Юрій Ганиченко: Захворюваність "ковідом" за середнього сценарію почне зростати з січня

Захворюваність "ковідом" в Україні поступово йде на спад після того, як побила історичні максимуми пандемії. Регіони один за одним повертаються до жовтого рівня, і цілком імовірно, що до Нового року в країні не залишиться червоних "зон".

Проте у Центрі економіки охорони здоров'я KSE допускають можливість повторного спалаху вже з початку 2022 року. Прогнози цього Центру МОЗ використовує для оцінки розвитку епідемії в Україні.

Що буде з епідемією коронавірусу до кінця цього і на початку наступного року в інтерв'ю РБК-Україна розповів керівник Центру економіки охорони здоров'я KSE Юрій Ганиченко.

– Хотіла б поговорити з вами про прогнози розвитку епідемії у найближчій та більш далекій перспективі. Але почала б з того, що в нас зараз. Чи можемо ми говорити про те, що Україна вже пройшла пік цієї третьої хвилі епідемії?

– Зараз варто почати з того, що всі епідпоказники стабілізуються і показують непоганий спад. Вже четвертий тиждень поспіль спадає захворюваність, тобто кількість виявлених випадків, госпіталізація і смертність.

Ми в Київській школі економіки вважаємо, що про стабільну стабілізацію, не дивлячись на цю тавтологію, можна говорити після трьох тижнів поспіль такого спаду. Чому? Тому що історично ми бачимо у низці країн, коли один-два тижні йде нібито спад, а потім повертається тренд на зростання. Тоді ми не говоримо про проходження піку.

Але в Україні у рамках поточної хвилі, якщо, наприклад, подивитись на графік захворюваності, то можна говорити, що ось ця третя хвиля вже виходить зі свого піку. Це не означає, що немає ризику повторного зростання. Але візуально на графіку вже видно, що ця хвиля буде йти окремо. Тобто наступне зростання вже буде в новій, в четвертій хвилі.

– 7 грудня ще дев'ять регіонів країни вийшли з червоного рівня епіднебезпеки. Які області наступними претендують на перехід до жовтої "зони"?

– Зараз практично кожен регіон може вийти в найближчий час з червоного рівня епідемічної небезпеки. Що стримує ці регіони? Стримує коефіцієнт виявлених випадків – скільки із протестованих зразків є позитивними, є підтвердженими випадками захворюваності на COVID-19.

В свою чергу цей коефіцієнт виявлення залежить від двох складових. Перше – це тестування, скільки роблять тестів. Друге – це виявлення, скільки виявлених випадків. Для того, щоби цей коефіцієнт покращити, тобто зменшити, потрібно нарощувати темпи тестування. Це необхідно для того, щоби брати під контроль захворюваність.

Зараз захворюваність дійсно спадає на рівні країни. І це якраз той час, коли необхідно не зменшувати тестування, а, навпаки, нарощувати для того, щоб: а) брати під контроль поширення захворюваності та б) для того, щоби зменшувати коефіцієнт виявлення випадків і наближатися до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. ВООЗ рекомендує 5% коефіцієнта виявлення. Зараз в Україні є приблизно 15%. Тобто є ще куди стримувати, зменшувати.

Якщо говорити про регіони, які опинилися найближче до виходу з червоного рівня – це два регіони: Вінницька і Хмельницька області. Це ті області, де не перевищений коефіцієнт виявлення випадків. Зараз рівень госпіталізації стримує вихід цих регіонів із червоного рівня епіднебезпеки. І вже цього тижня (інтерв'ю записано у середу 8 грудня, - ред.) ми очікуємо, що кожен із цих регіонів – Вінницька і Хмельницька області – покажуть виконання дограничних рівнів по госпіталізації.

Відповідно, вони зможуть задовольнити показники для виходу з червоного рівня епідемічної небезпеки. Тоді буде зібрана Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і вона буде вирішувати, чи виводити ці регіони. А оскільки були виведені дев'ять регіонів, як ви зазначили, то ми очікуємо, що ці два також будуть виведені.

– А коли, за вашими прогнозами, останні регіони можуть вийти з червоної "зони" в рамках цієї хвилі?

– Тут варто трохи подивитися на історію. Коли регіони почали входити в червоний рівень епідемічної небезпеки, ми в Київській школі економіки говорили, що очікуємо ще в 2022 році "червоні" регіони. Чому? Тому що зараз "дельта"-хвиля, для її стримування необхідно більше часу, більш жорсткі обмеження.

