Мер Києва Віталій Кличко в інтерв'ю РБК-Україна розповів про участь у наступних виборах, відносини з президентом, про інфраструктурні проблеми міста та їх вирішення, а також про підготовку міста до сплеску епідемії.
Цієї весни напруга між командою Володимира Зеленського і мером Києва Віталієм Кличком увійшла в нову фазу. Після недовгого затишшя, взятого після місцевих виборів, на Банковій знову повернулися до ідеї призначити іншого голову КМДА. Але щоби це рішення не "розніс" Конституційний суд, парламент спочатку збирається ухвалити новий закон про столицю.
Причин цього загострення є кілька – причому версії кожної з конфліктуючих сторін відрізняються. За однією з них, у команді Зеленського хочуть послабити Кличка, вважаючи його своїм потенційним конкурентом під час наступної президентської кампанії. За іншою – на Банковій, справді, незадоволені роботою градоначальника, а тому хочуть отримати важелі управління і контролю за столицею.
Що про це думає сам мер Києва, чи піде на наступні вибори і як буде вирішувати проблеми, що накопичилися в мегаполісі, Віталій Кличко розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
– Після місцевих виборів все виглядало так, що у вас з чинною владою і правлячою партією все гаразд. Усі комісії розділили, все нормально, в Київраді все спокійно, а потім почалися конфлікти з Офісом президента. Через що? Що сталося?
– До сьогоднішнього дня не можу відповісти. Моє завдання – забезпечити життєдіяльність столиці і розвиток міста. Я чітко сказав, що як може бути опозиція до господарської діяльності! Я не можу уявити, як хтось може виступати проти нових доріг, мостів, нових і сучасних дитячих садків, шкіл. І в цьому ключі я маю консолідувати всі фракції Київради, щоб отримувати максимальний результат для змін у місті. Намагаюся завжди знаходити компроміс з представниками різних політичних партій.
У зв'язку з цим довелося виконати дуже складну роботу, в тому числі збільшилася кількість заступників. Але для мене несподіваним і незрозумілим до сьогоднішнього дня є той (не мій) конфлікт, який відбувається. Як бачимо, Кличко не угодний.
– Одним із популярних пояснень є те, що ви можете бути потенційним конкурентом на президентських виборах. Ви збираєтеся на президентські вибори?
– По-перше, щодо президентських виборів – це все розмови. По-друге, я ніде не озвучував таких намірів. А ЗМІ, ставлячи такі питання, автоматично вселяють нервозність тим людям, які стежать і аналізують, хто б міг потенційно брати участь у наступних президентських виборах. У мене сьогодні величезна кількість завдань у місті Києві. Я впевнений, що наша політична сила – партія УДАР – братиме участь у наступних парламентських виборах.
– Тобто на парламентські ви будете виводити УДАР як самостійний проект?
– Ми зараз займаємося розвитком наших осередків, регіональних організацій по Україні. І, впевнений, що присутність наших депутатів у Верховній Раді – це інструмент для впливу на політичні процеси, на зміни в Україні.
– Хто у вас зараз відповідає за партійне будівництво?
– Артур Палатний.
– До виборів в якому році ви готуєтеся – в 2023-му чи 2024-му?
– Чергові вибори мають бути у 2023 році.
– Водночас на Банковій допускають варіант проведення парламентських виборів після президентських, тобто восени 2024-го. Якщо так і трапиться і президентські вибори пройдуть перед парламентськими в 2024 році, ви допускаєте, що спочатку підете на президентські вибори навесні, а потім поведете УДАР на парламентські восени?
– Є хороша приказка: хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани. Давайте поживемо – побачимо. Щось комусь обіцяти, розповідати про свої плани немає сенсу.
Одне можу сказати – у мене в житті все було добре. Я міг жити в Німеччині або в США, без постійного стресу і навантажень. Але я повернувся в Україну, тому що не хочу жити в іншій країні. Я хочу жити тут, у своїй країні, за європейськими стандартами. І роблю все для того, щоби ці стандарти впроваджувати. Я є в політиці тільки тому, що політика – це інструмент для втілення змін.
Не готовий чітко відповісти на ваше запитання, якщо потрібно буде – я не виключаю. Але, знову ж таки, на сьогодні таких планів у мене поки немає. І я їх ніколи не озвучував.
