Як високі ціни на газ вдарять по аграріям і чи дорожчатимуть продукти

Енергетична криза та супутні їй аномально високі ціни на газ не пройдуть безслідно для аграрних компаній. Хімічні заводи по всій Європі змушені скорочувати випуск мінеральних добрив, ключовою сировиною для яких є газ. Ціни на добрива в Україні за рік зросли в рази, що, на думку аналітиків, "з'їсть" надприбутки аграрних експортерів і призведе до подорожчання продуктів харчування. Детальніше – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Дефіцит і високі ціни на газ в Європі можуть не тільки створити проблеми взимку при проходженні опалювального сезону, але і залишити відбиток на ринку продовольства. Аграрії бачать ризики для свого бізнесу через високу вартість мінеральних добрив. Адже в їх виробництві основна сировина – це газ.

Ціни зросли в рази

Ціни на добрива ростуть весь рік. Азотна група подорожчала у три рази, розповів генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Роман Сластьон. Аміачна селітра, каже він, у жовтні минулого року була по 7 тисяч гривень/тонна, зараз – 22 тисячі гривень/тонна, а карбамід коштував 9 тисяч гривень/тонна, тепер – 27 гривень/тонна. І зростання цін все ще триває.

Дані по імпорту тільки підтверджують цей тренд. З-за кордону в Україну завезли поки трохи менше добрив, ніж минулого року, але у грошах суми вже набагато вище. Якщо за весь 2020 рік в країну імпортували добрив майже на 842 млн доларів, то за підсумком дев'яти місяців цього року сума поставок досягла майже 1,1 млрд доларів, випливає з даних Держмитниці.

Стрімке підвищення вартості почалося у другій половині поточного сезону, як на азотну групу, так і на фосфорно-калійні добрива, пояснив виданню заступник генерального директора з сільськогосподарського виробництва компанії "Нібулон" Костянтин Хмельницький. На ринку є певний дефіцит товару, говорить він.

"Наразі спостерігаємо ріст, й особливо стрімкий – на нітрат амонію, сечовину, КАС (карбамідно-аміачна суміш, – ред.). Щодня відбуваються корегування цін в більший бік. Тенденції носять глобальний характер й залежать від багатьох факторів, завчасно спрогнозувати період стабілізації цін важко. Очікуємо на стабілізацію", – сказав Хмельницький.

Корекція цін цілком можлива, погоджується генеральний директор компанії "УкрАгроКонсалт" Сергій Феофілов. Але вона визначатиметься цілою низкою факторів – і ціною на газ, і обсягом виробництва добрив, і напрямками експорту, і джерелами імпорту добрив. До теперішнього моменту, на думку гендиректора "УкрАгроКонсалта", у вартості добрив "сильні спекулятивні моменти".

"Зараз якраз той період, коли зазвичай починаються закупівлі матеріально-технічних ресурсів на весняну посівну кампанію. Аміачна селітра у січні цього року коштувала 8 тисяч гривень за тонну, на кінець жовтня – 24-25 тисяч, а ще у середині жовтня ціна була 18-20 тисяч гривень. Зростання цін вражаюче. Поки враження таке, що ринок знаходиться у стані паніки – адаптація ринку до абсолютно нової реальності у розпалі", – підкреслив співрозмовник.

Фермерський сектор, за його словами, зараз дещо пригальмував закупівлі добрив. Покупці очікують більшої ясності на ринку і цілком можливо, що через якийсь час зниження попиту також сприятиме корекції цін, вважає він. Тим більше що у великих агровиробників, очевидно, є деякі запаси добрив.

У Міністерстві аграрної політики за тиждень так і не змогли надати виданню коментар щодо ситуації з запасами добрив і наслідками цієї проблеми для галузі, попросивши більше часу на підготовку відповіді.