Зараз регіони масово увійшли в червоний рівень епідемічної небезпеки. Такого не було під час минулої хвилі. Це відображає ось ці більш жорсткі обмеження, більш вчасні, на відміну від того, як це було під час весняної хвилі з деякими регіонами. Під час цієї хвилі також були ситуації, коли комісія з питань ТЕБ та НС не приймала одразу рішення про введення червоного рівня епіднебезпеки в окремих регіонах і давала ще тиждень на те, щоби регіон впорався з епідситуацією, а потім знову розглядала це питання.

Під час цієї хвилі починалася така ситуація. Якраз у цей момент Київська школа економіки говорила про те, що поточна хвиля може тривати довше. Тобто "червоні" регіони можуть зайти ще у 2022 рік. Після цієї інформації від Київської школи економіки відбулося масове входження регіонів у червоний рівень. Такого не було у попередню хвилю. Це також впливає на наші очікування.

Що варто очікувати? Якщо регіони зараз візьмуть під контроль коефіцієнт виявлення випадків, вони можуть вийти з червоного рівня і в цьому році. Тобто абсолютно реалістичний сценарій, що до Нового року всі регіони вийдуть з червоного рівня епідемічної небезпеки.

Якщо ж такого швидкого взяття під контроль коефіцієнта виявлення випадків, тобто нарощування тестування, не буде, то якісь регіони – якісь з цих десяти, які є зараз – можуть увійти в 2022 рік з червоним рівнем. Але, дійсно, абсолютно реалістична ситуація, коли в цьому році в рамках поточної хвилі всі регіони України вийдуть з червоного рівня.

– Зараз ми бачимо, що в Європі знову йде ріст кількості хворих. Це там початок чергової п'ятої хвилі епідемії?

– Вже можна збитися, коли рахувати в Європі ці хвилі. Тому що їх було більше ніж в Україні. Зараз ми говоримо, що це зростання є найбільшим за всю історію Європи. Якщо умовно розглянути Європу як окремий континент, то зараз вона демонструє максимальний рівень за всю історію і всередині, тобто для себе, і серед інших континентів. Європа зараз є абсолютним "антилідером" за рівнем захворюваності.

Європейські країни зростають повторно в рамках поточної "дельта"-хвилі – ми не говоримо про нову хвилю. Зростання розпочалося з трьох країн. Це була Росія, Португалія і Великобританія. Розпочалося воно з початку літа і потім перекидалося на інші країни, до України дійшло аж потім, осінню. І зараз країни входять в повторний спалах по другому колу. Поки що це "дельта"-хвиля. І країни зараз набирають обертів з тією ж "дельта"-хвилею.

Це дійсно є прямою загрозою для України. Чому? Тому що ми бачимо, що зараз спалахують все нові й нові країни, які не показували ще активного повторного спалаху в Європі. Зараз вони демонструють цей активний повторний спалах – мова йде саме про ті країни, які були до цього менш ураженими. Активно зростає Швеція, Італія, Португалія, Франція вже набрала досить великих обертів. Відповідно, такий тренд є загрозливим для України, яка тільки перший раз зростала в рамках поточної хвилі.

– У нещодавньому прогнозі ви допускали, що новий, повторний спалах в Україні можливий вже з січня 2022 року. Цей прогноз залишається таким же чи, можливо, він здвигається у часі – пізніше, раніше?

– За тією інформацією, яку ми маємо на сьогодні, прогнози залишаються ті самі. Ми зараз говоримо про середній сценарій Київської школи економіки. Ми розглядаємо їх три: середній, оптимістичний, песимістичний. За оптимістичного – в січні ми не побачимо зростання захворюваності.

Але за середнього сценарію ми очікуємо, що захворюваність, дійсно, почне зростати з січня. І на це є три причини. Перше – це ситуація в Європі. Прямо зараз ми бачимо там масове активне зростання. Низка країн зараз стабілізується – це ті, які дуже активно до цього зростали. Але є низка європейських країн, які зараз починають дуже активно зростати по другому колу. Відповідно, такий тренд може перекинутися і на Україну досить швидко в рамках початку наступного року – це січень 2022 року.

