Позичальники "Промінвестбанку" домагаються застосування санкцій до покупців їх заборгованості

Позичальники "Промінвестбанку" домагаються застосування санкцій до покупців їх заборгованості. Про це пише "Комерсант-Україна", посилаючись на листування групи позичальників ПІБ з контролюючими та правоохоронними органами. У ній сказано, що позичальники добиваються визнання незаконності продажу їх кредитів "Альфа-банку".

Нагадаємо, у грудні 2012 р. Альфа-банк повідомив про купівлю у ПІБ роздрібних кредитів, в основному іпотечних, на 1,5 млрд грн. За даними видання, договір з ПІБ уклало ТОВ "Кредитні ініціативи". Позичальники стверджують, що ця оборудка призвела до скоєння злочинів, описаних сімома статтями Кримінального кодексу (КК): 189 ("вимагання"), 205 ("фіктивне підприємництво), 209 ("відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом), 212 ("ухилення від сплати податків"), 231 ("незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що є комерційною/банківською таємницею"), 232 ("розголошення комерційної/банківської таємниці"), 355 ("примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань").
Голова парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Риженков і заступник голови комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Микола Джига направили листа до Генеральної прокуратури (ГПУ), МВС і Нацбанк з проханням розібратися з порушенням прав громадян, яким надсилають "незаконні повідомлення про відступлення права вимоги за кредитними договорами", вимагають повернути кошти в іноземній валюті, погрожують, ображають. Вони закликали притягнути винних до відповідальності. Заступник голови НБУ Олексій Ткаченко зазначив, що "Кредитні ініціативи" не мають генеральної валютної ліцензії, що дозволяє їм справляти валютні борги, і порекомендував позичальникам захищатися в судах.

На вимогу ГПУ 20 квітня слідчий відділ Шевченківського РУГУ МВС у Києві відкрив кримінальне провадження і почав досудове розслідування за ч. 1 ст. 355 КК ("вимога виконати чи не виконати договір з погрозою насильства"; обмеження волі на строк до двох років). У МВС вважають, що ця стаття охоплює всі претензії заявників і вирішили опитати співробітників "Альфа-банку" і "Кредитних ініціатив".

"Слідство допитує осіб, які здійснювали дзвінки заявників",- сказали виданню в Шевченківському РУГУ МВС в Києві, але не виключають, що в ході розслідування у справі можуть з'явитися звинувачення і за іншими статтями. Крім того, 20 травня Броварський міський відділ ГУ МВС в Київській області (за місцем реєстрації "Кредитних ініціатив") відкрив справу за ч. 1 ст. 358 КК ("підробка документів"; штраф до 1700 грн або обмеження волі до двох років).

У "Кредитні ініціативи" не відповіли на питання видання. Голова правління ПІБ Віктор Башкіров заявив, що не знає нічого про конфлікт. "Наших співробітників в міліцію не викликали", - стверджує він.

Президент "Альфа-банку" Олександр Луканов не очікує, що ці кримінальні справи завадять роботі банку: "Ми не бачимо жодних проблем в цьому питанні і вважаємо, що все було проведено в рамках закону. Мені не відомо, щоб на допити викликали наших співробітників. Просто деякі клієнти, не бажаючи повертати кредити, намагаються подавати якісь позови".

Юристи впевнені, що позичальники ПІБ мають вплив в органах влади, якщо змогли домогтися такої підтримки.
"Швидше за все, це спроба ряду клієнтів виторгувати для себе вигідні умови реструктуризації кредитів", - зазначив партнер юрфірми "Василь Кісіль і партнери" Денис Лисенко. "Велике питання, чи дійдуть кримінальні справи до суду. Вони спрямовані на те, щоб на рік-два змусити колектора нічого не робити в плані нормального стягнення", - говорить керівник практики міжнародного арбітражу юрфірми Integrites Максим Кодунов. Не виключений і варіант спроби скасувати договори купівлі-продажу кредитів.

"Це призведе до того, що весь пул кредитів повернеться в ПІБ. А це може створити прецедент розірвання договорів з колекторами", - пояснює старший партнер адвокатської компанії "Кравець та партнери" Ростислав Кравець. Крім того, він звертає увагу, що ні один колектор досі не мав генеральної валютної ліцензії, що дозволяє отримувати від позичальників валюту.

"Деякі позичальники можуть звернути увагу на таку проблему, і це повинно змусити НБУ прийняти рішення з цього приводу", - вважає юрист.

"Поки що валютний питання вирішується договором між колектором і банком, на підставі якого банк виконує функції кредитора. Тоді банк стягує валюту, так як має генеральну ліцензію",- пояснює Лисенко. Максим Кодунов уточнює, що така співпраця робить позицію колектора в суді дуже слабкою.