Війна Росії ускладнює Китаю покупку нафти, газу і зернових, - Bloomberg

До повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого значення Росії для Китаю як постачальника сировини тільки зростало.

Відразу після початку війни Китайські офіційні особи заявили, що не згодні з односторонніми санкціями і продовжать нормальні торговельні відносини з РФ. Але відтоді банки призупинили фінансування закупівель, а торговці борються з логістикою, а зовсім недавно міністр закордонних справ КНР заявив, що Пекін не хоче, щоб на нього вплинули санкції.

Енергетика

РФ нині є другим за величиною постачальником вугілля в Китай після Індонезії, в той час, як її експорт газу значно виріс з тої пори, як в 2019 році був запущений трубопровід "Сила Сибіру".

Тепер Китайські торговці та інвестори значною мірою уникали російських поставок вугілля та СПГ, а також сирої нафти. Як зазначається в публікації, ця нерішучість може бути тимчасовою, враховуючи невідому кінцеву мету міжнародних санкцій проти Росії. Разом з тим це може відображати глибшу стурбованість китайських компаній тим, що вони можуть самі опинитися під впливом санкцій, що загрожує закриттям для них дуже важливих ринків.

"Для будь-якої китайської фірми, що має значні операції за кордоном, постійний доступ до фінансової системи США більш цінний, ніж будь - які угоди, які вона може укласти з Росією, хоча деякі невеликі фірми можуть бути готові піти на ризик", - вказувалося у звіті Capital Economics.

Також є проблеми з логістикою, визнають в китайській асоціації з транспортування і розподілу вугілля.

Китай зацікавлений у ряді великих російських енергетичних проектах, і не може наслідувати приклад міжнародних компаній і вийти зі своїх російських енергетичних активів, вважає старший аналітик з енергетики в Sanford C. Bernstein з Гонконгу Ніл Беверідж.

Нафта

Для сирої нафти розрахунки також ґрунтуються на фрахтових ставках і високих надбавках до російських поставок через війну. Як відзначають в американському виданні, є багато країн, що постачають нафту в Китай, і навіть коли ціни захмарні, це дозволяє покупцям бути трохи більш розбірливими.

Зернові

Зростаючі транспортні витрати також є ймовірною перешкодою для розширення продажів зерна в Москві. Так, РФ продає пшеницю більш ніж в 100 країн, але Китай був одним з небагатьох великих ринків, які вона щосили намагається зламати. До недавнього часу поставки були обмежені, тому що більша частина російської пшениці була заборонена через проблеми з грибком.

У лютому Китай дав добро на імпорт пшениці з усієї Росії в рамках низки угод, укладених під час візиту Володимира Путіна до Пекіна. Очікувалося, що цей крок спричинить проблеми з продажами в таких країнах, як Франція, Австралія, Канада та США.

Але навіть попри те, що обмеження були зняті, Китай, ймовірно, продовжить імпорт зі своїх звичайних джерел, сказав співзасновник і директор з маркетингових досліджень Sitonia Consulting в Шанхаї Дарін Фрідріхс.

Метали

За деякими металам залежність Китаю від Росії в останні роки тільки ослабла. Так, Індонезія стала основним постачальником нікелю. І хоча частка РФ в імпорті рафінованої міді збільшилася, розширення металургійної промисловості КНР означає, що імпорт руди безпосередньо від гірників з таких місць, як Південна Америка, став більш важливим.

У будь-якому випадку Китай вже купує більшу частину експорту рафінованої міді з Росії, згідно з приміткою UBS AG на цьому тижні, яка передбачає, що потенціал зростання обмежений.

Що стосується паладію, який в основному використовується для зниження забруднення навколишнього середовища автомобілями, то експорт Росії в Китай збільшився в останні роки і теоретично може збільшитися ще більше. Потенційна перешкода, на думку UBS, полягає в тому, що компанії, зареєстровані в Європі, виробляють більшу частину каталітичних нейтралізаторів, що продаються в Китаї, і вони можуть не хотіти поставок з Росії.