– Загальновідомий факт, що у вас були напружені стосунки з Андрієм Богданом, після того як Зеленський прийшов до влади. Потім главою Офісу президента став Андрій Єрмак і у вас були робочі взаємини, проблем не було. Зараз ви з кимось комунікуєте із Банкової?
– Банкова повністю абстрагувалася від спілкування.
– Тобто немає спілкування?
– Ні. Ще раз хочу підкреслити, для мене було дуже несподіваним, коли президент озвучив, що Кличко нібито стукає, мало не живе на Банковій, проситься на зустріч. Я дійсно дзвонив. Адже комунікація необхідна – у нас величезна кількість питань, які стосуються життєдіяльності міста Києва.
Не будемо забувати, що це столиця – один із найбільш ключових регіонів у країні. Є питання, які вимагають спільних рішень. Це стосується і виконання функцій столиці, де стабільна економічна і політична ситуація проектується на всю країну. І питань по лінії Асоціації міст України, яку я очолюю. І у зв'язку з цим – так, дійсно, я пробував неодноразово домовитися про зустріч, але…
– У людському вимірі як ви можете охарактеризувати свої взаємовідносини із Зеленським? У вас є особисті конфлікти?
– Особистого конфлікту з Зеленським у мене немає. Для того щоби був особистий конфлікт, потрібно мати підстави для цього. Я не бачу точок перетину. Єдина точка перетину: я не згоден з усіма жартами "95 кварталу", які стосувалися Кличка – зрештою, це і жартами назвати складно. З 2015 року вони системно намагалися виставити Кличка як людину недалеку...
Але особистого конфлікту в мене немає, до будь-яких їхніх "жартів" я ставлюся спокійно, навіть якщо вони знаходяться нижче рівня гумору.
– Як ви оцінюєте зараз ймовірність зміни голови КМДА?
– У них було таке бажання. Проявилося це, коли вони проводили праймеріз, і пан Дубінський у присутності вищого керівництва країни – голови Офісу президента, прем'єр-міністра, силовиків – озвучив стратегію, яку згодом і почали реалізовувати. Вона полягала в тому, що "ми зараз почнемо порушувати кримінальні справи, будемо показувати, наскільки Кличко корумпований і він сам втече". Цей запис є в Інтернеті.
Але на виборах їхня стратегія не спрацювала. Кияни віддали перевагу не кандидату від провладної політичної сили. Це, звісно, викликало невдоволення, і з цим я пов'язую багато речей, які на сьогоднішній день відбуваються в Києві.
Такої кількості одночасних обшуків ніколи не було. Паралізується робота багатьох департаментів, комунальних підприємств. Іноді ці обшуки абсурдні та смішні. Наприклад, правоохоронці приходять в рамках тих справ, матеріали по яких ми самі ж, за результатами перевірок департаменту аудиту та внутрішнього контролю, передали правоохоронним органам. А нам публічно їх навішують, що нібито ми покривали корупцію. Але тут питання: вибачте, а де ви були раніше, коли ми вже кілька років тому передали ці матеріали і чекаємо реакції? Звичайно, у відповідь – тиша.
Багато правоохоронців середньої ланки розводять руками і кажуть: вибачте, нам сказали йти – ми виконуємо вказівку. Дуже багато дій, обшуків і заяв виглядають абсурдними, наприклад, коли злочинним угрупуванням називають наше комунальне підприємство "Київпастранссервіс", що відповідає за наведення порядку з паркуванням в місті. На офіційному сайті прокуратури виходить заява, що "злочинне угруповання" незаконно евакуювало автомобілі і видаються підозри.
Ще раз хочу заявити, що моє завдання – навести порядок в місті, в тому числі і в транспортній сфері, в тому числі в сфері парковок. І ще одна складова – ми повністю відійшли від готівки при оплаті за паркування, оплата проводиться прозоро. Кожна евакуація машини з фото - та відеофіксацією.
Я можу навести і приклад, коли у комунального підприємства "Муніципальна варта" – ви, напевно, чули – нібито знайшли вибухівку, незареєстровану зброю і так далі. Де зараз ці справи, де докази? Адже по суті це – знищення довіри до державних інституцій. Коли ми спростовуємо необґрунтовані звинувачення – це ж мова про репутацію СБУ, що заявляє про такі звинувачення. І таких прикладів безліч.
