Закон про конфіскацію майна може використовуватися для тиску на бізнес, - активіст

Народний депутат України Тетяна Чорновол готова нести правову відповідальність у разі ухвалення закону про особливий режим спеціальної конфіскації майна. Про це вона заявила під час прес-конференції, відповідаючи на запитання щодо того, що запропонований нею законопроект, на думку юристів, порушує вимоги Конституції України та діючі міжнародні договори.

"Я готова бути відповідальною за закон про спецконфіскацію майна... Я як депутат Верховної Ради відповідальна за все, що відбувається в цій країні. На жаль, я відповідальна навіть за те, що не хотіла б бачити в цій країні... Нехай Генпрокуратура розслідує", - пояснила народний депутат.

У той же час присутній на прес-конференції громадський активіст Карл Волох відмовився брати відповідальність за правові наслідки прийняття закону і уточнив, що закони приймає парламент.

"Закони приймають депутати, і вони несуть відповідальність", - заявив він.

Також Карл Волох визнав, що за допомогою закону про спецконфіскацію прокуратура може тиснути на бізнес, тому його прийняли по відношенню не до всіх громадян, а лише до обраних осіб.

Крім того, учасники прес-конференції поінформували, що закон про особливий режим спеціальної конфіскації майна не був направлений на розгляд до Венеціанської комісії.

Нагадаємо, що проект закону про особливий режим спеціальної конфіскації майна № 3025 був поданий народними депутатами України Тетяною Чорновол та Олегом Барною і зареєстрований 3 вересня 2015 року. У четвер, 10 вересня, він не був включений до порядку денного сесії. За результатами поіменного голосування, "За" проголосували тільки 214 народних депутатів.

Юрист Костянтин Кондратюк переконаний, що проект закону грубо порушує, зокрема, статтю 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо презумпції невинуватості та права на справедливий судовий розгляд; статтю 41 Конституції України та статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що кореспондується з правовими нормами ст. 316, 317, 319, 321 Цивільного Кодексу України; статті 55 Конституції України та вимоги Конвенції про захист прав людини і основних свобод міжнародними актами в частині права на судовий захист, який згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежений; практику Європейського суду з прав людини щодо презумпції невинуватості та права на справедливий судовий розгляд.

Як наголошується, народний депутат України є посадовою особою, яка при виконанні своїх повноважень керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі. У зв'язку з цим юрист звернувся з заявою в Генпрокуратуру України.

Нагадаємо також, що в разі прийняття законопроекту №3025, що передбачає особливий режим конфіскації майна колишнього Президента Віктора Януковича та низки екс-чиновників, фігуранти закону зможуть оскаржити його в Європейському суді з прав людини. Про це нагадав депутат Європарламенту Пятрас Ауштрявічюс, віце-голова групи "Альянс лібералів і демократів за Європу".

Він зазначив, що експропріація і конфіскація майна може бути проведена тільки після ретельного розслідування і суду, і тільки після винесення судового рішення.