Вірусолог Алла Мироненко: Пік COVID-19 може бути восени

Президент днями заявив, що пік епідемії COVID-19 в Україні може припасти на двадцяті числа квітня. Наскільки це так? Можливо, у вас є інші припущення?

Що таке взагалі пік? Епідемічний процес зазвичай має фазу підйому, потім найвищу точку – це пік, а далі – фаза спаду. Якщо говорити про те, що ми зараз маємо – це навіть ще не початок. Карантин призводить до того, що ми маємо певну кількість хворих, хоча спілкування між людьми досить обмежене. Я думаю, що пік може бути восени.

Але потрібно розуміти, що, по-перше, попереду літо. І я дуже сподіваюсь, що влітку буде трохи легше, тому що в цю пору респіраторні інфекції неактивні. Цьому сприяють різні фактори: сонце, вітер, відчинені вікна. Хоча цей вірус новий і він більш стійкий, ніж, наприклад, вірус грипу. І водночас менш стійкий, ніж інші безоболонкові віруси. Як буде – побачимо.

Але я впевнена, що випускати школярів та студентів на навчання зараз навесні не слід. У них уже налагоджене дистанційне навчання і нехай би вони так і закінчили навчальний рік. Коли мова йде про випуск із вищого навчального закладу чи школи, то в такому випадку можна в індивідуальному порядку призначати їм тестування за необхідності. А щоби всі вони збиралися в одному класі чи аудиторії – це призведе до загострення епідемічної ситуації.

Можна запустити транспорт, але за умови, що всі будуть дотримуватися масочного режиму, обробляти руки чи рукавиці. Щоби якось життя відновлювалося – це теж правильно. Метрополітен можна було взагалі, мабуть, не зачиняти, але не пускати в метро людей із відкритим обличчям, без маски.

По-друге, треба, щоби люди слідкували за руками, тому що через руки навіть більша ймовірність інфікуватися, ніж через відкрите обличчя. Це, звичайно, якщо в транспорті їде п'ять людей, а не, наприклад, п'ятдесят. Але в будь-якому разі за щільного пасажиропотоку всі повинні бути в масці.

А як щодо роботи підприємств? Адже через карантин економіка також страждає. Чи доцільно відновлювати їхню роботу вже в травні?

Доки вся захворюваність спаде настільки, що буде зустрічатися зрідка й медицина зможе з цими випадками впоратися – може пройти ще два роки. Тому з цим доведеться жити, розуміти, що потрібно користуватися масками і слідкувати за руками.

Як це має бути надалі зі школярами, мені важко уявити. Щоби вони навчалися в масках – не дуже розумію, як це буде на практиці. Побачимо, як пройде літо. Але Україна не могла собі дозволити не зачиняти нічого. Хоча у Швеції ресторани не закривалися, просто зменшили кількість столиків і так, щоби люди не дуже щільно сиділи. І там, напевно, усе ретельно обробляють.

Нам доведеться до цього адаптуватися.

Чи виробляється в тих, хто перехворів, певний імунітет? І якщо так, то наскільки він стійкий?

По-перше, якщо людина одужала, то вона одужала завдяки тому, що імунітет у неї утворився. Наскільки він стійкий – поки що немає таких досліджень, які могли б дати нам таке розуміння.

Крім того, віруси, які на різних континентах зараз уже циркулюють, дещо змінилися. Наскільки кардинальні ці зміни – це теж ми поки не розуміємо. Зміни в генетичній структурі вірусу не відразу призводять до змін його властивостей. Генетичні зміни у всіх вірусів відбуваються.

Але наскільки вони кардинальні, чи буде в такому випадку захищати імунітет, вироблений на той варіант вірусу, яким людина вже перехворіла з якогось іншого континенту – ми ще цього не знаємо. Ще не було стільки часу, щоби це вивчити.

Ви, до речі, напевно, чули про те, що в Ісландії в пацієнта виявили одночасно два штами нового коронавірусу?

А скільки йому було років, ми ж не знаємо?

Ні. Але на що я звернула увагу: люди, котрих він заразив, були інфіковані тільки другим штамом, який мутував від першого. Тому є припущення, що вірус може мутувати до більш заразних форм.

Зазвичай, за законами біології і вірусології, якщо з'являється новий збудник – він більш агресивний. А потім, після великої кількості заражень, він стає більш адаптованим до людської популяції і стає менш агресивним.

