Війна – не перешкода. Як і чим Україна продовжує торгувати з Росією

Україна змушена торгувати з РФ, попри взаємні пакети санкцій, окупацію Криму і війну на Донбасі. Припинивши купувати у країни-агресора газ, українська сторона змушена зберегти поставки інших енергоресурсів. Про те, чим торгують Київ і Москва, а також частку Росії в українській торгівлі – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Росія залишається одним з найбільших торгових партнерів України, попри діючі понад сім років торгові обмеження. Більшість взаємних санкцій країни вводили вже після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі.

Товарообіг з країною-агресором впав у п'ять разів (враховуючі послуги) – з 55,6 млрд доларів у 2013 році до 11 млрд у 2020-му. А негативне сальдо у балансі істотно скоротилося – з майже 15 до 0,3 млрд доларів.

І при цьому серед усіх країн Росія посідає третє місце в українській торгівлі після Китаю та Німеччини. Але торговим партнером №1 для нашої країни став Євросоюз, якщо розглядати блок як єдиний митний простір.

Хроніки "торгової війни"

"Торгова війна" між Україною і Росією почалася ще до сумнозвісних подій в Криму і Донбасі. В середині 2013 року, намагаючись зірвати Україні підписання Угоди про асоціацію з ЄС, Росія фактично перекрила ввезення залізничних вагонів з нашої країни, скасувавши дію сертифіката на продукцію Крюківського вагонобудівного заводу.

Потім був обмежений імпорт продукції ряду машинобудівних підприємств, що призвело до скорочення експорту більш ніж на 1 млрд доларів. Незабаром після цього обмежили поставки сирів, кондитерських і молочних виробів, цукру і алкоголю.

Ще один виток напруги між країнами стався після того, як з січня 2016 року почала діяти торгова частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. На деякі види продукції в ній передбачена безмитна двостороння торгівля.

Росія у відповідь на це скасувала умови вільної торгівлі з Україною, які діяли з вересня 2012 року в рамках договору про ЗВТ СНД. Після чого стали застосовуватися ввізні та вивізні мита, що істотно підвищило вартість експорту та імпорту двох країн.

До того ж з 2016 року РФ ввела повне ембарго на ввезення продовольчої продукції з України. Це призвело до різкого зниження товарообігу – з 21,8 до 16,8 млрд доларів. Влітку того ж року новим етапом "торгової війни" стала заборона на транзит з України товарів через територію РФ в Казахстан і Киргизстан. Втрати для економіки збільшилися ще на 1 млрд доларів.

Україна почала застосовувати санкції щодо Росії у вересні 2015 року. Їх ввели проти сотень фізичних і юридичних осіб. У грудні того ж року заборонили і ввезення ряду товарів з Росії. Щорічно ці обмеження продовжують, а санкційні списки час від часу розширюють.

Після відмови від поставок газу в 2015 році Україна продовжує закуповувати в Росії нафтопродукти і вугілля. Це більш ніж половина всього імпорту з цієї країни. У минулому році поставок нафти і нафтопродуктів було на 1,2 млрд доларів, вугілля – понад 1 млрд доларів, випливає з даних Держмитниці. Причому в цій групі товарів Росія посіла першу сходинку серед інших країн-імпортерів.

Крім того, з РФ в Україну в минулому році поставили на 343 млн доларів продукції за кодом "ядерні реактори, котли і машини" і на 217 млн доларів – пластмас і полімерних матеріалів. На 182 млн доларів було імпортовано чорних металів, на 96 млн – паперу та картону. Ще приблизно на таку ж суму - каучуку і гуми. Після чого йдуть такі групи товарів як алюміній і вироби з нього, продукти неорганічної хімії, скло і вироби з нього.

У зворотному напрямку - тобто з України в РФ - везли продукти неорганічної хімії (554 млн доларів в 2020 році), чорні метали (465,9 млн доларів), ядерні реактори, котли і машини (463 млн доларів). Далі у списку – пластмаси і полімерні матеріали (153,4 млн доларів), вироби з чорних металів (147 млн доларів), залізничні локомотиви (105 млн доларів) і електричні машини (92 млн доларів).

Імпорт "за звичкою"

На внутрішньому ринку, незважаючи на заборону деяких видів продукції, досить часто можна побачити товари російського виробництва. Це, зокрема, косметика, побутова хімія та електротехніка. Але це товари не російських компаній, а західних корпорацій.

Як розповіли РБУ-Україна в Міністерстві економіки, не всі ці компанії погодилися замінити для поставок в Україну країну-виробника своєї продукції, через те, що їм не завжди це вигідно. Разом з тим, деякі з корпорацій вже перебудували логістику і поставляють аналогічні товари, вироблені або зібрані не в Росії, а в країнах ЄС, наприклад, в Чехії або Польщі.

Значну частку російських товарів в імпорті директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін пояснює тим, що в деяких галузях працюють виробничі ланцюжки ще часів СРСР.

"З моменту розвалу (СРСР, – ред.) Україна залишається залежна від цих ланцюжків. З тих пір нічого не змінювалося. Українська промисловість поступово деградувала і не займалася імпортозаміщенням", - упевнений експерт. При цьому Амелін переконаний, що продовження торгівлі з Росією в умовах війни неприпустимо, оскільки це фактично є підтримкою економіки країни-агресора.

Професор економіки Олексій Плотніков також вважає, що частково торгівля зберігається, оскільки досі є продукція, яка залишається незамінною. Це, за його словами, наслідок збережених елементів кооперації в деяких сферах виробництва. Перш за все, це стосується імпорту. До експорту, на його думку, слід підходити прагматично.

"Є, звичайно, деякі позиції, які слабо або взагалі незамінні імпортом з інших країн. Але це спадщина 30-річної давності. Ми, на жаль, не провели заміщення. Але якщо є можливість продавати в ту ж Росію продукцію, яку ніхто ніколи не купить в ЄС, і вона не потрібна в Україні, то це треба робити. Це зберігає робочі місця і надходження до бюджету", – сказав Плотніков РБК-Україна.

У рамках СНД

Різких змін в динаміці двосторонньої торгівлі між Україною і Росією очікувати не варто. Санкції, якщо і будуть розширюватися, то незначно.

"Ми поки не плануємо додаткових обмежувальних заходів у торгівлі з Росією. Зараз обсяги торгівлі поступово скорочуються природним шляхом",-заявив РБК – Україна заступник міністра економіки - торговий представник України Тарас Качка.

Не планується також і вихід України з угоди про ЗВТ СНД. Цей договір зараз практично не регулює торговельні відносини з РФ, але зберігає умови вільної торгівлі з іншими країнами Співдружності. Деякі з них через вплив Росії навряд чи погодяться на перехід до двосторонніх торговельних угод з Україною.

Проте Україна все ж починає відновлювати такі двосторонні угоди з членами СНД. Буквально в кінці серпня Київ і Кишинів доповнили двосторонню торговельну угоду новим пунктом – про застосування Пан-євро-середземноморських правил походження товарів.

Така ж зміна раніше була внесена і в договір з Грузією, яка, втім, не входить в ЗВТ СНД. Зараз Україна, Грузія і Молдова, незалежно від СНД, можуть більш тісно співпрацювати з виробництва товарів для експорту в країни ЄС.