Вовк прокоментував обставини, що передують прийняттю формули "Роттердам+"
Введення механізму формульного визначення ціни енергетичного вугілля дозволило відійти від ручного управління і знизити державні дотації вугільної галузі. Про це глава Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк заявив в інтерв'ю, опублікованому інтернет-виданням "Економічна правда".
"Насправді наше завдання — відійти від ручного управління і перейти до прозорих механізмів розрахунку ціни. Раніше індикативна ціна визначалася вольовим рішенням міністра або віце-прем'єр-міністра. На момент прийняття рішення було очевидно, що в України недостатньо джерел вугілля. Було очевидно, що велика частина видобутку неконкурентна", - прокоментував він обставини, що передують прийняттю формули "Роттердам+".
"Раніше у країни було два варіанти. Перший — здаватися гарними, ставити низькі ціни, при цьому паралельно з держбюджету виділяти багато коштів державним шахтам. Остання рекордна цифра була в 2014 році — 10 млрд грн. У 2013 році було 16 млрд грн. По тому курсу — 2 млрд дол. За поточним курсом це 52 млрд грн. Як тільки встановлюються ринкові ціни, з'являється мірило ефективності. Якщо компанія заробляє, їй не потрібні дотації. Якщо втрачає — держава повинна визначитися: субсидувати чи ні. Такий підхід і був обраний", - підкреслив Вовк.
Глава енергетичного регулятора вважає, що запровадження формульного принципу дозволяє уникнути зловживань.
"У 2015 році, що на газовому ринку, що на ринку энергетическогоугля домінував підхід "витрати плюс". Він є архаїчним, тому що в ньому море можливих маніпуляцій. Щоб цього уникнути, потрібно вибрати бенчмарк (ринковий індикатор ціни – ред.). Він був обраний", - сказав він.
У квітні 2016 року НКРЕКП затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля API2 (порт Роттердам). Як повідомлялося, оптова ринкова ціна, встановлена Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, впливає тільки на тариф для промислових споживачів. Тарифи на електроенергію для населення України залишаються найнижчими в Європі.