Вибір меншості: як українці передали всю владу партії Володимира Зеленського

Партія Володимира Зеленського "Слуга народу" отримає понад 250 місць у наступній Верховній раді, що дозволить новому президенту і його команді не тільки самостійно сформувати більшість, але – і всю вертикаль влади в країні.

Окрім "Слуги народу" у парламент проходять ще чотири партії – "Опозиційна платформа – За життя", "Батьківщина", "Європейська солідарність" і "Голос". Разом із самовисуванцями та іншими партіями вони розподілили решту мандатів. Детальніше про підсумки дострокових виборів Верховної ради – в матеріалі РБК-Україна.

Результати позачергових виборів у Верховну раду за партійними списками не стали особливим сюрпризом. Соціологічні опитування, оприлюднені в останні дні перед виборами, були досить близькі до підсумкових цифр. Єдина невизначеність зберігалася щодо того, чи досягне "Слуга народу" позначки в 50%, а "Голос" – у 5%.

"Останні соцопитування, які показували, що "Голос" не дотягує до прохідного бар'єру, зіграли в їхню користь. Їхній виборець мобілізувався й пішов на вибори", – говорить РБК-Україна директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна, яка керувала національним екзит-полом.

Водночас рейтинги, в яких партія Зеленського отримувала приблизно 50%, дещо демотивували їхній електорат. "Думаю, коли частина їхніх виборців побачила, що "Слуга народу" однаково перемагає, вирішила, що їхній голос уже ніяк не вплине й не пішли на дільниці. Але це насправді було некритично", – уточнила Бекешкіна.

На смак і колір

"Слуга народу" з великим відривом лідирує майже у всіх регіонах України, за винятком Донецької і Луганської, де перемагає "Опозиційна платформа – За життя", а також Львівської області, яка віддала першість "Голосу" Вакарчука. Виходячи з даних національного екзит-полу, найбільше за СН голосували на півдні – 50% виборців. У центрі за СН свої голоси віддали приблизно 46%, на сході і заході – приблизно по 38%. В цілому по країні за партію проголосувало приблизно 43% українців, слід з підрахунку від Центрвиборчкому.

"Електорат "Слуги народу" географічно розподілені досить рівномірно, на відміну від багатьох інших партій. Наприклад, партія "Голос", яка, за нашими даними, в середньому по країні отримала 6,5%. На заході вона отримала 14%, тоді як в центрі, на півдні і на сході – п'ять, три та два відсотки", – прокоментував РБК-Україна генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто, який брав участь у національному екзит-полле.

Та ж розстановка сил спостерігається і з електоратом "Опозиційної платформи – За життя", що набрала на виборах 13%, зазначив соціолог. Згідно з показниками національного екзит-полу, на сході "Оппоплатформа" отримала майже 31%, що різко контрастує з 2% у Західній Україні. На півдні ОПЗЖ набрала майже 17%, в центрі – на десять відсотків менше.

Цікаво, що четвертою за рівнем підтримки на сході, слідом за СН, "Опоплатформою" і "Опоблоком" стала Партія Шарія, отримавши там приблизно 6% в ході національного екзит-полу. На півдні за неї проголосували майже 5% виборців, при цьому менше одного відсотка – на заході.

"Якщо б голосували тільки південь та схід, то вона б напевно пройшла в парламент", — підкреслила Бекешкіна. По країні Партія Шарія набрала приблизно 2%, обійшовши такі політичні сили як "Громадянська позиція", "Самопоміч" і "Свобода". Цей результат пояснюється суто впливом інтернету і соцмереж, вважає соціолог. "У нас поки немає даних за віковим розподілом голосів, але я впевнена, що за Шарія здебільшого голосувала молодь на південно-сході", – зазначила керівник Фонду "Демократичні ініціативи".

Географічна диспропорція є і у випадку з "Європейської солідарністю", яка робила ставку на електорат західних областей України. Чим більше на захід, тим більше їх показник, зазначив Паніотто. Згідно з останніми цифрами від ЦВК, ЄС отримує трохи більше восьми відсотків, поступаючись "Батьківщині" на кілька сотих відсотка.

У "Батьківщини" найбільша підтримка була на заході і в центрі, каже Паніотто. Там партія Юлії Тимошенко отримала приблизно за десять відсотків, виходячи з показників національного екзит-полу. Менш активно за неї голосували на сході і на півдні – в межах 3-4 відсотків.

