Яценюк проти Білоуса, або навіщо Кабмін намагається провалити податкову реформу
Павло Костіцин
Голосування за податкову реформу в сесійній залі парламенту перетворилося на скандал. На засіданні 16 вересня депутати категорично відмовилися включити до порядку денного три законопроекти, запропоновані Кабміном: №5078 (про реформу міжбюджетних відносин), №5079 (про податкову реформу) і №5080 (про реформу єдиного соціального внеску і легалізацію фонду оплати праці).
Такий поворот подій вкрай обурив прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, який намагався довести депутатам, що без затвердження цих документів не буде і бюджету на 2015 рік. Крім того, Яценюк висловив досить вагомий аргумент, що, мовляв, готували три місяці реформу, а парламент її навмисне "прокатав".
"Я думав, що вони (депутати - ред.) трохи розумніші. Вони вели тривалу дискусію, які погані закони, навіть не прочитавши", - заявив в серцях прем'єр-міністр.
Але Яценюк злукавив. В сесійний зал потрапив аж ніяк не той перелік змін у податкову систему, обговорення якого Державна фіскальна служба (ГФС) вела з бізнесом ще з літа. До того ж, депутати отримали на руки документи, що складаються із сотень сторінок, за п'ять хвилин до засідання і цілком очікувано відмовилися голосувати за "кота в мішку".
Смертна образа
Жорсткіше всіх висловився на адресу Яценюка глава ГФС Ігор Білоус, який звинуватив уряд у "писанині законопроектів на коліні", і, по суті, в підміні документів, над якими велася робота декілька місяців, на ті, що "підсунули" в день голосування.
"Ми провели безліч консультацій з учасниками ринку, профільними асоціаціями, великим бізнесом. Але потім документ потрапив у Мінфін, де над ним працював величезний департамент. Я, звичайно, несу відповідальність за розробку концепції, але відповідати за документ, який в результаті потрапив на затвердження парламенту, я не можу. Я навіть не був присутній на засіданні ВР - мене туди ніхто не запросив", - скрушно повідомив Білоус на одній із зустрічей з журналістами.
Як кажуть у кулуарах, явного конфлікту між Билоусом і Яценюком немає. Просто кожен з них переслідує свої цілі. Наприклад, нинішній глава ГФС, не будучи чиновником по суті, не раз натякав, що стикається з великим бюрократичним тиском в держапараті. При цьому з боку податківців бізнес побачив хоч якісь спроби піти на діалог.
"Експертів, активістів реально використовували для прикриття. Групи працювали, готували проекти, з податку на прибуток відпрацювали необхідні для зниження корупційного адміністративного тиску на платників механізми, але у Верховну Раду було внесено зовсім інші пропозиції", - підкреслила голова Всеукраїнського об'єднання підприємців "Фортеця" Оксана Продан, яка також брала участь у розробці концепції.
Завдання Кабміну - всіляко прискорити проведення податкової реформи. З одного боку це дійсно спроба спростити до неподобства зарегулированную податкову систему. А також зрушити з мертвої точки бюджет, який в 2014 р. в черговий раз довів свою нежиттєздатність (дефіцит держскарбниці за різними оцінками до кінця року досягне 100 млрд грн). З іншого боку, є реалізація власних передвиборчих амбіцій.
"Бажання Яценюка дотиснути реформу цілком зрозуміло. Давайте номінально скоротимо кількість податків, зменшимо нещасливий ЄСВ, звільнимо бізнес від перевірок - і голоси виборців у нас в кишені. Однак є парламент, який вже не працює по "дзвінку". Та й депутати, повноваження яких закінчилися, не дуже-то хочуть брати на себе відповідальність за помилкові рішення", - поділився з РБК-Україна один з членів бюджетного комітету парламенту.
Заругали, запинали
Дуже невтішною виявилася реакція на дії Кабміну і з боку комітету з податкової і митної політики. "Запропонований урядом законопроект - не податкова реформа. І бізнес сьогодні проти фіскальних ініціатив. Документ із змінами до Податкового кодексу в існуючій редакції не зменшить витрати підприємств на адміністрування податків та не підвищить ефективність використання ресурсів економіки, а навпаки може призвести до негативних наслідків", - прокоментував РБК-Україна свою позицію глава комітету Віталій Хомутинник.
Якщо витратити час і вчитатися в законопроект №5079 (саме він стосується змін у Податковий кодекс), то розбіжності з концепцією податкової реформи, яка обговорювалася, дійсно разюча. Сходиться хіба що пункт, який передбачає, нібито, зменшення кількості податків з 22 до 9. "Але практично всі податки та збори, які запропоновано скоротити, просто зливаються в інші податки", - зазначає Хомутинник.
В іншому - маса відмінностей. Наприклад, проект Кабміну передбачає збільшення податку на нерухомість з ліквідацією пільг для нього; зростання акцизів на цигарки (в 2,3 рази) і на паливо; введення збору з роздрібного продажу підакцизних товарів за ставкою до 5%; черговий перегляд ставок податку на пасивні доходи з їх збільшенням до 20-25%; а також введення "американської моделі" контролю витрат, яка передбачає стягнення прибуткового податку з перевищення витрат над сумою доходів платника податків. ПДВ ж і зовсім не торкнулися, хоча цей податок при нинішній системі адміністрування є найбільш корупційним.
З позитивного варто відзначити лише той факт, що груп єдиного податку стане не 6, а 3. Хоча це більше технічна правка, користі від якої майже ніякого. При цьому першу і другу групи "єдинників" позбавлять вибору: підприємці будуть платити податок за уніфікованим ставками, 10% і 20% від мінімальної зарплати (зараз від 1 до 10% і від 2 до 20% МЗП відповідно).
Порадіти можна лише за тих, хто сплачує ЄСВ. Його ставка знижується з 41% до 15%. Але і тут не без нюансів. Справа в тому, що уряд при цьому пропонує на зарплати, нижче мінімальних, також нараховувати ЄСВ. А ставка буде переглянута у бік зменшення лише для тієї частини зарплати, яка перевищує дві мінімальні.
Продавлять чи ні?
"Податкова реформа - це наріжний камінь, який дає зрозуміти бізнесу, наскільки привабливо інвестувати в країну. І коли іноземці бачать, що цей закон приймається "з коліс", а потім ще п'ять разів змінюється, то видно, вони навряд чи захочуть працювати з Україною. Це не реформа, а її видимість", - підкреслив координатор групи "Податковий кодекс" громадянської платформи "Нова країна" Тарас Козак.
Прислухається до взываниям бізнесу Кабмін - сказати складно. Судячи з настроїв уряду, пакет податкових реформ будуть продавлювати і далі. "Ми маємо намір вносити (законопроекти) повторно", - пообіцяв Яценюк відразу після нещасливого засідання Верховної Ради 16 вересня.
До того ж, не варто ігнорувати Міністерство фінансів, на чолі якого стоїть жорсткий фіскал Олександр Шлапак зі своїми інтересами. З завданням хоч якось вирівняти наповнення держбюджету.
Тим не менш, експерти впевнені, що шанси урядових законопроектів майже нульові. Одна з причин - відсутність узгодженості з профільними міністерствами та відомствами. "До того ж, країна вже перебуває в стані перманентних виборів. А ухвалювати бюджет, під старий уряд, коли всі знають, що через 3 місяці прийде нове, ніхто не зважиться", - вважає виконавчий директор "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.