Я в жодному разі не виправдовую когось і впевнений, що нам необхідно об'єднувати зусилля у викоріненні корупції, яка, дійсно, є і з якою потрібно боротися. Столична влада абсолютно відкрита і готова в цьому напрямі співпрацювати і сприяти правоохоронним органам. Але обурює те, що в усьому цьому є політичний підтекст. І всі вже розуміють – з ким я тільки не спілкувався – що ці обшуки політично мотивовані.
Паралельно йде спекуляція щодо розділення повноважень київського міського голови та голови КМДА, що є антиконституційним. Адже Конституційний суд двічі давав роз'яснення, що мер міста Києва, обраний киянами, має бути призначений і головою адміністрації. Посади керівника виконавчої місцевої влади та голови місцевої ради мають бути об'єднані. Чому? Тому що двовладдя може призвести до хаосу в управлінні містом. Якщо є дисбаланс у владі в столиці, це може викликати дисбаланс по всій країні.
Вони розкручували тему з призначенням свого голови КМДА, але завдяки тому, що знайшлися розумні голови, які не захотіли йти на порушення Конституції, обрали інший шлях. Зараз наступний план – це зміна закону про столицю.
У парламенті є законопроект, який все-таки має розділити повноваження київського міського голови і голови адміністрації. Але, якщо ми хочемо побудувати європейське місто і європейську країну, ми мусимо спиратися виключно на європейські принципи. І той законопроект, який готується, повинен обов'язково пройти експертизу Венеціанської комісії, Ради Європи. Він може бути проголосований тільки після отримання їхнього висновку.
Я спілкуюся з європейськими партнерами, які спостерігають за ситуацією в Києві. І вони кажуть: дивно, коли хтось збирається будувати місцеве самоврядування зверху вниз, а не знизу вгору, як це робиться у всіх цивілізованих і демократичних країнах.
І прізвища – Кличко на цій позиції чи хтось інший – мають бути другорядні. Ключовим є принцип: кияни повинні мати право обирати голову свого міста – його не мають призначати зверху. І у глави міста мають бути повноваження реалізовувати обіцянки, дані киянам. Цей принцип у жодному разі не можна порушувати.
– Я все-таки хотів би уточнити, за вашою інформацією, кого чинна влада потенційно бачить на чолі КМДА?
– Це питання не до мене.
– Називалося ім'я Олексія Чернишова.
– Я одне можу сказати. Для мене головне – не допустити розвалу управління містом, хаосу і дестабілізації. Оскільки це може призвести до серйозних наслідків для всієї країни. Це аукнеться в кожному з регіонів.
І незалежно від того, кого б не намагалися призначити сюди, можу сказати як американці: "Welcome to hell".
Я буду стояти на ключових принципах управління містом, на європейських принципах самоврядування і не дозволю увергнути столицю в хаос, як би цього комусь не хотілося.
І ще одна важлива теза. Часто партійні інтереси і особисті амбіції в політиці, особливо в Україні, затьмарюють здоровий глузд і логічність дій. Не хотілося б, щоби в гонитві за політичною кон'юнктурою, інтересами якоїсь політичної сили чи амбіціями окремих персоналій столицю України занурили в хаос.
– У вас є якісь потенційні політичні союзники? Можливо, це Володимир Гройсман, Дмитро Разумков чи ще хтось?
– Я людина неконфліктна. Можу чесно сказати, що радий тому, що у мене немає ворогів чи людей, з якими я не міг би комунікувати. З усіма людьми, яких ви перерахували, у мене нормальні робочі і людські відносини. Питання в тому, наскільки в політичній парадигмі ми можемо знайти синергію, щоби співпрацювати.
– Одне з останніх кадрових рішень – призначення Крищенка вашим заступником. Це викликало розмови про те, що ви увійшли в союз з Арсеном Аваковим, він вас підтримує і робить на вас свою політичну ставку. Це правда?
– Офіційно заявляю: з Аваковим я розмовляв кілька місяців тому, ще до його звільнення. Призначення Крищенка на цю посаду з Аваковим не обговорювалося. Я зробив пропозицію Крищенку виходячи виключно з його професійних якостей. Оскільки забезпечення безпеки є одним із ключових завдань у місті. І впевнений, що на місцях цим повинні займатися професійні та досвідчені люди, компетентні експерти.
Я вважаю Крищенка одним із компетентних професіоналів, і він показав це за час своєї роботи на посаді керівника київського главку. Тому і було зроблено пропозицію, яку він прийняв.
