Час платити: як уряд буде розраховуватися з боргами у 2019 році

Перед урядом Володимира Гройсмана стоїть завдання у рік подвійних виборів залучити на зовнішніх ринках 4 млрд доларів, щоб розрахуватися з кредиторами. І це не кажучи про виплати у валюті і гривні за облігаціями внутрішньої держпозики. Фінансові аналітики вважають, що з урахуванням нової програми МВФ для України та підвищенням кредитного рейтингу Мінфін зможе вже у першій половині року випустити єврооблігації і закрити потребу у валюті. З іншого боку, майбутні вибори і можлива зміна влади залишають ризики як для нових позик, так і продовження діючих кредитних програм. Про те, як у Кабміні планують повертати борги і де для цього збираються брати гроші – в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів повинен повернути кредиторам у цьому році 418 млрд гривень, з яких 145 млрд гривень складуть відсотки за позиками. Половина майбутніх виплат – борги в іноземній валюті, переважно в доларах.

Великі виплати розписані практично на кожен місяць, випливає з даних, наданих РБК-Україна в Міністерстві фінансів. Графік погашення та обслуговування боргів вибудований в цілому рівномірно, за винятком двох місяців – у травні та вересні, коли уряд повинен буде заплатити 74,2 млрд гривень і 57,1 млрд гривень відповідно, переважно у валюті.

Борги і вибори

Пікові місяці виплат за держборгом збігаються з активними політичними процесами. На початку травня – майже відразу після другого туру президентських виборів – урядовцям потрібно погасити єврооблігації в обсязі 1 млрд доларів, випущені в травні 2014 року під гарантії США. А у вересні – незадовго до парламентських виборів – Кабміну, хто б його до того моменту не очолював, доведеться шукати кошти для виплат за єврооблігаціями і розрахунку з МВФ. Левова частка платежів, як і в травні, буде в доларах.

Щоб розрахуватися зі старими боргами, влада, як і зазвичай, вимушена брати нові. У держбюджеті на 2019 рік передбачено, що Мінфін залучить 4 млрд доларів зовнішніх позик (приблизно 123 млрд гривень в загальний фонд). На внутрішньому ринку уряд розраховує зібрати близько 202 млрд гривень.

Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович вважає, що накопичених у валюті коштів з урахуванням траншу від ЄС і кредиту під гарантію Світового банку уряду буде достатньо, щоб без проблем пройти виплати як мінімум у першій половині року.

"Через випуски єврооблігацій, швидше за все, буде залучатися два мільярди доларів, інше зовнішнє фінансування – ще один мільярд доларів – буде залежати від ситуації на ринках і може бути залучено теж через єврооблігації", – вважає Котович.

Розміщення єврооблігацій, на його думку, можливо у першому кварталі, якщо, звичайно, умови на фінансових ринках будуть цьому сприяти.

"Але, швидше за все, випуск буде відкладено на травень-червень, так як критичної потреби в ньому на початку року не буде, а ринки почнуть спокійніше дивитися на Україну після виборів, коли політична ситуація стане більш прогнозованою", – вважає аналітик ICU.

"Вікно" для випуску єврооблігацій може з'явитися на початку року, припускає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій. У минулому році Мінфін не став розміщуватися в січні-лютому, оскільки перебував у затяжному переговорному процесі з МВФ про продовження кредитування, хоча умови для цього були. Тепер же, на думку Паращія, враховуючи позитивний ефект від новин про нову програму МВФ, кредиту від ЄС і Світового банку, з розміщенням можна буде не тягнути. Тим більше що потреба у валютних надходженнях у наступні місяці зберігається.

На зовнішніх ринках Україна не зможе займати дешево, враховуючи її внутрішні проблеми і відплив капіталу з країн з ринками, що розвиваються. "Навіть з новинами про підвищення кредитного рейтингу ставка, швидше за все, не буде нижче, ніж ті залучення, які були у жовтні. Якщо прибрати політичні ризики в країні, під 10% завжди можна вийти на ринок. Попит під таку ставку буде", – упевнений Паращій.

