Час справедливості: як почався суд по катастрофі рейсу MH17 над Донбасом

У Нідерландах розпочався судовий процес по катастрофі Боїнга MH17 на Донбасі влітку 2014 року. З чотирьох обвинувачених взяти участь у суді вирішив лише один, і то лише через своїх адвокатів. А сам процес може затягнутися на довгі роки. Про те, як проходив перший день судових слухань і на що сподіваються  родичі жертв катастрофи – у матеріалі РБК-Україна з місця подій.

"Катастрофа MH17 – це наше "одинадцяте вересня", – говорить Антон Котте, представник MH17 Disaster Foundation – організації, яка об'єднує родичів загиблих у катастрофі Боїнга. У липні 2014 року він втратив трьох близьких: сина Оскара, невістку Міранду і шестирічного онука Ремко.

На території меморіалу жертвам тієї катастрофи, розташованому неподалік від Амстердама, Котте показує три іменних дерева, які він посадив у пам'ять про загиблих. Такі ж дерева є у всіх 298 жертв MH17, під деякими – закопаний попіл від зібраних на місці аварії останків. До деяких дерев прикріплені речі, що нагадують про загиблих: спортивна медаль, фотографії, плюшевий ведмедик.

Відкритий у 2017 меморіал, якщо дивитися на нього з висоти, виконаний у формі траурної стрічки. Його оточує кільце соняшників – у пам'ять про те, що частини Боїнгу впали на соняшникові поля Донбасу. Частину насіння привезли з місця падіння літака.

Посеред меморіалу є металева сфера, що нагадує літаючу тарілку, на яку нанесені імена всіх загиблих. Поруч – невеликий прожектор, який дає промінь світла, спрямований точно у бік України.

"На кожну річницю ми збираємося тут і читаємо імена всіх 298 загиблих. Тому що якщо ми не будемо називати ці імена, то вони просто забудуться. А у тому літаку люди летіли цілими сім'ями", – розповідає Котте.

Як і інші родичі загиблих, від нинішнього судового процесу він хоче одного – справедливості. "Ми хочемо дізнатися усіх відповідальних за те, що сталося: від того, хто безпосередньо натискав на кнопку "Бука" до ролі у цьому вищого політичного керівництва Росії", – говорить глава MH17 Disaster Foundation Піт Плюг.

За його словами, розгляд цієї справи тільки у першій інстанції, окружному суді Гааги, може розтягнутися на 4-5 років. Далі, у разі обвинувального вироку, варто очікувати апеляції, а потім касації у Верховному суді Нідерландів – це ще додатково багато-багато років.

У тому, що в трагедії малазійського Боїнга винна Росія і підконтрольні їй бойовики, родичі загиблих не сумніваються. "Так, до України є питання про те, чому вона не закрила свій авіапростір. Але набагато важливіше те, хто саме збив літак, хто персонально до цього причетний на всіх етапах", – говорить Плюг.

Разом з іншими родичами загиблих він дуже хоче відвідати місце катастрофи літака, що знаходиться на окупованій території РФ Донбасу – але нідерландська влада відмовляє їх від цієї ідеї. Головна проблема, звичайно, – безпека.

"П'ять з гаком років тому я сказав собі, що моя мета, моя місія перед моїми загиблими близькими – дійти до кінця у цій історії, домогтися з'ясування всієї правди, і нинішній судовий процес – важливий етап на моєму шляху до цієї мети", – говорить Котте.

Конспірологія проти фактів

До нинішнього часу Росія категорично відмовляється визнавати свою найменшу причетність до катастрофи MH17. Натомість РФ на різних майданчиках просувала і просуває масу конспірологічних версій: від того, що з "Бука" нібито стріляли українські військові і до зовсім божевільних теорій про антиросійську змову з участю британської, американської та ізраїльської розвідок.

Деякі з цих теорій циркулюють і в нідерландському медіапросторі, але, як кажуть співрозмовники РБК-Україна, довіри у широкої публіки вони абсолютно не викликають.

Імідж РФ у Нідерландах зазнав важкого удару у зв'язку з катастрофою Боїнгу, і Росія посилила ситуацію подальшою агресивною зовнішньою політикою, зокрема, кібератаками російських хакерів на нідерландські установи або замахом на Сергія і Юлію Скрипаль у сусідній Великобританії.

На громадську думку у Нідерландах впливає також системне порушення владою прав людини, до чого тут ставляться дуже чутливо, каже посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов.

"Але у Росії і Нідерландів є довгі історичні зв'язки, починаючи з Петра Першого, тут активно працює російський бізнес, Росія регулярно організовує тут культурні заходи, проводить виставки і т.д.", – говорить Ченцов.

У посольстві згадують і про нідерландський референдум 2016 року, на якому більшість голосів було віддано проти підписання Угоди про асоціацію Євросоюзу й України – під впливом активної медійної кампанії місцевих євроскептиків. Але після референдуму у багатьох нідерландських ЗМІ вийшли великі розслідування про таємну роль Росії у цих процесах, що також вдарило по іміджу офіційної Москви.

