За законами воєнного часу: як буде працювати Державне бюро розслідувань

Три роки тому парламент запустив процес створення Державного бюро розслідувань (ДБР). Минулої осені після тривалого конкурсу цей правоохоронний орган отримав керівника. Директором ДБР став колишній львівський прокурор Роман Труба. Цього тижня, 27 листопада, Держбюро зареєструвало перші кримінальні провадження. РБК-Україна дізнавалося, які виклики стоять перед "українським ФБР", чи є підстави сумніватися в його незалежності і чому Роман Труба різко змінив свої кадрові рішення.

Після Революції гідності була проголошена реформа правоохоронної системи. Одним з її ключових пунктів, поряд з появою антикорупційних органів, стало створення Державного бюро розслідувань. За задумом, ДБР має перейняти слідчі функції прокуратури.

Контроль над ДБР цікавий в ключі політичної боротьби. Адже у підслідності Держбюро злочини топ-чиновників, членів ЦВК, народних депутатів, суддів, керівництва Нацбанку і правоохоронних структур. Також ДБР має розслідувати справи стосовно працівників САП і НАБУ. До того у компетенції бюро будуть і військові злочини, крім розголошення держтаємниці.

Про призначення Романа Труби рік тому на посаду директора ДБР стало відомо за день до фінального голосування конкурсної комісії. Тоді його називали креатурою нардепа від "Народного фронту" Сергія Пашинського і секретаря РНБО Олександра Турчинова. Хоча сам Труба неодноразово заявляв, що не залежить від жодного з політиків.

Як вже раніше повідомляло РБК-Україна, він не зміг налагодити відносини з колегами з інших силових структур. І більш того – посварився з функціонерами НФ. Співрозмовники видання у правлячій коаліції стверджують, що питанням ДБР займався і впливовий депутат Олександр Грановський. Нібито Труба зіпсував відносини і з ним, але зате зблизився з оточенням генерального прокурора Юрія Луценка, в тому числі з депутатом Глібом Загорієм.

"Список 27"

У серпні Труба відмовився призначати 27 кандидатів, відібраних зовнішньою конкурсною комісією на посади керівників територіальних управлінь та центрального апарату ДБР. Формальною причиною для такого рішення стало те, що комісія знищила результати проходження кандидатами перевірки на поліграфі. У свою чергу, громадські активісти за результатами аналізу "списку 27" заявили, що як мінімум до 12 кандидатів є питання щодо походження їх майна, діяльності на попередній роботі і конфлікту інтересів.

Також активісти зазначили, що крісла поділені між трьома групами впливових політиків. "За кожну посаду боролися не на життя, а на смерть групи Авакова-Купранца, Демчины-Грановського і Пашинського. Саме згадані політико-правоохоронні "гравці" розподілили між собою посади", – писав тоді головний експерт антикорупційної групи РПР Олександр Леменов.

Сам Труба з першого дня свого призначення послідовно заявляв, що Держбюро почне роботу у вересні 2018 року. Але, згідно із законом, запуск цього органу можливий тільки після того, як у штат наберуть третину співробітників від запланованих півтори тисячі осіб. На той момент у ДБР не було ні начальницького складу, ні достатньої кількості слідчих і держслужбовців. Джерела РБК-Україна, добре обізнані у справах ДБР, стверджують, що Труба хотів отримати дев'ять крісел у "списку 27", тому і не підписав призначення.

На початку листопада Труба ініціював новий конкурс на ці посади. "Кадрове рішення – це не визначення переможця конкурсу. Це призначення на посаду або відмову в призначенні. Призначає на посаду директор Державного бюро розслідувань. У зв'язку з знищенням матеріалів поліграфа у мене відсутні умови для підготовки і прийняття кадрового рішення", – пояснив тоді Труба.

Окружний адміністративний суд міста Києва розглядає кілька позовів проти директора ДБР. Їх подав нардеп від БПП Юрій Македон, який брав участь у конкурсі на посаду керівника Держбюро. 8 листопада суд вирішив, що Труба належним чином не пройшов люстраційні перевірку. Сам він в той момент перебував у відпустці, а право підпису залишилося у його першого заступника Ольги Варченко.