Друге – це традиційна сезонність грипоподібних захворювань, яка до того часу, як з'явився "ковід", якраз з січня показувала тренд на зростання. Минулого року грипоподібні захворювання демонстрували трохи зміщений тренд. Ми пояснюємо це тим, що був введений січневий локдаун. Відповідно, зростання і "ковідне", і інших грипоподібних захворювань перенеслося на середину лютого.

Зараз, якщо ми не говоримо про аналогічний локдаун, який був у січні, через сезонність є ризик того, що буде зростання захворюваності на COVID-19 в січні 2022 року.

І третій фактор – це мутації вірусу. Зараз ми говоримо вже про "Омікрон". Поки що ми не говоримо, що це загроза для світу чи для України. Ми говоримо, що це потенційна загроза. Чому? Тому що зараз немає перевірених даних про кожну із складових. Є три основні складові, які визначають небезпечність того чи іншого штаму.

Перше – чи швидше він передається. Друге – чи призводить він до більш складних наслідків. І третє – як ефективно діють проти нього вакцини. По жодному з цих пунктів зараз немає інформації. Тому ми не говоримо, що це пряма загроза станом на зараз. Вона може стати прямою загрозою, але поки що це потенційна загроза. До того ж відбуваються й інші мутації вірусу.

Тому ось ці три фактори – вони якраз говорять про те, що в січні, дійсно, є ймовірність зростання захворюваності на COVID-19 саме в Україні.

– Щодо темпів вакцинації – вони зараз залишаються такими ж високими, як були на початку введення червоних "зон" та введення обов'язкової вакцинації для низки професій?

– Зараз темпи вакцинації дещо просідають. Ми не говоримо про катастрофічне просідання. Але, дійсно, за останній тиждень приблизно на 20% впали темпи вакцинації. Це переважно через те, що зараз починають зменшуватися перші дози у порівнянні з періодом, коли регіони почали входити в червоний рівень епідемічної небезпеки.

Але якщо порівнювати період, коли регіони почали входити у червоний рівень епідемічної небезпеки, до того стрибка у два рази за кількістю щеплень на добу – зараз показники України продовжують бути приблизно на 60% вищими. Це є непогано.

Тобто на 60% темпи вакцинації ще залишаються більшими за період до введення червоного рівня. І це є дуже непогано для України. Україна витримує досить непогані темпи станом на зараз.

– Якого рівня охоплення вакцинацією Україна може досягнути до кінця цього року, за вашою оцінкою?

– Ми очікуємо, що Україна покаже приблизно 50% вакцинованих дорослих принаймні однією дозою. І, за нашими оцінками, вона виконає рекомендацію Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка для кожної країни встановлює таку ціль – вакцинувати 40% дорослого населення до кінця 2021 року. Україна виконає цю рекомендацію ВООЗ і вакцинує понад 40% дорослого населення обома дозами, тобто повним курсом щеплення. Відповідно, принаймні однією дозою ми очікуємо приблизно 50%, повним курсом – не менш ніж 40%.

– У нас є регіони - лідери з вакцинації. Це Київ, де повністю щеплені 64% дорослого населення. І водночас ми маємо, наприклад, Закарпаття, де у нас всього лише 22% дорослих отримали дві дози вакцини. Як ви вважаєте, з чим пов'язаний такий розрив у цифрах в межах країни?

– Тут дуже багато різних факторів. Якщо називати якісь нетривіальні фактори, наприклад, то тут є такі два екстріми. Що це означає? Перше – говорячи про Київ, ми бачимо, що буває ситуація, коли кількість введених других доз переважає над кількістю введених перших доз.

Що це може означати? Це може означати, що з інших регіонів за якоїсь причини другу дозу роблять саме в місті Києві. Це збільшує вакцинацію конкретно для міста Києва. Відповідно, це може зменшувати рівень вакцинації для інших регіонів. Ми не говоримо про якісь критичні цифри, що всі цифри у Києві, які ми бачимо – це з інших регіонів. Але якась частка там є.

Таке ми бачили до цього стрибка у темпах вакцинації, в середині жовтня. І таке ми зможемо також побачити скоро. За нашими оцінками в Київській школі економіки, другі дози незначно можуть перевершити перші дози у Києві.

Якщо говорити про Закарпатську область, це пригранична область. І є інформація, яка з'являлась ще раніше, що для жителів Закарпатської області була можливість вакцинуватись в Угорщині. Наприклад, була вакцинація Johnson&Johnson. Принаймні частина цих щеплень офіційно внесена і в українську статистику для Закарпатської області. Тобто може бути якась частина людей, які вакцинувалися в європейських країнах. Відповідно, це зменшує статистику для України.