Світовий тренд: чи вистачить Україні добрив

Але Україна тут далеко не самотня. Глобальний дефіцит по світовому ринку добрив оцінюється вже на рівні 7 млн тонн, уточнив Сергій Феофілов. Відомо про скорочення виробництва добрив у Норвегії, Нідерландах, Іспанії на 40-50%. У Німеччині в жовтні, наприклад, різко впало виробництво аміаку. Крім того, повідомлялося про зупинку двох заводів у Великобританії.

Щорічне споживання аграрним сектором України аміачної селітри, за оцінкою Феофілова, становить 2,1-2,2 млн тонн, карбамідно-аміачної суміші – трохи менше 1 млн тонн. Цю продукцію виробляють три ключові гравці – заводи холдингу Ostchem, "Дніпроазот" і Одеський припортовий завод (ОПЗ).

"Ознаки дефіциту цієї продукції на ринку України видно і їх наявність надалі буде залежати, в тому числі від роботи цих підприємств. Наскільки дефіцит буде гострим, зараз відповісти вкрай складно", – зазначив Сергій Феофілов.

Ризики дефіциту дійсно є, каже Роман Сластьон. "Щонайменше припинилося виробництво карбаміду на ОПЗ. Інші заводи досі працювали, проте в разі браку сировини можуть бути перебої в роботі", – пояснив він.

РБК-Україна звернулося за коментарем в компанії Ostchem (володіє трьома заводами з виробництва добрив) і "Дніпроазот" щодо ситуації з цінами на газ і доступною їм сировиною для виробництва добрив. На момент виходу публікації у "Дніпроазоті" відповідь не надали.

Тоді як, за словами директора департаменту корпоративних комунікацій компанії Group DF (володіє холдингом Ostchem) Олега Арестархова, їхні підприємства скорочувати виробництво добрив восени не планують.

"Навпаки – у листопаді нарощуватимемо обсяги виробництва – зараз гарячий сезон, капремонти закінчилися. Якщо не буде технічних збоїв, поступово завантаження нашого заводу "ЧеркасиАзот" протягом 10 днів доведемо майже до 100%. Розгорнули виробництво ВАС на "Рівнеазоті", – сказав Арестархов.

Завантаження заводів, на його думку, буде навіть вищим, ніж наприкінці минулої весни. Газу підприємствам для цього поки що достатньо, каже він. "Ціни на газ уже знизилися небагато, тренд начебто позитивний, але я не вірю в подальше падіння цін на газ у найближчий квартал", – зазначив співрозмовник.

У Group DF вказали на два глобальні фактори, які впливатимуть на галузь: американський газ за високою ціною, як і раніше, йтиме до Азії – до Китаю, а запуск "Північного потоку-2" можуть відтягнути на весну 2022 року. Іншими словами, європейский ринок і надалі потребуватиме більших об'ємів палива.

"До всього іншого високим цінам сприяють події на зовнішніх ринках добрив – катаклізми та зупинки заводів призведуть до скорочення глобального виробництва. Важливо: за період "ковіду" зруйнувалися багато логістичних ланцюжків з постачання добрив. Особливо це стосується перевезень по воді. На глобальних ринках добрив нервозність і невизначеність. Отже, і ціна на добрива навряд чи падатиме", – каже Олег Арестархов.

Виробники розуміють, що, зупинивши свої заводи, вони відкриють дорогу до суттєвої лібералізації імпорту, вважає Роман Сластьон. "Це не відповідає їх (виробників, – ред.) позиції щодо протекціоністських заходів на внутрішньому ринку", – додав він.

Ситуацію могла б згладити завчасна контрактація обсягів у заводів виробників добрив, однак в нинішній ситуації навіть такий інструмент не працює. "Виробники азотних добрив навіть по передплачених поставках товару масово повідомляють замовників щодо перегляду умов і необхідності доплати до поточного рівня ціни", – пояснив гендиректор УКАБ.

