Канцлер ФРН Ангела Меркель відвідає Україну з офіційним візитом вперше за чотири роки. Вона обговорить з Петром Порошенком ситуацію на Донбасі і дотримання мінських домовленостей. Як вважають експерти, крім теми україно-російського конфлікту, Меркель хоче поспілкуватися з фаворитами майбутніх президентських і парламентських виборів, щоб оцінити ситуацію в Україні в цілому. Про те, чого очікувати від візиту канцлера Німеччини до Києва - в матеріалі РБК-Україна.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель сьогодні, 1 листопада, відвідає Київ з офіційним візитом. В українській столиці глава німецького уряду зустрінеться з президентом Петром Порошенком, прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом і з головами парламентських фракцій.
Головними темами для переговорів лідерів двох країн будуть питання двосторонніх відносин, конфлікт на сході України, ситуація в окупованому Криму, а також в акваторії Азовського моря та в Керченській протоці.
"Лідери скоординують подальші спільні кроки з метою забезпечення реалізації мінських домовленостей і посилення міжнародної коаліції в рамках протидії триваючої російської агресії", - розповіли про порядок переговорів в Адміністрації президента.
Як уточнила заступник речника уряду ФРН Ульріке Деммер, в контексті мінських домовленостей сторони обговорять дотримання режиму припинення вогню, відведення важких озброєнь від лінії зіткнення і відновлення цивільної інфраструктури, що необхідно для проведення регіональних виборів на Донбасі у відповідності з українським законодавством і стандартами ОБСЄ.
В Адміністрації президента також планують обговорити питання європейської та євроатлантичної інтеграції України, зміцнення енергетичної безпеки України та ЄС "як невід'ємного компоненту європейської та світової системи безпеки".
В АП уточнили, що в ході переговорів між Порошенком і Меркель мова піде і про зміцнення торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною та ФРН, а також про посилення підтримки реформ в Україні з боку Німеччини.
Приїзд Меркель - перший її візит в Україну з серпня 2014 року. Тоді в центрі уваги у канцлера були питання російської агресії в Україні та можливість підтримки нашої країни в кризовій ситуації.
Будучи одним з лідерів країн "нормандської четвірки", Ангела Меркель, зрозуміло, тримає руку на пульсі україно-російського конфлікту, регулярно "звіряючи годинник", як з Петром Порошенком, так і з Володимиром Путіним. На думку експертів, підвищена увага Меркель до конфлікту на сході України продиктована тим, що його врегулювання опосередковано впливає на внутрішню ситуацію в Німеччині.
"Зараз це для неї важливо з точки зору внутрішніх проблем, оскільки її політична структура та афілійовані політичні партії втрачають підтримку електорату. Тому вона не може дозволити собі втрачати позиції на міжнародній арені", - пояснює екс-міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
До того ж повномасштабні бойові дії або будь-яке загострення в Україні може спровокувати новий виток міграційного кризи, чого особливо побоюються в Німеччині, зазначив дипломат.
Українське питання важливе для Німеччини і тим, що дозволяє їй продовжити нормальне співробітництво в економічній площині з Російською Федерацією, вважає аналітик "Українського інституту майбутнього" Ігар Тишкевіч.
Не тільки Німеччина, але й інші країни Європи не зацікавлені в ізоляції Росії, вважає Грищенко. "Без Росії, як показує досвід, дуже важко вирішувати проблеми в Сирії, на Близькому Сході, в боротьбі з тероризмом. Але якщо вона займає негативну позицію, то доводиться її обмежувати і стримувати. Звичайно, німецький політичний клас шукає той ключ, який дозволить розгорнути цю ситуацію в позитивну сторону", - говорить Костянтин Грищенко.
У цьому році на початку квітня Петро Порошенко і Ангела Меркель вже зустрічалися для двосторонніх переговорів у Берліні. Сторони говорили про можливості введення на Донбас миротворчої місії під егідою ООН і про будівництво газопроводу в обхід України "Північний потік-2".
Новий газопровід - ще одне гостре питання для України в трикутнику "Росія-Німеччина-України". Якщо російський "Газпром" добудує до 2020 року другу гілку "Північного потоку" в акваторії Балтійського моря, Україна може не тільки лишитися без 2-3 млрд доларів плати за транзит російського газу по своїй території, але і фактично втратити свою газотранспортну систему.
Українська сторона намагається переконати Німеччину, що "Північний потік-2" зовсім не економічний, як запевняють Кремль і "Газпром", а небезпечний політичний проект, який фінансується Росією, і який ставить під загрозу незалежність всієї Європи.
Позиція Німеччини щодо цього досить стримана. У Берліні усвідомлюють, що транзит російського газу в Європу через Україну має для Києва стратегічне значення. У розмові з Володимиром Путіним Меркель, за її ж словами, сказала, що з точки зору Німеччини "проект неможливий до тих пір, поки у нас не буде ясності, яка подальша роль українського транзиту".