– Ви поведете УДАР на наступні парламентські вибори чи хтось інший? Можливо, ваш брат Володимир?
– Спекуляцій дуже багато, я на цю тему не буду багато говорити, а чітко відповім на ваше запитання: я буду вести УДАР на наступні парламентські вибори.
– Допускаєте возз'єднання з "Блоком Петра Порошенка", який сьогодні "Європейська солідарність"?
– Наша політична сила братиме самостійну участь у наступних парламентських виборах. А вже після досягнення досить хорошого результату зможемо розглядати подальшу співпрацю в стінах парламенту.
– Чому ви не пішли на коаліцію зі "Слугою народу" в Київраді?
– Я ще раз хочу підкреслити, що у нас немає коаліції і опозиції. Яка опозиція може бути до нових дитячих садків, шкіл і доріг? Моє завдання – це залучити до всіх процесів і до втілення змін у місті всі політичні сили без винятку, консолідувати їх. І я вперше від вас чую, що існує коаліція…
– По закону не існує.
– А "Слуга народу" в опозиції? Щодо чого вони в опозиції? Я розумію, що вони виконують завдання критикувати з будь-якого приводу і без, чим вони і займаються.
– Ви вже згадували про закон про столицю, який розглядається у Верховній раді. Чи є у вас свої депутати у Верховній раді, які можуть відстоювати ваші інтереси.
– Фракції своєї у Раді немає, але я людина неконфліктна, комунікабельна. Я комунікую з багатьма депутатами з багатьох фракцій, у тому числі зі "Слуги народу", які висловлюють свою точку зору з тих чи інших питань.
Коли заходить мова про голосування за ті чи інші законопроекти, я завжди звертаюся до кожного депутата: вкрай важливо робити так, як підказує серце, як правильно, відповідно до принципів демократії і Конституції, а не щоби забезпечити чиїсь політичні або партійні інтереси. Від цього залежить майбутнє нашої держави, а політичні сили – вони приходять і йдуть. Можемо підрахувати багато партій, які вже пішли в минуле.
– Київ перевантажений, в місті ніде паркуватися, дуже багато скарг на людей, які збирають гроші за парковку. Багато водіїв не розуміє, як далі обходитися з машиною в місті. Що ви пропонуєте? Є якийсь план, як це питання буде вирішуватися?
– Сфера транспортної інфраструктури міста – дуже великий і складний організм. Він включає дороги і мости, громадський транспорт, парковки, розв'язки тощо. Наступного тижня (інтерв'ю записувалося 28 вересня, - ред.) ми збираємося презентувати концепцію організації паркувальної інфраструктури столиці.
– Може, назвете короткі тези, як це буде виглядати?
– Нічого кардинально нового придумувати не потрібно – і велосипед винаходити ми не будемо. Я впевнений, що багато киян мали можливість побувати в ЄС, і ми слідуємо тій же моделі, яка працює у всіх європейських країнах.
Якщо ви купили автомобіль і живете в мегаполісі, то мусите прораховувати витрати. Авто потрібно не тільки заправляти, робити техогляд і оплачувати страховку. Одна зі складових утримання вашого особистого транспорту – це і оплата за його паркування. Ми розробили концепцію організації паркувального простору, яку плануємо представити.
Якщо ж говорити про те, що вже зроблено. Наприклад, щодо будівництва паркінгів. Реалізовано кілька проектів. Один із них, наприклад – це паркінг біля Велотреку, вартість паркування на якому починалася з 400 гривень на місяць, а зараз 4 000 гривень на місяць і місць немає. Другий проект – це Зоопаркінг – європейський і комфортний, де понад 400 місць. Це один із найсучасніших муніципальних паркінгів. У перші же дні після його відкриття ми побачили, що місць можна було робити більше, оскільки паркінг заповнений, користується популярністю. Навпроти нього ми спільно з бізнесом зробили відкриту велику парковку.
Цей досвід ми і будемо розширювати: будувати паркінги і облаштовувати парковки на Подолі, на Європейській площі, в планах на Михайлівській площі зробити підземну парковку, на вулиці Володимирській – теж підземну. Таких проектів у нас багато і до кінця літа наступного року ми будемо презентувати нові паркувальні простори.
– Зараз у багатьох європейських містах приймають революційні рішення, наприклад, Париж обмежив швидкість до 30 км/год на всіх вулицях. У Німеччині з'являються ініціативи, щоби люди здавали права і отримували безкоштовні квитки на громадський транспорт. Чи варто чекати киянам рішень такого характеру?