Ми зараз говоримо про те, скільки в Закарпатській області вакциновано як мінімум. Проте потенційно більша ймовірність, що коли люди вакцинуються за кордоном, вони поки що або взагалі не потрапляють в українську статистику. Ось це може впливати. Але питання комплексне. Тут є і ресурсний фактор, про який ми зараз не говоримо, і питання контролю, і питання логістики. Тобто дуже багато різних аспектів, які також треба розглядати, відповідаючи на це питання.

– З огляду на те охоплення вакцинацією, яке ми маємо, чи доцільно було б, на вашу думку, запровадити в Україні обов'язковість щеплення від "ковіду" для всіх дорослих?

– Це питання схоже на те, чи треба вводити локдаун. Для мене це питання один в один. Тому що якщо відповідати з епідеміологічної точки зору, чи треба вводити локдаун – треба завжди вводити локдаун, треба сидіти в локдауні, щоби не було поширення захворюваності. Але є інші фактори. Є реальне життя, економіка, в якій ми живемо. І жодна країна не дозволяє собі повністю сидіти у тотальному локдауні.

Якщо взагалі ізолюватися від інших сфер і від реальності, говорити суто теоретично – так, треба вводити локдаун постійно, щоби не було поширення. Але це не практичне рішення, воно не буде прийняте. Така сама ситуація і з обов'язковою вакцинацією. Чи треба? Ми говоримо про те, що треба нарощувати темпи вакцинації, треба збільшувати покриття. Обов'язкова вакцинація може стати одним із механізмів, як цього досягти – збільшити обсяг покриття вакцинацією в Україні.

Чи треба це робити? Тут дуже багато різних аспектів. І зокрема два з них – це юридичний аспект і це етичний аспект. У цих питаннях, де ми не є фахівцями – ми їх не коментуємо. Тому питання абсолютно комплексне, воно схоже із тим питанням "чи треба вводити локдаун?". І тут немає однозначної відповіді: "так, точно треба, бо...".

Зараз ситуація в Україні із захворюваністю йде на спад. Ситуація в жодній точці, в жодний день із перебігу пандемії в Україні, не була настільки критична, як це було в інших європейських країнах. Тобто Україна поки що проходить всі хвилі не гірше, ніж окремі європейські країни. Це є непогано.

Що буде далі? Якщо в Україні будуть якісь абсолютно надзвичайні піки захворюваності, нові мутації, які будуть призводити до величезних спалахів – це буде інший контекст, в якому треба буде однозначно розглядати і таке питання. Окремі країни Європи, зокрема, розглядають обов'язковість вакцинації. Немає конкретної відповіді. Відповідь така, що треба обов'язково розглядати комплексно це питання і враховувати всі аспекти.

– Зважаючи на ті наукові дослідження, які є, як ви вважаєте, чи доведеться нам повторно робити щеплення від коронавірусу щороку?

– Невідомо, чи це має бути з якоюсь періодичністю – чи це півроку, чи щороку. Але якщо ми говоримо про 2022 рік і дивлячись на ситуацію у світі, зокрема в Європі – мова йде про введення додаткової або бустерної дози. Це те з чого, ймовірно, Україна буде починати.

Як далі буде? Чи це буде ревакцинація, тобто обидві дози дводозних вакцин, чи це буде бустер раз на рік – тут поки що немає офіційної позиції, як далі буде рухатися світ. Наші очікування в Київській школі економіки, що Україна буде рухатися відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я і дій Європи.

Поки що немає єдиного розуміння на більш широку перспективу, більш ніж на рік вперед, як буде далі. Все залежить від епідситуації, від того, що буде з вірусом.

Можливо, буде якась мутація, яка буде дуже легка і, можливо, не треба буде робити вакцинацію далі. Але навряд. Кожна нова мутація, яка зараз з'являється, є в якомусь сенсі складніша за попередні. Ми бачимо це на прикладі України, що кожна хвиля більша за попередню.

Тому загадувати кудись далі, ніж на 2022 рік – поки що ми цього не робимо, тому що дуже мало інформації станом на зараз. Але перспектива на найближчий час – це те, що ми, скоріш за все, почнемо з додаткової бустерної дози, а далі будемо слідувати за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я і дивитися на реалізацію плану ревакцинації чи бустерних щеплень в Європі.