Росія також заблокувала створення міжнародного трибуналу по катастрофі MH17, скориставшись своїм правом вето у Радбезі ООН. Тому країни, громадяни яких знаходилися на борту збитого літака, а також Україна, погодилися, щоб справу розглядав Окружний суд Гааги, за нідерландським законодавством.

Уламки збитого на Донбасі Боїнга (фото: flickr.com/osce_smmu)

Розслідуванням обставин справи займалася міжнародна слідча група (JIT), куди увійшли представники Нідерландів, України, Бельгії, Австралії і Малайзії.

Вони встановили, що "Бук", з якого була випущена ракета по Боїнгу, знаходився на озброєнні 53-їй бригади ППО РФ, був перевезений з Росії на підконтрольну бойовикам територію, а після катастрофи вивезений назад в РФ.

Тому причетність вищого військово-політичного керівництва країни-агресора до знищення літака у слідчих JIT сумнівів не викликає. Вони оперували різними доказами, від радіоперехоплення переговорів бойовиків і їх російських кураторів до свідчень і фото з соцмереж.

Верифікація всієї зібраної інформації, у тому числі з журналістських розслідувань проекту Bellingcat, була дуже трудомісткою, тому судовий процес і почався лише через майже шість років після того, що сталося.

При цьому слідчі змогли завоювати довіру нідерландського суспільства – відповідно до соцопитувань, близько 95% нідерландців схвалюють роботу JIT. Всього матеріали кримінальної справи налічують понад 30 тисяч сторінок.

Звинувачення висунуті чотирьом людям: т. зв. "міністру оборони "ДНР" Ігорю Гіркину (Стрєлкову), офіцеру ГРУ РФ Сергію Дубінському ("Хмурому"), полковнику ВДВ Олегу Пулатову ("Гюрзі"), а також громадянину України, бойовика Леоніду Харченку ("Кроту").

Їм інкримінується умисне знищення літака, а також умисне вбивство, максимальне покарання за обома статтями – довічне ув'язнення. Слідство впевнене, що Гіркин з трьома іншими обвинуваченими були причетні до транспортування "Бука", запуску ракети і приховування слідів злочину.

Цілком очікувано, ніхто з них у нідерландський суд не приїхав. Але і тотального ігнорування процесу, на подив, теж не було. Олег "Гюрза" Пулатов обзавівся російськими та нідерландськими адвокатами, які будуть представляти його інтереси.

Як говорить співрозмовник РБК-Украина, добре знайомий з ходом розслідування, це росіянам знадобилося для того, щоб отримати легальний доступ до всіх матеріалів справи, і потім мати можливість маніпулювати отриманою інформацією.

Представники окружного суду Гааги розповідають, що чотирма фігурантами процес не обмежиться. По ходу справи прокуратура зможе висувати звинувачення новим людям, причетним до знищення літака: як тим, хто безпосередньо натискав на кнопку, так і тим, хто віддавав накази на вищому рівні.

Боїнг над Донбасом був збитий з російської установки "Бук" (фото: wikimedia)

Ймовірно, для них знадобиться інший кримінальний процес, але це вирішить суд. Раніше слідчі вже заявляли про те, що у матеріалах справи проходить колишній куратор України у Кремлі Владислав Сурков, який особисто координував бойовиків на Донбасі, записи його перехоплених розмов є в розпорядженні JIT.

Крім того, 8 березня слідчі п'яти країн, що входять до складу JIT, домовилися про продовження роботи паралельно з судовим процесом.

На даний момент чи не головна інтрига справи: кого прокуратура збирається викликати в якості свідків. Раніше в JIT заявляли, що особи як мінімум 13 людей, які погодилися свідчити, мають зберегти анонімність, зокрема, того, хто особисто бачив запуск ракети з "Бука". Загальна кількість свідків поки невідома.

До справи будуть долучені і свідчення бойовика Володимира Цемаха, який у 2014 році керував ППО т. н. "ДНР" у місті Сніжне, і який, як вважається, володіє дуже цінною інформацією про обставини катастрофи. На початку вересня минулого року його передали Росії у рамках обміну, що фактично зробило неможливим допит у нідерландському суді і викликало гострі дискусії у самій Україні.

"В Україні необхідно провести додаткове розслідування ролі Володимира Цемаха. Воно поки не зайшло досить далеко, оскільки Російська Федерація зажадала його видачі", – сказав під час першого судового засідання прокурор Вард Фердінандуссе.

У нідерландському суспільстві, як розповідає Піт Плюг з MH17 Disaster Foundation, багато хто також не зрозумів, чому Україна погодилася видати Цемаха. У місцевих медіа ця тема отримала величезний резонанс. Хоча особисто Плюг розуміє, що це було зроблено для звільнення українських політв'язнів, які роками незаконно перебували у російських в'язницях.

Довге очікування

Власне процес у справі про катастрофу малазійського Боїнга почався у судовому комплексі Схіпхол, який розташований поруч з однойменним аеропортом під Амстердамом. Це місце було вибрано у зв'язку з суспільним резонансом і великою кількістю родичів жертв, які побажали брати участь у процесі. Згідно з регламентом, вони зможуть брати активну участь у слуханнях, робити заяви і звертатися з клопотаннями. Передбачається, що у ході процесу виступлять не менше 49 родичів.