В той же день ЗМІ почали активно тиражувати скандал, в центрі якого опинився цивільний чоловік Варченко – заступник голови департаменту захисту економіки Нацполіцї Олександр Варченко. Студентка КПІ Наталія Бурейко звинуватила його в домаганнях і погрозах. Сам чиновник назвав себе жертвою інформаційної атаки, спрямованої проти його дружини. До речі, того ж дня дівчина публічно вибачилася перед Варченко, написавши про це в Facebook. Варто відзначити, що у "списку 27" кандидатів, яких не затвердив Труба, було чотири діючих співробітника відділу, в якому працює Олександр Варченко.

На наступний день після скандалу у Державному бюро розслідувань заявили, що провели повторну перевірку на поліграфі кандидатів, які перемогли в конкурсі на посади в керівному складі.

"Оскільки тепер ми маємо результати психофізіологічного дослідження, так і результати спеціальної перевірки, всі переможці конкурсу пройшли, після повернення директора Романа Труби з відпустки, ми зможемо прийняти рішення про їх призначення", – заявила виконуюча обов'язки директора ДБР Ольга Варченко.

При цьому, за словами співрозмовника РБК-Україна, знайомого з ситуацією, Варченко навідріз відмовилася підписувати призначення кандидатів. У той же день Роман Труба достроково повернувся з відпустки. "Кричав, що буде всім мстити, аж до поліграфологів і призначати нікого не збирається. Формально взяв собі дві-три тижні на юридичну перевірку законності проведення поліграфа", – додало джерело.

Зміна курсу

На цьому тижні, у вівторок 27 листопада, Роман Труба на брифінгу оголосив про повноцінний запуск Державного бюро розслідувань. "Мною було прийнято рішення врахувати матеріали другого поліграфа під час прийняття мною кадрових призначень. В результаті я прийняв рішення про призначення на посади 23 кандидатів", – зазначив директор ДБР, додавши, що відсіяв чотирьох претендентів після співбесіди.

Без крісел залишилися Євген Шевцов, Олег Денега, Микола Друзюк та Мар'яна Гаєвська-Ковбасюк. Остання, до речі, повинна була очолити відділ по роботі з громадськістю та ЗМІ за квотою самого Труби. Він давно знайомий з її чоловіком, колись прокурором Львівської області. Станом на вівторок порожніми залишилися крісла першого керівника слідчого управління в центральному апараті, керівників територіальних управлінь в Миколаєві та Львові.

За словами джерела РБК-Україна в Держбюро, Труба хоче заповнити ці вакансії "своїми людьми". На даний момент він може розраховувати як мінімум на Артема Бугайця – призначеного главою третього слідчого управління, так званого "управління війни".

"Ми почнемо працювати одночасно по всій території України. Це сім територіальних управлінь та центрального апарату. У штаті ДБР 300 слідчих, які за результатами своєї роботи повинні довести, що вони елітний підрозділ по боротьбі з злочинністю в країні", – заявив директор ДБР на брифінгу.

Голова першої внутрішньої комісії з відбору співробітників Держбюро Олександр Леменов каже, що наступний етап конкурсу буде завершено до початку лютого. За його словами, щоб прискорити процес, Кабінет міністрів повинен змінити порядок проведення відбору.

"Поліграф повинен бути другим етапом, а не третім, як це є зараз. Це дає можливість конкурсної комісії повноцінно відбирати кандидатів. Те, що показує поліграф, ви ніколи не побачите через аналіз декларацій або на особистій співбесіді", – пояснив він.

Опитані РБК-Україна експерти, як і директор ДБР, стурбовані тим, що парламент не приймає в другому читанні законопроект №5395-д. Справа в тому, що для повноцінної роботи Держбюро потрібно внести технічні правки як у профільний закон, так і у суміжні акти. Це потрібно, в тому числі для того, щоб прибрати з процесу відбору керівництва зовнішню комісію, що складається з дев'яти членів: по три делегати від парламенту, Кабміну та президента.

"Через те, що Верховна рада не прийняла зміни в закон про ДБР, ми починаємо свою роботу без оперативних працівників. Ми змушені залучати оперативні підрозділи інших правоохоронних органів. Тобто, ДБР стає залежним від своїх колег, які йому підслідні. Управління внутрішнього контролю теж повинна відібрати зовнішня комісія", – сказав Труба.

