ВВП України накрило вибуховою хвилею
Юрій Панченко, економічний оглядач, спеціально для РБК-Україна
Українська економіка вже сповна відчула наслідки бойових дій на Донбасі.
Остаточну оцінку їх наслідків дали статистичні дані промислового виробництва липня. Згідно з ними, всього за минулий місяць криза у промисловості заглибилася майже у два з половиною рази - з 5% (спад у червні до аналогічного місяця 2013 року) до 12,1%.
Такий різкий спад у першу чергу пов'язаний із загостренням бойових дій на сході. Якщо до цих пір хід АТО практично не впливав на роботу найбільших підприємств регіону, то тепер все змінилося.
Донедавна військовий конфлікт зачіпав інтереси в основному малого та середнього бізнесу, який історично не має великого впливу на економіку Донбасу. Тепер же всі найбільші підприємства, що знаходяться в зоні АТО, вже зупинили свою роботу або ж планують зупинити її найближчим часом.
Як результат, падіння промислового виробництва в Донецькій області склало 28,5%, тоді як у Луганській області промисловість скоротила виробництво більш ніж удвічі - на 56%. А всього місяцем раніше спад у цих двох областях складав лише 13,7% і 20,4% відповідно.
Найбільшим ударом по економіці стало призупинення роботи меткомбінатів. Як результат, в червні спад у металургії заглибився з 5,6% до 12,3%. І це на тлі зростаючого світового попиту на метал!
При цьому простій загрожує не тільки підприємствам, що знаходяться в зоні АТО. Падіння добувної промисловості - із 4,8% до 12,7%, залишає без сировини і ММК Ілліча, і "Запоріжсталь".
Галузям, які мало постраждали від бойових дій, загрожує війна торгова. Заборона РФ на імпорт ряду груп продуктів харчування призвела до повернення галузі в новий період спаду. Після зростання на рівні 7,1% харчова промисловість знову показала спад - до 3,5%.
Ще одне спостереження - до сих пір одним із драйверів економки були держзамовлення. Бюджетна економія поставила хрест на такій можливості для економіки країни. Найбільше це помітно у статистиці Києва, куди традиційно йшов значний обсяг бюджетних коштів. Тепер же темпи падіння промвиробництва у столиці досягли 17,4%. Це найгірший (після Донецької та Луганської областей) показник по країні.
Все це говорить про необхідність чергового перегляду річного макропрогнозу. Щоправда, уряд не так давно переглядав і свої прогнози, і бюджетні показники. Нинішній бюджет заснований на очікуваннях спаду ВВП України на рівні 6,5%.
Ще місяць тому такий прогноз виглядав навіть консервативно. Однак тепер його вже можна назвати навіть оптимістичним. По-перше, невідомо, як довго триватиме АТО, а значить - будуть стояти найбільші підприємства країни. Також досі не вирішене питання ціни на російський газ. А значить, вже з осені уряд перейде до обмеження поставок газу промисловим підприємствам, ще більше пригнічуючи їх економічну активність.
Поки цього не сталося, уряд більше стурбований завданням "звести кінці з кінцями" в держбюджеті і отримати черговий транш від МВФ.
Виходячи з останніх новин, в цій сфері уряду посміхнулася удача. МВФ не тільки підтвердив дату засідання Ради директорів, присвяченого Україні (на засідання Ради виносять лише заздалегідь узгоджені рішення, а значить - питання виділення траншу Україні вже вирішене, причому позитивно), але навіть готовий розглянути можливість об'єднання відразу двох своїх траншей.
Про таку можливість в середу заявив міністр фінансів Олександр Шлапак. За його словами, загальна сума об'єднаних траншей повинна скласти 2,2 млрд дол.
Ще одна удача - МВФ знову згоден на нецільове використання своїх кредитів. За словами Олександра Шлапака, в уряді очікують, що як мінімум 1 млрд дол. З кредиту МВФ буде спрямований на фінансування бюджетних витрат.
Нагадаємо, традиційно МВФ кредитує покриття резервів Центрбанк, захищаючи тим самим стабільність національних валют і фінансових систем. Перший виняток було зроблено в 2009 р і якраз для України. Однак згодом МВФ неодноразово заявляв про неготовність продовжувати таку політику.
Відповідно, МВФ вимушено погоджується і на збільшення держбюджету України. Якщо до загострення кризи валютний фонд наполягав на межі річного дефіциту на рівні 3% ВВП, то згодом був змушений підняти планку до 4,5%. Тепер же, розповів Олександр Шлапак, цей граничний рівень може бути піднятий до 5% ВВП.
"Дефіцит держбюджету на цей рік був запланований у розмірі 4,5%. В результаті останніх подій в країні він збільшився на 7,3 млрд грн. Якщо говорити про абсолютні цифри, то це буде 87 млрд гривень", - заявив в середу міністр фінансів .
Поблажки з боку МВФ - якщо вони будуть реалізовані, наскільки пом'якшать проблему пікіруючої вниз економіки країни. Однак навіть здвоєний транш валютного фонду не вирішує цю проблему. Різкий обвал промисловості в липні може виявитися не останнім - загострення бойових дій дозволяє прийти до неприємного висновку, що падіння виробництва на Донбасі ще не завершено.
На цей випадок в уряді лежить альтернативний макроекономічний прогноз на 2014 року згідно йому, подальше загострення конфлікту на сході, остаточне закриття російського ринку, а також проблеми з газом можуть привести до поглиблення падіння ВВП країни до 12%.
Такий сценарій - фактично вирок для країни. На відміну від 2009, зараз країна вже не має значних бюджетних резервів, скорочення яких може призвести до соціальної напруги. У той же час позитивний ефект від ревальвації початку року вже поступово проходить, а нове ослаблення гривні має куди більш негативний вплив на економіку.
У сформованій ситуації драйвером економічного зростання може стати відновлення Донбасу, що проводиться на західні засоби. Масштабне вливання коштів в зруйновану інфраструктуру зможе стати суттєвим точкою для всієї економіки країни. Однак таке відновлення можливе лише після остаточного зняття загрози військового конфлікту з порядку денного.
Поки ж нам залишається сподіватися лише на раптове зміну роботи Кабміну. Уряд повинен вийти зі сплячки, запропонувавши суспільству давно анонсуються реформи. Це може бути масштабне зниження податків, вже анонсоване урядом, або ж радикальна - по грузинським лекалами, дерегуляція.
Однак усіх цих реформ українське суспільство так і не дочекалося за п'ять місяців роботи нового уряду. Тим менш імовірно, що уряд буде проводити такі реформи напередодні парламентських виборів. Особливо - в ситуації з відставкою міністра економіки, який і повинен був проводити такі реформи.
