Законопроект про споживче кредитування необгрунтовано обмежує права кредиторів, - УКБС

Внесений на розгляд Верховної Ради (ВР) законопроект про споживчому кредитуванні не тільки не дозволяє закріпити належний рівень захисту прав споживачів, але і необгрунтовано обмежує права кредиторів. До такого висновку прийшли експерти асоціації "Український Кредитно-Банківський Союз".

Мова йде про зареєстрований у ВР законопроект №9593 від 14 грудня 2011 р. "Про споживче кредитування" щодо створення єдиного механізму споживчого кредитування у відповідності зі стандартами ЄС, який був внесений до ВР народним депутатом-"регіоналом" Юрієм Полунєєвим.

В УКБС наголошують, що законодавча ініціатива вимагає істотного доопрацювання з метою встановлення чіткого законодавчого регулювання, дотримання балансу прав та інтересів кредиторів і споживачів у відповідних відносинах. Досягненню цієї мети заважає наявність низки негативних, необгрунтованих норм законопроекту, які збільшують кредитні ризики і погіршують правове положення кредиторів.

Серед них експерти називають неможливість відступу кредитодавцями своїх прав за договорами про споживчий кредит на суму до 50 тис. грн., звернення стягнення на предмет застави/іпотеки і повернення споживчого кредиту виключно через суд, відсутність можливості звернення стягнення на інше майно споживача, ніж те, яке передано кредитору в заставу/іпотеку, необхідність повідомлення споживача виключно шляхом направлення рекомендованих листів і т.д.

Представники банківського співтовариства також вважають економічно необгрунтованою норму, згідно з якою банк позбавляється права стягнути недоотриману суму коштів з іншого майна позичальника, якщо сума, отримана банком в результаті реалізації предмета застави, недостатня для погашення боргу. Як зазначають в УКБС, ринкова вартість заставного майна в більшості випадків лише зменшується протягом строку кредитування, що не дозволяє покрити розмір заборгованості позичальника.

Також експерти асоціації пропонують виключити з проекту положення, яким вводиться заборона звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовий спосіб і залишити чинний на сьогодні правовий механізм звернення стягнення за виконавчим написом нотаріуса через Державну виконавчу службу України.

До негативних нормами законопроекту експерти асоціації також віднесли ті, які стосуються встановлення безпроцентної ставки у випадку, якщо в договорі споживчого кредитування вказана неправильна сукупна вартість кредиту або договір не містить хоча б одныєї з обов'язкових умов, а також позбавлення банків, які не провели оцінку кредитоспроможності позичальника права вимоги дострокового погашення кредиту.

В асоціації вважають, що всі вказані норми не тільки погіршують правову захищеність кредиторів, але і нівелюють поняття свободи договору і ніяким чином не будуть сприяти розвитку споживчого кредитування в Україні.

Крім того, на думку експертів, законопроект дублює вже існуючі законодавчі норми. Зокрема, Цивільного кодексу України, ЗУ "ПРО захист прав споживачів", "Про іпотеку", "ПРО заставу", Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (постанова НБУ від 10.05.2007№ 168) та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання кредитування і не вимагають додаткового врегулювання.

"Законодавчі ініціативи не повинні підвищувати ризики споживчого кредитування. Зате зазначений законопроект несе саме таку загрозу, пов'язану зі значним обмеженням прав банків в кредитних правовідносинах і безпідставним збільшенням обсягу їх відповідальності. Про небезпеку такого підходу свідчить зменшення обсягів кредитів, наданих фізособам", - зазначає генеральний директор асоціації "Український Кредитно-Банківський Союз" Галина Оліфер.

"Так, якщо на перше січня 2009 р. банки надали їм (фізособам) майже 269 млрд грн, то на перше грудня 2011 р. обсяг наданих кредитів скоротився до 178,2 млрд грн. Крім того, протягом минулого року обсяги кредитування фізосіб зменшилися на 4,5 %. Таким чином, доопрацювання проекту допоможе комплексно врегулювати відносини кредиторів і споживачів (в т.ч. підвищити їх захищеність), що буде сприяти розвитку цивілізованого ринку споживчого кредитування", - вважає Оліфер.