Кабінет Міністрів раптово звільнив керівника НАК " Нафтогаз України". Голову правління Андрія Коболєва замінив його давній соратник, а потім і затятий опонент – Юрій Вітренко. Що стоїть за таким рішенням і чим воно загрожує безвідносно до фігурантів – нижче в матеріалі РБК-Україна.
У середу, 28 квітня, уряд провів засідання акціонерів "Нафтогазу України". На ньому заслухали фінансові результати за минулий рік і визнали їх незадовільними. Вперше з 2015 року група показала збиток – 19 млрд гривень. За підсумком Кабмін відсторонив наглядову раду НАКу і звільнив голову правління Андрія Коболєва.
Це рішення стало несподіванкою не тільки для сторонніх спостерігачів, а й для учасників ринку, а також західних партнерів України. Мало не вперше за історію нової влади досить гучна кадрова рокіровка пройшла в режимі максимальної секретності. Навіть сам Коболєв заявив, що дізнався про свою відставку з новин.
Очолив "Нафтогаз" на той момент ще в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко. Раніше він вже працював у керівництві компанії і став одним з архітекторів перемоги над "Газпромом" в Стокгольмському арбітражі, але був звільнений у зв'язку зі "скороченням посади". Неформально ж це стало, в тому числі, розв'язкою тривалого конфлікту між двома колишніми товаришами і колегами.
Юрій Вітренко, як запевняють поінформовані співрозмовники видання, ще з 2019 року здобув прихильність до себе особисто президента. Цьому нібито посприяв і нормандський саміт у Парижі, де на зустрічі Зеленського з Путіним він проявив себе як жорсткий переговірник. На той момент виконавчий директор "Нафтогазу" знайшов спільну мову і з майбутнім новим главою офісу президента Андрієм Єрмаком.
У липні 2020 року Вітренко після затяжного, але не завжди публічного конфлікту з Коболєвим, покинув НАК, а вже в грудні Кабмін запропонував його кандидатуру на посаду міністра енергетики і профільного віце-прем'єра. Тоді ходили розмови, що з часом він може замінити на чолі уряду Дениса Шмигаля. Через Раду це призначення провести так і не вдалося, навіть з другої спроби, так що Вітренко зайшов на посаду в якості в.о.
"Виносити це на голосування втретє вже просто соромно, тому що явно буде ще один провал", – сказав тоді РБК-Україна один з керівників фракції "Слуга народу" в парламенті.
Його колеги не під запис розповідали, що це призначення було погоджено насамперед в Офісі президента, а Кабінет міністрів виступив у ролі формального посередника. Підтримати кандидатуру Вітренка свою фракцію просив особисто Володимир Зеленський. Але навіть це не подіяло.
Перший раз голосування провалили депутати, яких називають близькими до Ріната Ахметова, другий – ті, хто орієнтуються на Ігоря Коломойського. В обох випадках послідовно проти виступали соратники спікера Ради Дмитра Разумкова. Офіційно ж багато нардепів говорили, що на їх рішення вплинуло те, що Вітренко не захотів відмовитися від премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі.
Але і всередині Кабміну справи у нього йшли не гладко. Взимку ціни на газ різко пішли вгору, що відчутно позначилося на цифрах в платіжках українців, в деяких регіонах навіть пройшли "тарифні бунти". Зеленський доручив уряду оперативно розібратися з проблемою. Рішенням стало тимчасове обмеження ціни на газ для населення на опалювальний сезон з тим, щоб з 1 травня перейти на "річні тарифи".
Вітренко, у свою чергу, запропонував направити на ці цілі ресурс "Укргазвидобування" за фіксованою ціною. Тоді ж в.о. міністра нарвався на критику багатьох енергетичних експертів і політиків, які почали дорікати йому за маніпуляції з ринковими цінами, прихильником яких він завжди вважався. Ідея Вітренка не знайшла підтримки у керівництва Кабміну, а сам він написав заяву на звільнення.
"Є дві позиції: міністра енергетики та Андрія Коболєва. Прем'єр знав, що між ними конфлікт і щоразу приймав позицію "Нафтогазу". Тут теж прем'єр підтримав позицію НАКу і з 1 травня ціна буде десь 7,99 грн за куб. Ну і позиція в.о. міністра енергетики "а навіщо мені за це відповідати, буде якесь підвищення тарифів і відразу до мене полетять питання, це не моє рішення, навіщо це мені", – уточнило РБК-Україна джерело в профільному комітеті Ради.
На посаду міністра енергетики почали шукати нового кандидата. Ним став віце-президент НАЕК "Енергоатом" Герман Галущенко. Примітно, що ще буквально тиждень тому, обговорюючи звільнення Вітренко, жоден із знайомих з ситуацією співрозмовників видання навіть не натякнув, що для нього готується нове крісло.
"Вітренка ми будемо прибирати з Міненерго. Він добре розбирається в газі – але для нас це не найголовніша проблема там зараз, є багато серйозних питань по "атомці" і вугіллю", – так в одному з високих кабінетів РБК-Україна пояснювали логіку прийдешніх кадрових змін в уряді.
І ось за день до голосування у Верховній раді за нового міністра енергетики Юрій Вітренко повернувся в "Нафтогаз", вже на посаді голови правління. Сам він назвав логічним рішення Кабміну про звільнення свого попередника і заявив, що воно викликане негативними результатами роботи. За його словами, пропозиція очолити НАК надійшла від президента і прем'єр-міністра, а саме рішення приймалося "в лічені години".
