Через введення європейцями загороджувального механізму carbon border adjustment (СВАМ), економіка України буде втрачати понад 0,5% ВВП в рік.Тому владі слід зайняти активну позицію при обговоренні формату СВАМ, щоб захистити вітчизняних виробників.
Про це написав головний аналітик CMK Center Андрій Тарасенко.
Аналітик нагадав, що з 2023 року українських виробників чекає новий бар'єр для доступу на європейський ринок - СВАМ (carbon border adjustment), механізм митного вуглецевого коригування. Він передбачає введення податку або мита, якими буде обкладатися промислова продукція, вироблена підприємствами зі старими установками, які генерують багато шкідливих викидів.
Найбільше від впровадження СВАМ постраждає металургійна галузь. За оцінками експертів, під дію СВАМ потенційно підпадає металургійний експорт з України на суму €2,5 млрд.
"Залежність вітчизняної галузі від ринку ЄС висока. Її навіть можна назвати надмірною. Парадоксально, але на європейський ринок металурги продають більше, ніж на ринок України. В ЄС поставляється 26% від усієї товарної продукції, а на ринок України - 23%. Тому будь-які зміни в політиці Євросоюзу серйозно позначаться на вітчизняних виробниках", - пояснив Тарасенко.
Він також зазначив, що сума потенційних збитків залежить від параметрів механізму СВАМ. Зокрема, за його словами, зараз в ЄС розглядаються два основних сценарії: з наданням безкоштовних квот на викиди для виробників імпортної продукції (сценарій №1) та без надання безкоштовних квот для імпорту з одночасним скасуванням безкоштовних квот для виробників в ЄС (сценарій №2).
"Сценарій №2 передбачає в рази більші суми платежів СВАМ і є найменш прийнятним для виробників імпортної продукції, зокрема українських. Наприклад, платіж СВАМ для поставок прокату з України за Сценарієм №1 може скласти €30,4 на тонну, а за Сценарієм №2 - €100 на тонну", - написав Тарасенко.
Згідно з дослідженням, проведеним GMK Center, втрати галузі від СВАМ складуть €100-200 млн на рік в залежності від сценарію. Причому це не тільки збитки від підвищення витрат, але і результат втрати обсягів експорту. Оскільки СВАМ призведе до того, що виробники довгого прокату програють за видатками всім виробникам електросталі і місцевим європейським, і іншим експортерам.
У результаті можна очікувати падіння експорту довгого прокату на 10% - близько 110 тис. т. Також можуть бути припинені поставки чавуну - ще близько 0,5 млн т.
Тарасенко також підкреслив, що СВАМ буде означати для галузі зниження суми інвестиційного ресурсу та капітальних інвестицій до €130 млн в рік, або 12% щодо рівня 2019 року.
"Для всієї економіки втрати від СВАМ складуть до €700 млн в рік зниження ВВП. Це втрати металургії, а також інших галузей ланцюжка поставок і суміжних галузей. Відповідно, збитки понесе державний бюджет (-€140 млн), і без того зазнає труднощі з наповненням", - написав Тарасенко.
Аналітик підкреслив: питання для економіки СВАМ - питання ціною понад 0,5% ВВП щороку. За його словами, змінити ситуацію на свою користь Україна зможе, якщо займе активну позицію при обговоренні формату СВАМ, доб'ється отримання доступу до фінансування з фондів, які акумулюватимуть кошти від СВАМ, а також буде проводити системну екологічну політику, спрямовану на стимулювання декарбонізації.
Нагадаємо, раніше директор GMK Center Станіслав Зінченко заявив, що для проведення екомодернізації промисловості необхідні інвестиції, фінансові стимули і допомогу від держави, а не збільшення податкового тиску на підприємства.
Своєю чергою президент Союзу хіміків Олексій Голубов підкреслив, що прийняття закону про зниження промислових викидів в запропонованому урядом вигляді вб'є промисловість, оскільки у підприємств немає мільярдів на екомодернізацію, їм потрібна підтримка держави.