– У кожного міста своя специфіка та свої особливості. Ми сформулювали концепцію розвитку транспортної інфраструктури, яка буде представлена в Генеральному плані Києва. Вона включає в себе багато складових для безпечного і комфортного переміщення людей по місту. Зокрема це стосується розвитку громадського транспорту, велосипедної інфраструктури, паркування особистого транспорту та багато іншого.
Не варто також забувати про те, що через Київ їде багато транзитного транспорту. Щоби переїхати з Лівого берега на Правий, усі їдуть через Київ. Наступний міст – у Кременчуці, який в аварійному стані, і там всього лише дві смуги. Далі, наступний міст в Запоріжжі, але там ремонти йдуть. І ще є міст у Дніпрі, але все ж більша частина транспорту прямує через Київ.
Перевантаження Південного мосту зашкалює понад усі норми. І ми його постійно ремонтуємо. Зокрема, наприклад, деформаційні шви постійно ремонтуємо, оскільки необхідно міст підтримувати в нормальному, безпечному стані.
Вирішивши питання з Окружною дорогою та додатковими мостами через Дніпро, ми зможемо вирішити питання транзиту транспорту. В іншому випадку ця ситуація буде поглиблюватися.
Що стосується швидкості руху транспорту, ми її теж обмежуємо. І не лише знаками, а й високими переходами на другорядних вулицях. Це також і лежачі поліцейські, і бар'єрні підвищення, де розігнатися неможливо. А на ключових трасах, де немає переходів, де мінімальна небезпека перетину дороги пішоходами і велосипедами, ми дозволили швидкість 80 км/год на декількох ключових магістралях Києва.
– Що міська влада планує робити із затопленнями? Наприклад, на Подолі як тільки пішов дощ, треба діставати костюм водолаза.
– Поділ історично завжди затоплювало – раніше Дніпром, а зараз дощами. Проте..
– Колектори в місті відносно справно працювали, поки не почалася хаотична забудова, воді стало нікуди стікати. Як виходити з цього становища?
– Під час капітального ремонту вулиць ми не тільки перекладаємо асфальт, а й перекладаємо комунікації під полотном дороги, обов'язково оновлюємо пішохідні тротуари, освітлення і також лівневки. Нам, на превеликий жаль, катастрофічно не вистачає грошей, щоби кардинально змінити ситуацію оперативно.
Ми і так на сьогоднішній день багато в чому її змінили. І можу відповідально заявити, що за останні кілька років відремонтовано більше тисячі кілометрів доріг, на багатьох вулицях встановлено сучасне освітлення. Втілено стільки, скільки в нашому місті не було зроблено за всі роки незалежності. Але, тим не менш, проблемних питань ще досить багато і одне з них – це лівневки. Адже прокласти на одній вулиці нову лівневку, яка впирається в стару систему – це не вихід. Потрібно комплексне рішення.
– А ви не вбачаєте все-таки проблему в забудові? У тому, що зростає навантаження на міські комунікації і воді просто фізично нікуди йти через те, що менше вільних площ?
– Це одна зі складових. Обмеження щодо забудови міста, в тому числі для вирішення проблеми підтоплюваності деяких територій, передбачено в проекті нового Генплану столиці.
– Коли буде Подільсько-Воскресенський міст?
– Я вам розповім передісторію. Як правило, мер приїжджає на об'єкт і озвучує дату його здачі в експлуатацію. Потім з якихось об'єктивних чи необ'єктивних причин іде затримка зі здачею об'єкта, і камені летять в мера. Але мер озвучує інформацію на підставі даних, які йому дали підлеглі, фахівці, відповідальні за роботи на тому чи іншому об'єкті.
На одній із нарад, де мені розповідали про те, що у нас можлива затримка з введенням мосту в експлуатацію, я звернувся до профільного заступника, відповідального за транспортну інфраструктуру і Подільсько-Воскресенський міст зокрема. Я йому сказав: міст повинен бути готовий наприкінці року, це жорстка вимога. Мені не подобається, коли камені летять в мою сторону, а зобов'язання, яке ви дали, не відповідає дійсності. Тому якщо міст не поїде, той, хто надав мені неправдиву інформацію, працювати тут не буде.