Секретар зовнішньої комісії Денис Монастирський згоден, що потрібно розпустити комісію, тому що її члени вже другий рік працюють на громадських засадах. У той же час, він зазначає, що в затягуванні змін у профільний закон винне керівництво ДБР. Мовляв, Труба налаштував проти себе депутатів.

"Депутати у комітеті правоохоронної діяльності не налаштовані якимось чином приймати рішення в сторону ДБР. Комітет не на стороні Труби. Історія з поліграфами: я не буду призначати, я буду призначати - ці ігри призвели до того, що депутатам тема ДБР стала не цікава", – додав він.

Монастирський нагадав, що зовнішня комісія не може обрати претендентів в управління внутрішнього контролю, тому що директор Держбюро не надав за ними кваліфікаційні вимоги. За його словами, співробітників ДБР тепер неможливо притягнути до відповідальності. Також це управління має повноваження здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

"Навіть якщо він завтра передасть комісії кваліфікаційні вимоги, конкурс в кращому випадку пройде за півтора-два місяці. Виходить, що ДБР почне працювати в білих ніжних руках СБУ. Оперативні функції буде виконувати СБУ за запитом ДБР. Я впевнений, що всі оперативні плани ДБР буде знати СБУ і сама визначати, як кого інформувати тощо", – уточнив секретар зовнішньої конкурсної комісії.

ДБР під час війни

Держбюро розслідувань розпочало свою роботу в умовах, де-юре, воєнного стану. В "управлінні війни" тільки двоє з 30 слідчих мають досвід розслідування військових злочинів. Монастирський вважає, що в перший місяць пріоритетом у роботі ДБР будуть саме ці правопорушення і їх кількість зросте.

"До кінця року вони повинні опанувати військові злочини, тому що якщо за цим напрямком буде провал, то пан Матіос (військовий прокурор Анатолій Матіос, - ред.) вийде і скаже: ДБР не відбувся, давайте запускати моє Військове бюро юстиції, проект якого лежить у парламенті", – упевнений він.

20 листопада 2017 року прокуратура, у тому числі й військова, яку очолює Анатолій Матіос, позбулася функцій слідства. Вона повинна закінчити розслідувати справи, які були відкриті до цієї дати протягом двох років. При іншому прочитанні закону, два роки відлічуються з моменту запуску Державного бюро розслідувань.

"Максимум 27 листопада 2020 року всі десять тисяч проваджень, за моїми оцінками, мова йде про таку кількість, приїдуть вагонами, очевидно, у ДБР. Ви ж розумієте, що це завал, доля Держбюро буде фактично вирішена", – констатує Монастирський.

Роман Труба в день запуску ДБР заявив, що його відомство розпочинає роботу з власних кримінальних проваджень і не буде приймати справи від інших органів: "У слідчих ГПУ є достатньо часу, щоб завершити раніше розпочаті ними справи. Цього часу достатньо, щоб зібрати докази і поставити крапку в їхніх кримінальних провадженнях", – вважає директор Держбюро.

З 20 листопада минулого року нові кримінальні провадження генеральний прокурор розподіляв між Нацполіцією і СБУ. Після запуску Держбюро ці справи повинні перейти до нового органу. Остаточне рішення буде приймати Луценко. За інформацією Монастирського, ці справи "зараз упаковуються" і чекають приїзду генпрокурора, який зараз знаходиться не на роботі.

"Вирішує генпрокурор, а не Труба. Це означає, що понад тисяча справ може впасти на ДБР – це вантаж від якого буде дуже складно вивернутися. Говорити: "Я не прийму справи і не буду їх розслідувати" – це може розцінюватися як злочин, як зловживання службовим становищем і т.д. Якщо буде рішення генпрокурора з цього приводу, то інших варіантів не буде", – пояснив він.

ДБР починає свою роботу в дуже непростій ситуації. І перший місяць стане для цієї структури справжнім випробуванням. У її колективу фактично немає часу на "розкачку". Але є у цьому і плюс особисто для директора Держбюро. Співрозмовники РБК-Україна запевняють: у ситуації, що склалася, відсторонення або звільнення Трубі поки не загрожує.