Під час засіданні Верховної ради 22 травня парламентарі ухвалили низку законопроектів, які стосуються національної безпеки, соціального забезпечення та гуманітарних питань.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.
Насамперед парламент затвердив укази президента про продовження воєнного стану та загальної мобілізації до 23 серпня. Народні депутати переконані, що з огляду на активність бойових дій немає сенсу продовжувати воєнний стан щомісяця. Якщо ж українська армія переможе раніше, воєнний стан просто скасують.
Окрему увагу парламент приділив розв’язанню проблем, які вже давно назріли.
"Нарешті ми зробили перший крок для того, щоб військові пенсіонери могли відкривати пенсійні рахунки та отримувати пенсії у будь-якому зручному для них банку. Законопроект № 7337 прийняли за основу", - сказала Шуляк.
За її словами, зараз воєнні пенсіонери можуть отримувати пенсії тільки через "Ощадбанк". Це не всім зручно, і це питання обговорювалося ще з 2018 року, але безрезультатно. А з огляду на руйнування інфраструктури, зокрема й банківської, та тимчасову окупацію частини території країни отримати пенсії через "Ощадбанк" іноді просто неможливо.
З ухваленням законопроекту воєнні пенсіонери зможуть самостійно обирати банк, у якому для них відкриють пенсійний рахунок, та отримувати пенсію за фактичним місцем проживання незалежно від місця реєстрації.
Ще одна проблема, яка вже давно назріла - оподаткування українських книг.
"Майже конституційною більшістю ми ухвалили законопроєкт № 5876, який звільняє створення та розповсюдження українських аудіокниг від ПДВ. Проблема була в тому, що Податковий кодекс вже передбачає звільнення українських книжок від цього податку, але ця норма не поширювалася на аудіокниги. Ми це виправили", - додали в СН.
Шуляк переконана, що зараз, під час російської навали, стимулювати розвиток української культури вкрай важливо. Водночас важливо не дати жодного шансу пропаганді агресора.
"Саме для цього парламент ухвалив законопроєкт № 7214 з правками президента. Відтепер в Україні заборонена будь-яка пропаганда російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії рф та символіки воєнного вторгнення в Україну", - пояснила нардеп.
Зокрема заборона діятиме на використання латинських літер Z та V у контексті виправдання збройної агресії РФ. Надалі ці символи можна буде використовувати тільки у музеях, наукових дослідженнях нападу РФ на Україну та в історичних реконструкціях.
"Також цей законопроект визнає РФ державою-терористом, метою якої є геноцид українців, знищення цивільної інфраструктури та створення штучних гуманітарних катастроф", - додала Шуляк.
На її думку, цілком логічним продовженням цього рішення є остаточна заборона імпорту виготовлених у РФ та білорусі ліків, законопроект № 7313 парламент ухвалив в цілому.
"Зараз постачання ліків з рф та білорусі й так заборонено, але залишалася одна прогалина: на український ринок могли потрапити препарати не російських, а міжнародних фармацевтичних компаній, вироблені на території рф. Відтепер МОЗ отримає право відмовляти у реєстрації ліків, якщо хоча б один компонент чи етап виробництва здійснювався у Росії чи Білорусі", - пояснила Шуляк.
Втім вона наголосила, що українські пацієнти не залишаться без життєво необхідних ліків. Тож у міністерства є право вирішувати, експорт яких саме лікарських засобів слід припинити.
Ще однією знаковою подією стало ухвалення низки законопроектів, які передбачають вихід України з угод у рамках СНД.
"Зокрема ми не збираємося співпрацювати з приводу "увічнення пам'яті про мужність і героїзм народів держав-учасниць СНД у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", у нас інший погляд на події Другої світової війни", - констатувала Шуляк.
Також, за її словами, Україна вийшла з давно застарілих та непрацюючих угод про спільний аграрний ринок та спільну боротьбу з незаконною міграцією.
До того ж парламент ухвалив денонсацію угоди між урядами України та Росії про уникнення подвійного оподаткування. Це позбавить можливості пов’язаний з Росією бізнес отримувати необґрунтовані податкові пільги.
Водночас Рада ратифікувала два договори гарантій, які передбачають підвищення стійкості українських електромереж для інтеграції до європейських.