Якщо ж Україна не розмістить єврооблігації, тоді, на думку Тараса Котовича, не варто виключати варіант переговорів з МВФ в травні при перегляді програми stand-by. Може йтися про поділ чергового траншу і виділення його частини до держбюджету, щоб забезпечити виплати за зовнішніми боргами, допускає аналітик. Нагадаємо, за чинною програмою всі надходження від МВФ надходять в резерви НБУ, а не в держбюджет.

Влада поки стримано оцінює шанси з новим випуском євробондів. У Мінфіні розраховували, що новини про нову програму МВФ краще позначаться на котируваннях українських паперів, ніж фактично вийшло, пояснювала міністр фінансів Оксана Маркарова у грудні в інтерв'ю агентству "Інтерфакс". Але, за її словами, ситуація не те, що не стала краще, вона погіршилася.

"І це не через наші справи. Наступний рік (2019 рік, - ред.) – це невизначеність з Брекзітом, з американською політикою щодо ставок, багато нестабільних точок на ринках, що розвиваються", – говорила Маркарова. У таких умовах, за її словами, важливо фокусуватися на внутрішніх ресурсах – на приватизації і поверненні проблемних кредитів банків.

Але, це, швидше, бажані джерела фінансування для уряду, ніж реальні. Вже зараз зрозуміло, що з урахуванням політичних ризиків і обсягу майбутніх виплат, уряду вкрай важливо залишатися у програмі МВФ, тим самим надсилаючи позитивні сигнали іншим кредиторам та інвесторам. Чи вдасться це зробити після виборів – питання відкрите.

І не варто забути, що у 2020 році Україну також чекають великі виплати за держборгом. Влада, навіть якщо вона зміниться у 2019 році, буде змушена з цим рахуватися, перш ніж робити різкі випади у бік МВФ. За оцінками глави НБУ Якова Смолія, за два роки країна повинна повернути кредиторам з відсотками близько 12 млрд доларів.

Внутрішній ресурс

Крім зовнішніх боргів, на уряд чекають великі виплати в іноземній валюті за облігаціями внутрішньої державної позики. За даними Мінфіну, у 2019 році заплановано погашення доларових ОВДП на майже 80 млрд гривень, не враховуючи відсотків за їх обслуговування.

Тарас Котович вважає, що на внутрішньому ринку, швидше за все, буде йти мова про рефінансування виплат, як це практикувалося в останні кілька років. "Може бути залучено близько 3-4 млрд доларів", – оцінив Котович.

На думку Олександра Паращія, по внутрішнім позикам багато що буде залежати від ціни паперів і здатності банків купувати ОВДП. "Поки гривня стабільна, принаймні, у гривні у банків буде можливість давати в борг державі", – вважає Паращій.

Що ж стосується валютних позик, то, на його думку, ситуація може виявитися для уряду досить непростою. Адже два найбільших позичальника для держави – "Ощадбанк" і "Укрексімбанк", в першій половині року самі будуть відчувати потребу у валюті для виплати своїх боргів. На двох цієї весни банки повинні заплатити кредиторам близько 800 млн доларів, підрахував Паращій.

"У банків – "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" – навряд чи зараз є ці гроші. Вони їх будуть "виймати" з того ж Мінфіну. Адже зараз у них більша частина доларових ОВДП, які Мінфіну доведеться гасити. Зазвичай Мінфін гасить старі папери і розміщує нові, але, швидше за все, найближчі два місяці перекредитуватися Мінфіну в доларі буде набагато складніше. Потрібно шукати інші джерела фінансування. Але всередині країни їх, швидше за все, немає", – вважає Паращій.

Аналітики погоджуються, що певний обсяг валюти в країну надійде від нерезидентів. Як і у минулому році, вони напевно не упустять можливість продати долари, коли гривня буде максимально дешевою, і купити гривневі ОВДП зі ставкою 18-20% річних. Але той обсяг коштів, які іноземні інвестори заводять в країну для купівлі українських паперів, навряд чи зможе задовольнити потребу уряду у валюті.