки швидко економічні процеси у світі адаптуються до більш високої вартості грошей", – пояснює директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Вищі ставки дозволять уповільнити інфляцію, чого, власне, і домагаються центробанки багатих країн. І якщо це буде відбуватися поступово, то, як вважають економісти фонду, наслідки для ринків, що розвиваються, ймовірно, будуть сприятливими.

"Більш швидке підвищення ставки ФРС у відповідь може потрясти фінансові ринки та посилити фінансові умови в усьому світі. Ці події можуть супроводжуватися уповільненням попиту і торгівлі в США і можуть привести до відтоку капіталу і знецінення валюти на ринках, що розвиваються", – попереджають у МВФ.

Чого чекати Україні: дорогий держборг і падіння експорту

Інвестори вже виходять з ринків, що розвиваються, але це відбувається неспішно, говорить Дмитро Боярчук. І хоча цей ризик був очевидний, для економіки України він може стати основним до 24-го року, вважає економіст.

"Було зрозуміло, що минулий рік для нас – винятковий. І, напевно, це був останній рік у періоді "щасливих цін" для нашої економіки", – розмірковує він.

Тут є кілька проблем для України. Відхід грошей з ринків призведе до зниження цін на товари українського експорту, насамперед це стосується металургійної продукції та залізорудної сировини, де вже відбувся відкат. Пізніше це позначиться на темпах надходжень валютної виручки в країну, що буде тиснути на курс гривні.

Через відтік грошей інвесторів уряду стане складніше позичати, щоб фінансувати бюджетні програми. А тому варто готуватися до більш високих ставок за держборгом, у тому числі й за облігаціями держпозики.

"Перехід центральних банків розвинутих країн до ужорсточення монетарної політики завжди викликає занепокоєння інвесторів. Зростають як безризикові ставки доходності, так і премії за ризик для країн, що розвиваються", – пояснив керівник департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Зростання премій за ризик, за його словами, у такому випадку особливо помітне для країн, у яких слабкі макроекономічні показники. Але українська економіка сформувала достатній запас міцності, її кредитні ризики в останні роки помітно знизилися, уточнив він.

У випадку України, на його думку, значно вагоміша роль чинника російської агресії. Саме це раніше призвело до різкого зростання дохідності по українських євробондах, нагадав експерт.

"Найбільший ризик – повторювана ескалація російської агресії протягом року. Це вкрай несприятливий сценарій, який призведе до збереження вартості запозичень для України на дуже високому рівні і зробить залучення на приватних ринках капіталу неможливими", - упевнений Віталій Ваврищук.

Міністр фінансів Сергій Марченко і прем'єр Денис Шмигаль (Фото: УНІАН)

Постійна присутність російських військ на кордоні – це можливий чинник відтоку приватного іноземного капіталу. Мова, за словами Ваврищука, йде як про прискорене виведення підприємствами з іноземними інвестиціями отриманого в Україні прибутку, так і про вихід нерезидентів із інвестицій в ОВДП.

"Очевидно, що це призведе до тиску на обмінний курс гривні", – каже він.

Єдиний шанс для України не зірватися у серйозні проблеми – залишатися у програмі МВФ, вважає Дмитро Боярчук. "Навіть минулого року нерезиденти з обережністю на нас дивилися. І це на тлі сприятливої зовнішньої ситуації, що говорить багато про що. Ця обережність буде тільки посилюватися. Плавний вихід інвесторів вже помітний, і, думаю, він буде продовжуватися", – прогнозує Боярчук.

Нерезиденти з початку 22-го року скоротили свій портфель ОВДП майже на 3,5 млрд гривень – до трохи більш ніж 89,1 млрд гривень. Наприклад, ще у жовтні обсяг їх портфеля був понад 98 млрд гривень (влітку на піку по року було більше 110 млрд гривень). Але після новин про можливу ескалацію на кордоні з РФ інвестори потроху почали скорочувати свою частку в українському внутрішньому держборзі.

Де брати газ і вугілля: ризики в енергетиці

Ще однією проблемою для України залишається необхідність пошуку вугілля і природного газу за прийнятними цінами, впевнений Дмитро Чурін з Eavex Capital.

Ціни на енергоресурси вийшли на необґрунтовано високий рівень, що, за словами співрозмовника, робить всю економіку країни залежною від можливості імпорту як газу, так і вугілля. Як, втім, і електроенергії у пікові години навантаження на енергосистему.

Енергетична безпека має бути серед першочергових завдань уряду, вважає він. "Абсолютно немає розуміння, де будуть знайдені фінансові ресурси для закачування газу у сховища на наступний сезон. Аналогічно багато невизначеності існує щодо постачання вугілля на електростанції", – зазначив Чурін.

Марія Репко з ЦЕС також називає світові ціни на енергоносії набагато більшою проблемою для України, ніж ризики із запозиченнями та падінням експортної виручки.

"Це наш імпорт, ми його закуповуємо. Поки що українці не відчули на собі високі ціни через держрегулювання. Але компанії, які купують газ за ринковою ціною, відчувають щосили. І український держбюджет це відчує, оскільки через регулювання цін багато речей лягає на нього", – пояснила вона.

Високі ціни енергоносіїв виробники неодмінно будуть змушені з часом перекласти на кінцевого споживача, впевнений Віталій Ваврищук. Тоді як зростання цін на продукти харчування, на думку економіста, до кінця року може істотно сповільнитися, оскільки продовольча інфляція у світі почала йти на спад.

Тарифи на газ і "комуналку" в Україні можуть зрости (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Збереження високої інфляції – саме по собі один зі значних ризиків для української економіки у 2022 році, говорить експерт. "Висока інфляція знецінює заощадження населення, знеохочує ці заощадження тримати та накопичувати, а отже позбавляє економіку інвестиційного ресурсу", – говорить він.

На кінець року, як пояснив Ваврищук, пославшись на прогноз ICU, споживча інфляція в Україні не повернеться у цільовий діапазон НБУ у 5% (+/- 1%), склавши 7,2%.

***

Ключовим же ризиком не тільки для України, а й усього світу залишається пандемія коронавірусу. У МВФ попереджають, що країнам з ринками, що розвиваються, як наша, слід готуватися до можливих спалахів економічної нестабільності. Це на той випадок, якщо новий виток "ковідних" проблем накладеться на більш швидке посилення монетарної політики в США.

Ще одна спільна проблема для світу, про яку вже говорять і економісти, – нерівність у розподілі вакцин. Через це економіки відновлюються нерівномірно, ризикуючи посилити й без того напружену геополітичну ситуацію і розрив між країнами.