Верховний суд (ВС) вчора оприлюднив своє рішення, прийняте 29 травня, згідно з яким банки зобов'язані виплачувати вкладникам відсотки за залученими коштами за весь термін їх використання, в тому числі і за період, що минув після закінчення депозитного договору, пише "Комерсант-Україна".
Суд прийшов до такого твердження, керуючись ст. 1061 Цивільного кодексу, яка вимагає від банків нараховувати відсотки за вкладом за весь період з моменту отримання грошей клієнта до їх фактичного повернення або списання з депозитного рахунку з інших причин. Незважаючи на те що ця норма містилася в Цивільному кодексі, суди на свій розсуд приймали взаємовиключні рішення - ставали то на бік вкладників, то на бік банків.
Завдяки активності банку "Надра" цією проблемою зацікавився ВС. Всього за півтора місяці судді розібралися в правових колізіях двох розглядів банку "Надра" з вкладниками. В обох випадках клієнти розмістили в установі строкові депозити 10 жовтня 2008, відразу після появи перших проблем в установі. У першому випадку клієнт вніс 803 тис. грн на рік, у другому - два клієнти внесли по 1,1 млн грн на півроку. В обох епізодах після завершення терміну дії договорів банк не повернув ні внески, ні відсотки по них. Вкладники тільки за рішенням судів отримали назад гроші, хоча банк не виплатив їм відсотки за користування коштами після закінчення депозитного договору. У першому випадку затримка склала 1,5 місяця, у другому - 8,5.
У банку "Надра" не захотіли виплачувати вкладникам відсотки за прострочення, але Вищий спецсуд з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняв у цих справах два протилежні рішення. У першому випадку він 7 листопада 2012 відмовив вкладнику в отриманні відсотків за термін, що минув після закінчення дії договору. Єдине, що отримав вкладник, - це компенсація інфляційних втрат та пеня в 3% річних. У другому випадку той же суд 7 грудня минулого року відмовив вже банку "Надра" і залишив у силі судове рішення про необхідність виплати всіх відсотків. Судді визнали скаргу необгрунтованою і відмовили у відкритті касаційного провадження.
Банки по-різному відображають цей момент в договорах. Не завжди гроші автоматично перераховуються на поточний рахунок, часто договори передбачають пролонгацію депозиту на умовах ставок, що діють в поточний момент, або дуже низьких ставок. Після прийняття Верховним судом такого рішення та оприлюднення його правової позиції у всіх потерпілих вкладників з'явився реальний шанс стягнути з банків гроші за прострочення по депозитах. Згідно зі ст. 360-7 Цивільного процесуального кодексу, рішення ВС, прийняте за результатами неоднакового використання касаційними судами ідентичних норм права, обов'язково для виконання всіма судами України і держорганами. Найбільше таких проблем виникало під час кризи у сотень тисяч вкладників проблемних банків, де працювали тимчасові адміністрації. Але і зараз установи не завжди вчасно повертають вклади.
Зажадати від банків сплати відсотків за прострочення по депозитах можуть практично всі постраждалі вкладники, навіть якщо вони не вимагали цього у банків раніше.
Банки, що стикалися у своїй практиці з проблемами повернення вкладів, неохоче коментують рішення суду. Загальна кількість постраждалих вкладників, яким повертали кошти із запізненням, невідомо. Юристи кажуть про мільйони клієнтів, але тільки частина з них судилися. Наприклад, в ліквідованому зараз Укрпромбанку кошти тримали 461 тис. громадян. Тимчасова адміністрація була введена в установу 21 січня 2009, а повернення вкладів почався лише 23 листопада - через Родовід Банк.
Крім банків, вкладники можуть пред'являти претензії і до Фонду гарантування вкладів фізосіб.