Разом з тим українці, які проживають за кордоном, більшість голосів віддали за "Європейську солідарність" – майже 30%. Слідом йде "Слуга народу" з майже двопроцентним відривом. Третє місце серед українських громадян, які голосували за кордоном, зайняв "Голос" з 20%, четверте і 4,5% – Партія Шарія. І ОПЗЖ, і "Батьківщині" за кордоном набрали менше 3%.

Активна половина

Явка виборців на виборах склала менше 50%, ставши найнижчим показником за всю історію українських виборів. Але ця цифра виявилася цілком очікуваною і досить непоганою для такого пікового сезону відпусток, вважає Ірина Бекешкіна. Для порівняння, на виборах у Раду в 2014 році явка була 52%, на парламентських виборах 2012 року – 57%.

"Якщо навіть подивитися на вибори в деяких демократичних європейських країнах, то останнім часом там явка також коливається в межах 50%. У нас вона нижча, ніж зазвичай, тому що був фактор літа. Значна частина виборців або поїхала на відпочинок, або вирушила на сезонні заробітки за кордон", — пояснила Бекешкіна.

До того ж на парламентських виборах явка завжди нижча, ніж на президентських, додає Паніотто. "Якщо під час першого та другого туру президентських виборів в цьому році явка була приблизно 62%, то слід було очікувати, що на парламентських виборах явка не перевищить 50-52 відсотка", – пояснив генеральний директор КМІС.

За попередніми даними Центрвиборчкому, найнижча активність виборців 21 липня була зафіксована в Закарпатській області. Там явка ледь перевалила за 41%. Це пов'язано з тим, що на Закарпатті з огляду на його географічне розташування поблизу кордону частка людей, які перебувають на роботі в сусідніх країнах, особливо висока, розповідає Бекешкіна. На президентських виборах тут також був найнижчий показник явки. Минулої неділі найактивнішими були виборці Чернігівської області, в цьому регіоні явка близька до 55%.

Липень і серпень – найгірший час для проведення виборчих кампаній, погоджується голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель. До того ж у майбутньому явка на виборах буде постійно знижуватися, вважає співрозмовник.

"Це загалом відповідає тенденціям, які мають місце в країнах Європейського союзу. З кожними виборами все менше і менше людей бере участь у виборчому процесі", – сказав РБК-Україна Кошель.

Перемога бренду

Найбільшою несподіванкою для багатьох, в тому числі для політологів і соціологів, стали результати в одномандатних округах. За оптимістичними оцінками перед виборами "Слуга народу" могла отримати перемогу в 70 округах з 199. Навіть у самій партії ще в день голосування розраховували провести 70-90 мажоритарників.

Але в підсумку в округах "Слуга народу" взяла навіть більше мандатів, ніж за партійними списками. За списком СН отримує 124 мандата, за мажоритаркою – 130. Паралельно в 46 округах перемагають самовисуванці, в шести – кандидати від ОПЗЖ, у трьох – від "Голосу". Також по два мажоритарника заводять до Ради ЄС і "Батьківщина". В решті десяти округах перемогу взяли партії, що не проходять до парламенту, зокрема, шість мажоритарників будуть представляти у Верховній раді "Опозиційний блок".

Для багатьох громадян вибори у Верховну раду стали третім туром президентських виборів, пояснює Бекешкіна. "Коли люди голосували за "Слугу народу" за партійними списками, найчастіше вони автоматично голосували і за кандидата від "Слуги народу" у мажоритарних списках. І байдуже, що паралельно за одномандатним списком балотувалися досить авторитетні люди, які багато зробили для того чи іншого округу", – пояснила соціолог.

У більшості випадків висуванці від "Слуги народу" обійшли чинних народних депутатів, які роками працювали на тому чи іншому окрузі. Деякі кандидати по кілька разів переобиралися в своїх округах, але на цих виборах зазнали поразки, програвши кандидату від СН.

"У багатьох округах діючі чинні депутати, експерти і політики, які демонструють великий професіоналізм і досвід, програли кандидатам, які або боролися за підтримки партійних брендів, або вели кампанію на основі шоу-технологій", – говорить Кошель.

Кількість мандатів у "Слуги народу" дозволяє їй самостійно сформувати більшість у наступному парламенті і, отже, новий склад Кабінету міністра.

"Якою б не була партія, навіть, умовно, "Партія всіх святих", якщо вона сформує одноосібну більшість – це призведе до відсутності системи стримувань і противаг. У тому числі, це тягне за собою ризики щодо прийняття парламентом некомпетентних рішень", – резюмував голова КВУ.