Виходячи із заявленого порядку переговорів від АП, тема "Північного потоку-2" буде підніматися на зустрічі з Меркель і сьогодні. Втім, експерти сумніваються, що українській владі вдасться отримати будь-яке рішення або гарантію від ФРН під час візиту.
"Цю гарантію Німеччина не може дати одноосібно. Це може дати Росія - буде вона прокачувати через українську ГТС певний обсяг газу чи ні. Але вона цю гарантію найближчим часом не дасть", - прогнозує директор Інституту світової політики Євген Магда.
З огляду на те, що "Північний потік-2" для Німеччини має стратегічний інтерес, його будівництву не можна перешкодити, переконаний Ігар Тишкевіч.
"Німеччина зацікавлена в якихось формальних гарантіях з боку "Газпрому", що певне перекачування через територію України буде. Таке обговорення з українською стороною, швидше за все, буде з категорії: вельмишановна пані Меркель, будь ласка, не будуйте "Північний потік". На що відповідь: "Хлопці, ми його все одно побудуємо, однак про вас постараємося не забути", - міркує аналітик.
Остання зустріч Меркель і Порошенка відбулася в травні за участю президента Франції Еммануеля Макрона. Тоді лідери трьох країн обговорювали дотримання мінських домовленостей із залученням миротворчої місії, питання санкцій проти РФ і звільнення українських заручників.
В ході сьогоднішніх переговорів з Петром Порошенком Ангела Меркель, ймовірно, підніме питання "червоних ліній", які Україна не зможе переступити при вирішенні конфлікту на Донбасі, вважає Тишкевіч.
"Швидше за все, до цього вона вже проводила переговори з Донбасу, у тому числі з Путіним. Вона знає інтереси Російської Федерації на даному етапі, адже інтереси РФ дещо змінюються, - вважає аналітик. - Швидше за все, буде розмова про "червоні лінії" - на який ступінь компромісу може піти Україна для того, щоб вийти на формальне мирне врегулювання і формальне розв'язання кризи. Однак формальне не означає реальне".
Для Меркель важливо зрозуміти, які подальші кроки українська влада і особисто президент Порошенко збираються здійснити для того, щоб на основі мінських домовленостей можна було досягти реального і міцного миру, переконаний Костянтин Грищенко.
"Думаю, що для Меркель дуже важливо, щоб процес, запущений в Мінську, не став її поразкою. Для неї важливо, щоб з українського боку було зроблено все те, що вона вважає важливим для реалізації мінських домовленостей, - вважає екс-міністр. - А тут у нас існує виборчий підхід. В Києві ми намагаємося робити наголос на тому, що вигідно Україні".
Ще одна мета візиту Меркель - оцінка поточної ситуації в Україні в цілому. "Німеччина як основний кредитор української влади серед країн ЄС дає кошти при виконанні певних умов. Такий кредитор зацікавлений в тому, щоб приїхати і подивитися, чи виконуються його умови", - говорить Тишкевіч.
На думку Євгена Магди, показово те, що з Києва Меркель полетить не в Москву, а до Варшави. "Тобто Україна в певній мірі стає частиною Центрально політики Німеччини, а не навколоросійської. Це, на мою думку, можливо, буде найважливіший підсумок її візиту", - вважає експерт.
Враховуючи, що в програмі Меркель заплановані зустрічі не тільки з керівними особами України, але і з лідерами парламентських фракцій, ще одним завданням канцлера в Києві буде оцінка провідних гравців на президентських і парламентських виборах у 2019 році.
"Формально це будуть голови фракцій, а реально це будуть кандидати в президенти, і сили, які їх підтримують. Меркель, думаю, хоче якщо не поспілкуватися, то, принаймні, отримати інформацію на місці про те, що відбувається в Україні, оцінити готовність спілкуватися від різних політичних груп, оцінити їх риторику", - міркує Тишкевіч.
До речі, візит Меркель в українську столицю відбудеться після її заяви про те, що поточна четверта каденція для неї - остання в якості канцлера ФРН. Вирішення україно-російського конфлікту могло б стати показовим досягненням для Меркель, забезпечивши їй роль головного миротворця Європи, коли вона залишатиме посаду.
"Вона зацікавлена в тому, щоб знайти хоча б один напрямок, де можна показати свій успіх, - погоджується Грищенко. - Українська проблема багатопланова і складна, але, думаю, що пані канцлер буде шукати можливості як раз тут проявити свою волю і вплив Німеччини, продемонструвати, що під її керівництвом провідне держава Євросоюзу може виступати як ключ до вирішення складних проблем".
Вирішення україно-російського конфлікту могло б зіграти значну роль у формуванні політичного іміджу Ангели Меркель, однак Німеччина не може одноосібно вирішити це питання, зазначає Магда.
"Все ж Меркель повинна зосередитися на внутрішньополітичних питаннях, а не на зовнішньополітичних, враховуючи, що прогресу у виконанні мінських домовленостей немає, і Росія всіляко показує, що до президентських виборів в Україні ніякого прогресу бути не може", - говорить експерт. Увага Меркель найближчим часом буде прикута до пошуків ефективного наступника і посилення партійних позицій, переконаний Магда.