ua en ru

Янукович підписав закон про мови (доповнення)

Президент України Віктор Янукович підписав закон №5029-VI "Про основи державної мовної політики". Про це повідомляє прес-служба Президента України.

Також глава держави доручив Кабінету міністрів утворити робочу групу із залученням громадськості, відомих діячів освіти, науки та мистецтв, провідних фахівців із мовних питань для розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні.

Нагадаємо, закон був переданий на підпис Януковичу 31 липня. Саме 31 липня голова Верховної Ради України Володимир Литвин поставив свій підпис під законом через місяць після того, як заявляв, що не підпише закон ні в якому разі. При цьому 30 липня ВР відхилила пропозиції Литвина, які він пропонував внести в документ. Крім того, народні депутати розглянули і відхилили ряд проектів постанов про скасування закону про мови.

Закон "Про основи державної мовної політики" був прийнятий 3 липня 2012 р. Литвин спочатку відмовлявся підписати документ, заявляючи, що приймали його з порушеннями. Захищаючи свою позицію, Литвин навіть подав прохання про відставку, проте парламент його не прийняв.

Відзначимо, що комітет з питань культури і духовності отримав близько 2 тис. поправок до проекту закону про основи мовної політики, проте жодна з них не була врахована при прийнятті закону в цілому.

Протести в Україні проти закону "Про основи державної мовної політики" пов'язані з наданням статусу регіональної російській мови. Згідно з ним на території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесені російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримсько-татарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська і кримчацька. Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менше 10% громадян, що населяють певну територію (за даними перепису). За рішенням місцевої ради або за результатами збору підписів в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10% населення.