Оновлений Національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ2), схвалений урядом, зобов’язує Україну скоротити викиди парникових газів до 35% до 2030 року. На ці цілі, згідно з документом, необхідно понад 100 мільярдів євро, проте жодні механізми залучення цих коштів не передбачені.
Про це йдеться у заяві Європейської бізнес асоціації, розміщеній на офіційному сайті.
В ЕВА нагадали, що для скорочення викидів українська влада передбачила ряд заходів, зокрема: екомодернізацію промислового та енергетичного секторів, розвиток ВДЕ, забезпечення енергоефективності будівель, перехід на електротранспорт, реформу управління відходами, поширення практик органічного та ресурсоефективного сільського господарства та реформа управління лісами.
Орієнтовна вартість реалізації таких заходів - 102 млрд євро.
"Європейська бізнес асоціація вітає цілі по скорочення викидів. Водночас бізнес-спільнота подовжує наполягати на впровадженні реальних механізмів для декарбонізації економіки. Тому звертає увагу на наступні кроки, які мають бути зроблені для забезпечення виконання НВВ2 Україною", - наголосили в асоціації.
Так, на переконання ЕВА, влада має чітко планувати розвиток ВДЕ, зокрема, дуже важливо не допустити введення акцизу на ВДЕ та забезпечити погашення заборгованості перед виробниками.
Також важливо враховувати, що через запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) можливо, доведеться коригувати цілі по скороченню викидів парникових газів. Відтак, критично важливими будуть плани скорочення викидів, які враховуватимуть тенденції економічного зростання пост-COVID періоду.
"102 млрд євро інвестицій, передбачені НВВ2, не мають достатньої деталізації. Потрібно провести детальні перерахунки для таких галузей, як промисловість, транспорт та сектор постачання енергетичних ресурсів. Саме енергетика та промисловість складають 63% від загальної потреби в фінансуванні. Відповідно до НВВ2, ці кошти планується залучити коштом приватного сектору та міжнародних фінансових інвестицій, але спосіб залучення цих інвестицій, як і механізм державної фінансової підтримки, не прописані. Тож бізнес звертає увагу на важливість створення регуляторної бази для залучення державних коштів у проєкти екомодернізації підприємств, зокрема, через цільове використання коштів екоподатку. Ключовим також буде розроблення механізмів залучення коштів від міжнародних фінансових організацій на такі цілі", - підкреслили в ЕВА.