Таким чином я поставив жорстку умову, що до кінця року автотранспортне сполучення між Правим і Лівим берегом по Подільсько-Воскресенському мосту має бути відкрито. Або зам по транспорту буде звільнений! У нього, таким чином, є дуже вагома мотивація.
Я же – та людина, яка вкрай зацікавлена в успіху проекту і робить все, щоби це сталося.
– Другий героїчний міст – Шулявський. Чи будуть якісь кроки, щоби там побудувати нормальну розв'язку замість цього цеху "Більшовика" з секонд-хендом?
– На міській землі стоїть розвалина, цех №5, в якому давно немає ніякого виробництва. Там продається секонд-хенд замість того, щоби побудувати повноцінну розв'язку і полегшити пересування по нашому місту.
Ми зараз працюємо з Фондом держмайна для того, щоби викупити цей цех і нарешті приступити до будівництва повноцінної розв'язки. Я дуже сподіваюся, що якщо до кінця року ми це питання вирішимо, то через рік у нас розв'язка вже буде готова.
– Які плани на ковідні обмеження? Київська школа економіки каже про те, що Україна найближчим часом може стати одним із європейських лідерів з поширення вірусу, висока ймовірність того, що Київ опиниться в "червоній зоні". Які обмеження діятимуть? Що буде з громадським транспортом?
– Я дуже сподіваюся, що ми не дійдемо до показників захворюваності минулого року, які стали, насправді, дуже сильним ударом для економіки нашого міста, по сімейному бюджету кожного киянина. Користуючись нагодою, ще раз хочу підкреслити, що єдиним способом запобігти поширенню вірусу і введенню локдауну, за оцінками експертів, може стати тільки масова вакцинація.
У Києві вже понад 1,7 млн осіб вакциновано хоча б однією дозою. Половина з них – 880 тисяч – вакцинувалася двома дозами. І ще одна важлива цифра – 99% людей, які перебувають сьогодні в лікарнях з коронавірусом – це ті, хто не вакцинований. Вакцинованих там практично немає.
Тому давайте відійдемо від різного роду міркувань і конспірологій. На сьогодні лікарі та вчені кажуть, що єдиним методом запобігання поширенню та захисту від вірусу є вакцинація. Не нехтуйте своїм здоров'ям і здоров'ям своїх близьких. Якщо вам не важливо ваше здоров'я, то невже все одно, що буде з вашими батьками і близькими? Ваша вакцинація – це турбота і про їхнє здоров'я та життя.
– Ви назвали статистику, що 1,7 млн хоча б з однією дозою. У місті проживає з агломераціями реально 4,5 млн (Вишневе, Ірпінь тощо). Тобто вакциновано приблизно 30%?
– Про агломерацію я не можу говорити, я відповідаю за місто Київ.
– Добре, в місті мешкає 3 млн осіб, значить 35%. Чи не здається вам, що центральна влада і місцева мусять проявляти більшу жорсткість в питаннях масової вакцинації і якось стимулювати працівників комунальних підприємств, працівників освіти. Туди, куди, грубо кажучи, ви як міська влада можете дотягнутися, повинні приймати більш жорсткі рішення?
– Там, де ми дотягуємося, у нас більш жорстко ставиться питання. Ми не можемо змусити людей, але можемо створити такі умови, що людина зможе працювати, тільки якщо буде вакцинована, якщо буде захищена і безпечна для оточуючих.
З входженням в "жовту зону" і напередодні можливого погіршення ситуації нами розробляється алгоритм подальшого посилення правил, які базуються на досвіді інших країн. Наприклад, коли тільки за наявності QR-коду про вакцинацію людина зможе бути присутньою на масових заходах, ходити в кафе і ресторани, в місця, де є ймовірність близького контакту з великою кількістю людей і поширення інфекції. Ми розглядаємо такі варіанти обмежень. Вони можуть стосуватися і проїзду в громадському транспорті. Але, підкреслю, це на рівні ідей поки – варіанти, які розглядаються.
– А хто це контролюватиме? Муніципальна варта, поліція…
– Це контролюватимуть поліція з Муніципальною вартою, в тому числі співробітники наших комунальних підприємств.
– Ви хочете ввести covid-сертифікати в громадському транспорті на випадок червоного рівня?
– Ми не хочемо такого варіанту. Але в разі різкого погіршення ситуації – для того, щоби не вводити повний локдаун, як це було минулого року, ми розглядаємо різні можливі гібридні обмеження, які зараз використовують деякі країни.