При цьому, за словами Арестархова, контракти, які підприємства раніше підписалися виконати, виконуються – усі кінцеві споживачі одержують добрива. "Ті поставки, які відбуваються зараз, це угоди червня. Хто з фермерів купував добрива завчасно – виграли", – запевняє він.

На рівні чуток, враховуючи ризики дефіциту, курсує інформація про можливе зняття обмежень на постачання російських міндобрив. У Мінекономіки на запит РБК-Україна проігнорували це питання, але вказали, що у держави достатньо інструментів, щоб через так звані "вбудовані амортизатори" пом'якшити вплив цінових шоків.

"Для ринку газу це рівень запасів, сформований за нижчою ціною. Використовуючи цей елемент, країна може згладити вплив тимчасового шоку ціни", – вказали в Мінекономіки.

У самій же Росії експорт добрив, схоже, взагалі можуть обмежити, щоб про запас забезпечити місцевих аграріїв. І це при тому, що там хімічні заводи мають доступ до відносно дешевого газу для виробництва добрив. Чи отримають російські експортери зерна перевагу на світових ринках, маючи дешеві добрива, газ і дизпаливо? Ці бонуси їх агросектору, як вказав Роман Сластьон, нівелюються експортними митами на зернові.

Чи дорожчатимуть продукти: чого чекають аграрії

Ціни на добрива, закуплені під весняну та осінню посівні кампанії цього року, зросли на 35% на фосфорно-калійну групу, на азотну – більше ніж у два рази, каже Костянтин Хмельницький з "Нібулону". Але навіть таке різке зростання, за його словами, не встигло вплинути на фактичну кінцеву вартість продукції цього сезону – не дійшло до кінцевого споживача готового продукту – до полиць магазинів.

"Сільськогосподарський цикл доволі тривалий – для окремих культур розтягнутий на два календарних роки, як от, наприклад, для озимої пшениці, посів якої відбувається поточної осені, а врожай очікується влітку 2022 року. Тому й більшою мірою вплив від зростання цін на даний вид продукції відчуватиметься на врожаї наступного року", – роз'яснив він.

Повною мірою зростання цін на газ і добрива відіб'ється у вартості аграрної продукції, яка буде вироблена вже в сезоні 2022-2023, підтверджує Сергій Феофілов. "Тут, звичайно, не можна виключати якихось спекулятивних моментів на ринку зерна і продовольства, які можуть і будуть присутні", – вважає він.

До того ж, як зазначив Роман Сластьон з УКАБ, ціни на аграрну продукцію визначаються кон'юнктурою світового ринку. І поки вона в цілому досить сприятлива. "Але можливе як подальше зростання, так і зниження цін у наступному сезоні", – додав експерт.

Ціни на продукти харчування також багато у чому залежатимуть й від врожаю наступного року. Тут, за словами Костянтина Хмельницького, потрібно враховувати не тільки добрива, а й інші фактори: погодні умови, генетичний потенціал насіннєвого матеріалу, а також наявність і якість засобів захисту рослин. Не кажучи вже про технічний і кадровий потенціал аграрних підприємств.

"То не взаємозамінні чинники й в умовах кожного року можуть по різному впливати на рівень залежності врожаю від використання добрив", – сказав Хмельницький.

Високий урожай цього року буде стримувати підвищення продовольчих цін наступного року, сказали виданню в Мінекономіки. Ще один фактор, який, на їхню думку, утримає стрибок цін – очікувана відносна стабільність обмінного курсу гривні. "Буде стримувати динаміку цін, як на імпортні продукти, так і на вітчизняні через вплив конкуренції", – вважають у міністерстві.

Поки ж тиск на споживчі ціни, в т.ч. і на продовольчому ринку, підтримується і постійним зростанням цін виробників. Протягом січня-вересня вони зросли на 34,7%, у харчовій промисловості – на 12,6%. Тут, як вказали в Мінекономіки, найбільш важливу роль якраз відіграє зовнішній фактор – зростання світових цін на енергоносії, які, як очікують у Міністерстві, наступного року впадуть.