Для розвитку водневої економіки Україні необхідна національна стратегія, яка дасть чітке розуміння потенційним інвесторам і міжнародним партнерам про те, як держава має намір розвивати цю перспективну і високотехнологічну сферу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву директора з інновацій ДТЕК Емануеле Вольпе.
"Професійним учасникам ринку потрібні чіткі сигнали і національна стратегія з конкретними цифрами і цілями, які будуть тісно пов'язані з фінансовими інструментами та регуляторною політикою. Необхідні чіткі кроки і розуміння того, хто саме робить ці кроки. Повинно з'явитися взаєморозуміння щодо розвитку зеленого водню в Україні і очікувань партнерства Україна-ЄС в рамках проектів по зеленому водню", - сказав Вольпе.
Він підкреслив, що зміни клімату, пов'язані з забрудненням CO2, знаходяться в центрі світового екологічного порядку.
По суті, декарбонізація стає для бізнесу квитком у майбутнє, і саме водень може бути одним з основних елементів, що сприяють такій трансформації, впевнений директор з інновацій ДТЕК.
Вольпе нагадав, що 8 липня 2020 роки ЄС прийняв стратегію щодо інтеграції енергосистем і водню, в якій згадується установка електролізерів потужністю 40 ГВт в Європі і Північній Африці. Зокрема, в Україні очікується установка 10 ГВт.
За його словами, хоча ця мета і досяжна, але необхідно чітко розуміти, скільки ресурсів необхідно для досягнення мети по установці 10 ГВт електролізерів в Україні до 2030 року.
"За нашими оцінками, 10 ГВт електролізерів вимагають установки додаткових 30-40 ГВт відновлювальних джерел енергії. Беручи до уваги, скільки часу знадобилося для установки в Україні існуючих ВДЕ, ці цифри дають уявлення про масштаби того, що необхідно для початку розвитку водневої економіки в Україні", - сказав директор з інновацій ДТЕК.
Він підкреслив, що мова не тільки про установку відновлювальних джерел енергії, а й про створення спільної інфраструктури, для якої необхідні електролізери, трубопроводи, компресори і так далі.
"Зараз техенологій, необхідних для виробництва і транспортування зеленого водню, в Україні немає. Чи готові інвестори фінансувати цю величезну інфраструктуру, якщо ще навіть не існує стратегії? Ось головне питання", - підкреслив Вольпе.
Він також додав, що сьогодні в світі немає жодного прикладу водневого проекту, який можливо успішно реалізувати без грантової або фінансової підтримки, тому важливо почати з невеликих пілотних проектів у партнерстві з державою та іншими компаніями
Як повідомлялось, протягом 2030-2050 років водень має перетворитися на головний енергетичний ресурс ЄС та замінити використання нафти та природного газу навіть у тих секторах економіки, яким важко відмовитися від викопного палива.
Також Євросоюз вважає Україну одним із пріоритетних партнерів Європейської водневої стратегії. Україна має значний потенціал у виробництві та транспортуванні водню.