"Перед новим керівником компанії поставлено завдання щодо системного збільшення видобутку українського газу, а також сприяння у формуванні повноцінного і справедливого ринку газу в Україні", – сказано в релізі уряду.
Враховуючи, наскільки тема газу важлива для влади з політичної точки зору, є підстави вважати, що Вітренко знову підтримає популярні ідеї Банкової, знайшовши варіанти, як не допустити зростання вартості блакитного палива з наступного опалювального сезону. Інше питання, чи будуть ці рішення відповідати закріпленим у законодавстві зобов'язанням України про ринок газу.
Ще на початку березня голова Кабміну Денис Шмигаль заявив, що не бачить гострої причини для звільнення Коболєва та наглядової ради НАК "Нафтогаз України". Що могло змусити уряд передумати за не такий вже довгий термін?
"Невдоволення роботою голови правління "Нафтогазу" не є чимось новим. Ви знаєте про звіт Державної аудиторської служби України, згідно з яким держава втратила понад 75 млрд грн внаслідок порушень, недоліків та неефективних управлінських рішень з боку правління "Нафтогазу". Тобто все йшло до звільнення", – заявив виданню заступник міністра енергетики Ярослав Демченков.
За його словами, "останньою краплею" стала публікація звіту компанії за 2020 рік. Показники в ньому не відповідають тим, які НАК зобов'язався виконати згідно з фінансовим планом. Замість запланованих 11,5 млрд гривень прибутку "Нафтогаз" закінчив рік з 19 млрд гривень збитків.
У компанії пояснили це насамперед економічною кризою в усьому світі і низькими цінами на газ минулого року. Також "пішли на рекорд" суми боргів за ресурс, який відпускався в рамках спецзобов'язань (ПСО). І, можливо, головне: після анбандлінгу НАК не може записати собі в актив доходи від транзиту, адже тепер за нього відповідає незалежний оператор.
Можливу причину кадрових змін у "Нафтогазі" можна шукати і в "тарифному питанні". Компанія виставила ціну на річний продукт для населення, який запрацює вже з 1 травня, у розмірі 7,96 гривень за кубометр. Передбачається, що це захистить споживачів від непередбачуваних стрибків ціни на ринку, особливо під час опалювального сезону, як було на початку цього року. Водночас прем'єр-міністр заявив, що Кабмін очікує від "Нафтогазу" та інших постачальників зниження ціни влітку.
Є і ще один момент. Рік тому Володимир Зеленський на тлі економічної кризи, викликаної пандемією COVID-19, зажадав обмежити зарплати чиновників і членів наглядових рад. Однією з умов продовження контракту з Коболєвим було зменшення зарплати і скасування бонусів.
Згідно до фінзвіту НАКу наглядова рада в 2020 році дійсно обійшлася на 15 млн дешевше, але в цілому виплати керівному персоналу зросли майже вдвічі – до 672 млн гривень. Варто зазначити, що у звіті не зазначено, хто саме яку суму отримав. Але співрозмовник видання, причетний до процесу підтвердив, що це також стало одним з факторів, який вплинув на рішення по "Нафтогазу".
Чому воно може стати проблемою не так за змістом, як за формою? В НАК запевняють, що звільнити главу компанії можна тільки з подачі наглядової ради. Але її "вчасно" відсторонили на два дні, так що Кабмін скористався правом акціонера і в ручному режимі провів кадрові перестановки. В уряді стверджують, що всі юридичні формальності були дотримані. Мабуть, ці різночитання сторони незабаром зможуть з'ясувати в судах.
Такий "маневр" у виконанні уряду може викликати вкрай негативну реакцію з боку західних кредиторів. По неформальних каналах вже з'явилися сигнали, що вони стурбовані тим, що відбувається. Співрозмовники видання в дипломатичним корпусі і міжнародних фінансових організаціях (МФО) кажуть, що ця ситуація ставить під удар всю реформу корпоративного управління. А саме вона свого часу була однією з головних умов від донорів для отримання мільярдних кредитів.
Один із західних дипломатів у розмові з РБК-Україна зазначив, що у звільненні Коболєва "мало сенсу", якщо мова не йде про призначення нового керівника "Нафтогазу" в особистих або політичних цілях. На його переконання, з точки зору корпоративного управління це, по суті, катастрофа.
"Це одна з економічних реформ, за які боролися найважче, починаючи з 2014 року. Ми завжди виступали за інституції, а не за окремих осіб, і те, що вони роблять з інституцією – це катастрофа. Вони просто насміхаються над усіма цими зусиллями", – додав він.
У Кабінеті міністрів водночас не очікують негативної реакції від кредиторів. Заступник міністра енергетики Ярослав Демченков заявив виданню, що у МВФ і Світового банку є культура ведення дискусії і вони готові почути аргументацію уряду.
"Ми переконані, що при детальному вивченні позицій сторін наші міжнародні партнери зрозуміють логіку дій уряду. У тому числі і з корпоративного управління. Адже не нормальна ситуація, коли наглядова рада оцінює на відмінно діяльність правління компанії, яка з прибуткової раптом стає збитковою. Це не відповідає міжнародним стандартам корпоративного управління", – пояснив Демченков.
* * *
Останнім часом від українських політиків і чиновників все частіше можна почути словосполучення "червоні лінії". Причому в залежності від контексту його вживають як для опису ситуації на фронті або в мирних переговорах, так і в соціально-економічній і фінансовій риториці. На Заході ж розуміють слово "зобов'язання" і саме від їх виконання залежить те, як Україну сприйматимуть на міжнародній арені. Тут важливо пам'ятати, що "інституції важливіші за персоналії" – не просто гасло, а керівництво до дії.