Окремі фахівці припускають, що офіційна статистика кількості випадків захворювань COVID-19 в Україні реально відображає тільки десяту частину інфікованих. Дехто каже, що цю цифру взагалі варто множити на чотири або п'ять. Що ви про це думаєте?

Насправді, так завжди буває, особливо з інфекціями, які поширюються через повітря. Справа в тому, що всіх обстежити неможливо. До того ж це специфічна інфекція, вона викликає небезпечну пневмонію, і збудник розмножується в нижніх дихальних шляхах. Не завжди можна навіть лабораторно підтвердити випадок інфікування, якщо не вдалося дістати матеріал із нижніх дихальних шляхів.

Тобто в людини може бути коронавірусна інфекція, але лабораторно це підтвердити неможливо, тому що не вдається взяти глибокий мазок, наприклад. А тому негативний результат – це ще не є гарантія того, що інфекції дійсно в людини немає.

Поясніть, будь ласка, як фахівець щодо захисних властивостей масок. У МОЗ раніше казали, що, коли людина одягає звичайну медичну хірургічну маску, то в такий спосіб вона захищає лише оточуючих від себе. Але не себе від оточуючих. Водночас зараз є попит на різні респіратори: FFP1, FFP2, FFP3. Яка з цих типів масок захищає саме людину, що її одягає, від тих, хто інфікований?

Насправді, звичайна хірургічна маска працює й захищає. Це ми перевірили в лабораторії під час спеціального експерименту з вірусом грипу, не з коронавірусом. Хоча різниці в даному конкретному випадку немає.

Вона захищає, але якщо її носити довго, то вона стає волога, і тоді вже невідомо, чи ефективний захист. Тобто треба її частіше змінювати, ніж ті маски, які можна носити з клапаном довше.

Тобто питання лише в часі?

Так, і в щільності прилягання. Якщо вона правильно одягнена, зафіксована на носі, то вона захищає, бо створює бар'єр. Окремі вірусні частки зазвичай не присутні в повітрі. Вони присутні в мікрокраплинах слини, слизу, виділень із дихальних шляхів інфікованої людини.

З'явилася новина, що вчені з Кембриджу, проаналізувавши вірусні геноми нового коронавірусу, виявили, що зараз існує три різні штами – типи A, B і C. Наприклад, у США й Австралії найпоширеніший – тип A. У Європі – у Німеччині, у Франції – тип B. В Італії – тип C. За їхніми даними, штам типу B існував ще в грудні.

Чи може бути таке, з огляду на різні штами, які були виявлені по світу, що Китай не був початковим осередком розповсюдження вірусу, а він розвивався паралельно в різних країнах? Або ж узагалі пішов із якоїсь іншої країни – така теорія також часом лунає?

Малоймовірно. Давайте згадаємо, яка кількість населення в Китаї. За законами біології, чим більша популяція, на якій може паразитувати збудник, тим більше в нього можливостей бути більш різноманітним і поширюватися. Це стосується будь-якого вірусу в популяції тварин, так і в людей.

Китай – саме та країна, де висока щільність населення. І слід також зважати на їхні гастрономічні вподобання. Вони їдять те, що ми, наприклад, не їмо. Це створює можливість збудникам, які є у тварин, для переходу й адаптації до людей.

Крім того, вони не завжди термічно обробляють те, що ми зазвичай не звикли вживати сирим. Наприклад, вони із сирої курячої крові готують соуси. Ми таке не їмо. Кожній тварині притаманні свої віруси. Коронавіруси взагалі більше притаманні тваринам. Людям вони мало притаманні, принаймні – були.

Раніше було п'ять різних коронавірусів, які викликали в людини респіраторну хворобу, як застуду – нічого особливо страшного й незвичайного. А у тварин багато різноманітних коронавірусів. Але буває, що будь-який вірус змінюється так, що може переходити видовий бар'єр. Тобто вони паразитували на кажанах, як це було в цьому випадку, а потім перейшли на людей.

Геном коронавірусів кажанів на 96% схожий із геномом цього нового коронавірусу. Тому моє бачення, що цей новий людський коронавірус пішов від коронавірусу кажанів.

Тобто ці три різні штами – це все ж результат мутацій?

Так. Це результат мінливості вірусу, як ми бачимо.