Перше засідання суду носило суто технічний, попередній характер, як це відбувається і в українських судах: пояснення загальних деталей справи, перерахування учасників процесу і постраждалих, вступні промови обвинувачення і захисту і т. д.

Але крім цього схожого було мало. І головуючий на процесі суддя Хендрік Стеенхаюс, і особливо прокурори у своїх виступах апелювали не стільки до сухих норм кримінального права, скільки до того, що катастрофа Боїнга стала насамперед величезною людською трагедією і горем для близьких.

"Двоє батьків, які втратили свою єдину дитину описували своє горе так: "Смерть стала для нас чимось абсолютно іншим. Це більше не те, чого варто боятися. І після того, як ми помремо, ми, можливо, знову будемо разом з нашою дочкою", – говорив прокурор Вард Фердінандуссе.

Його колега Деді Вуй-а-Тсой дуже довго поіменно перераховувала імена всіх 298 загиблих при катастрофі літака в абсолютній тиші судового залу.

Уламки збитого на Донбасі Боїнга (фото: flickr.com/osce_smmu)

Як констатував суддя, Гіркин, Харченко і Дубінський або прочитали повідомлення в месенджерах і електронні листи з повістки в суд, або дали зрозуміти, що вони в курсі, що відбувається, давши відповідні коментарі журналістам. Таким чином, відмова з'являтися у суді або хоча б найняти команду адвокатів для представлення своїх інтересів, як зробив Пулатов, було свідомим рішенням.

Прокурори наголосили, що фізична відсутність обвинувачених у залі суду або їх відмова брати участь в судовому процесі не завадить встановити правду в справі MH17 і винести справедливий вирок.

"Те, що обвинувачені, можливо, не понесуть реального покарання у разі визнання винними – не привід відмовлятися від суду. Встановити всю правду у цій справі – не менш важливо, ніж притягнути до відповідальності. Тим більше, недоторканний сьогодні може постати перед судом завтра", – сказав Фердінандуссе.

У свою чергу, захисники Пулатова намагалися перевести увагу на те, що Україна теж несе як мінімум частину відповідальності за те, що відбувається – через те, що не закрила повітряний простір над зоною бойових дій.

"Є дуже багато питань, на які поки що немає відповідей. Наприклад, чому Україна не закрила свій повітряний простір", – сказав адвокат Пулатова, Баудевен ван Ейк. За його словами, це потребує окремого розслідування.

Втім, раніше прокурори розповідали, що питання про повітряний простір, як і інші обставини, що відбувалися на Донбасі у 2014 році – це не предмет нинішнього судового процесу. І ніякі дії або бездіяльність української влади не можуть зняти відповідальність з тих, хто випустив ракету по літаку чи був до цього причетний.

У будь-якому випадку, лінія захисту стала загально зрозумілою після першого судового засідання: вимагати проведення додаткових розслідувань та експертиз, і переводити увагу суду на питання, які не мають відношення до суті справи.

Судовий комплекс Скіпхол (фото: Мілан Лєліч / РБК-Україна)

Українських журналістів у цьому зв'язку найбільше цікавило, наскільки подібні дії адвокатів можуть затягнути розгляд справи. Адже в Україні адвокати часто успішно використовують різні процесуальні хитрощі, щоб процес не стояв на місці роками.

Як розповіли прокурори вже після закінчення першого судового дня, певні можливості затягнути суд у обвинувачених є – наприклад, якщо Гіркин, Харченко або Дубінський на якомусь етапі припинять ігнорувати процес і побажають взяти у ньому участь. Отже, їм та їхнім адвокатам знадобиться певний час для ознайомлення з матеріалами справи.

Але відверте зловживання правом на захист у Нідерландах неможливо. Як пояснила РБК-Україна представник сторони обвинувачення Дігна ван Бутселар, поки що суддя відвів захисникам час до 8 червня, для того, щоб ознайомитися зі справою і підготувати клопотання.

Попросити, скажімо, про багатомісячну відстрочку та паузу у процесі адвокати не зможуть, їм у будь-якому випадку доведеться озвучити хоча б частину своїх клопотань. "Якщо суддя озвучив конкретну дату, це означає, що всі учасники процесу не можуть не прийняти її до уваги", – сказала ван Бутселар.

Судові засідання триватимуть до 13 березня включно, далі – перерва до 26 березня, ще один тиждень слухань, і чергова перерва – до 8 червня. Всього заплановано п'ять таких судових тижнів, остання з яких закінчиться 26 березня наступного року. Ніяких гарантій того, що він виявиться останнім, немає, процес, судячи з усього, буде тривати довше.

Але адвокати родичів загиблих впевнені, що правда буде встановлена, а злочинці все ж понесуть покарання. Один з них, Пітер Лангстрат, сказав у кулуарах судового прес-центру: "Зараз обвинувачені перебувають під протекцією російського режиму. Але ніхто не знає, скільки цей режим буде існувати".