Вірус несвободи: як в українських в'язницях борються з коронавірусом

В рамках карантину в Україні влада просить населення залишатися в самоізоляції і по можливості працювати з дому. Однак частина установ при всьому бажанні не може перейти на дистанційний режим. Під час пандемії продовжують працювати не тільки лікарні, але і в'язниці. Чи зможуть вони протистояти хворобі і які заходи приймає пенітенціарна система, щоб не допустити масового зараження ув'язненних – в матеріалі РБК-Україна.

Обмеження соціальних контактів і дотримання елементарних правил гігієни – це базові правила в боротьбі з поширенням коронавірусу, які використовують у всіх цивілізованих країнах. Однак їх складно дотримуватися у місцях несвободи.

У в'язницях і СІЗО люди ізольовані від навколишнього світу, однак продовжують тісно контактувати між собою. Найчастіше вони також позбавлені можливості швидко отримати якісну медичну допомогу.

В рамках протиепідемічних заходів ув'язненим зазвичай забороняють побачення з близькими. Зі зрозумілих причин градус невдоволення зростає, що нерідко закінчується бунтами.

З цією проблемою на початку березня зіткнулася Італія. Засуджені 27 в'язниць влаштували масові заворушення із втечами, підпалами і захопленням заручників, протестуючи проти введених обмежень. В ході бунтів загинуло шість осіб.

Деякі країни обрали радикальний шлях, щоб запобігти спалаху коронавірусу в замкнутих тюремних спільнотах. Іран вирішив в якості профілактики відпустити з місць ув'язнення близько 70 тисяч осіб. За словами місцевої влади, будуть звільняти тих, хто "не несе загрозу безпеці".

Масове звільнення ув'язнених підтримали ряд європейських і світових правозахисних організацій. Вони впевнені, що переповненість в'язниць і можливе попадання в них вірусу "з волі" – куди більша небезпека, ніж поява на вулицях тисяч злочинців, що не відбули до кінця призначене їм покарання.

Звільнити або ізолювати

Міністерство юстиції України з початком карантину прийняло ряд профілактичних заходів для того, щоб запобігти потраплянню коронавірусу в закриті тюремні системи. Зокрема, співробітники установ проводять температурний скринінг і дезінфекцію приміщень.

З 13 березня були заборонені побачення ув'язнених з усіма, крім адвокатів. Також вхід у місця несвободи на час карантину закритий представникам ЗМІ, громадських і релігійних організацій.

Тим не менш, міжнародні та українські правозахисні організації б'ють на сполох. На їхню думку, вжитих заходів явно недостатньо для успішної профілактики, і навіть одиничний випадок зараження в СІЗО чи колонії загрожує дуже швидко перерости в стихійне і неконтрольоване лихо.

"Харківська правозахисна група" оприлюднила відкриту заяву європейських неурядових організацій щодо боротьби з COVID-19 в місцях позбавлення волі. В ній особливо підкреслюється, що в'язниці – надзвичайно сприятливе середовище для поширення вірусних захворювань.

Цьому сприяє переповненість приміщень і велика кількість хронічних захворювань у ув'язнених, у тому числі випадків туберкульозу і ВІЛ. Правозахисники також звертають увагу, що жорсткі репресивні заходи, як наприклад, заборона на побачення з близькими, можуть спровокувати заворушення.

"Хоча обмеження на контакти з зовнішнім світом можуть бути виправдані там, де вони відповідають ризикам і супроводжуються адекватними компенсаційними заходами, слід підкреслити, що закриття в'язниці само по собі підвищує ризик жорстокого поводження, особливо в кризових та панічних ситуаціях", – сказано в заяві.

Правозахисники пропонують досить радикальний вихід із ситуації: суттєво зменшити кількість громадян, які перебувають під вартою.

Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров пояснив РБК-Україна, як це може бути реалізовано на практиці. На його думку, необхідно забезпечити автоматичний вихід з в'язниць злочинців, які мають право на умовно-дострокове звільнення (УДЗ).

"Якщо б Мін'юст прийняв таке рішення і імперативно постановив: "всіх хто має право на УДЗ – відпустити негайно доповісти про це!", то це розвантажило б колонії та виправні центри, де таких людей немало", – сказав правозахисник.

Крім того, він пропонує прийняти вже внесений у Раду законопроект і оголосити амністію певних категорій ув'язнених. Профільний заступник міністра юстиції Олена Висоцька, відповідальна за пенітенціарну систему, не вважає цей інструмент прийнятним.

"У разі прийняття законопроекту про амністію в 2020 році близько тисячі осіб може бути амністовано. Але, враховуючи те, що в нашій системі зараз знаходиться близько 52 тисяч осіб, то звільнення цієї тисячі ув'язнених не є, так би мовити, інструментом для протидії коронавірусу", – сказала вона РБК-Україна.

Ініціатива правозахисників про звільнення ув'язнених, за її словами, у Мін'юсту на даний момент не в пріоритеті.

"Мова про звільнення ув'язнених поки що не йде. Ми зараз націлені на посилення наших медчастин, посилення запобіжників від потрапляння вірусу на вході в пенітенціарні установи. На цьому ми зосередили всі свої сили і саме цим займаємося. Все-таки одна з наших цілей – це охорона суспільства від осіб, які вчинили небезпечні злочини", – підкреслила Висоцька.

Тим не менше, вона зазначила, що Мін'юст не відкидає такий механізм: "Ми зараз вивчаємо практику інших країн, вивчаємо, які зміни в наше законодавство могли б бути прийняті в екстреному порядку з даного питання, але поки що це в теорії", – уточнила заступник міністра.

Вона додала, що при найменших підозрах на хворобу співробітники не допускаються в місця позбавлення волі. Таких випадків з початку карантину зафіксовано близько сотні. Проте серед них не було підозр на коронавірус.

Питання тюремної медицини

Ще одна серйозна небезпека – відсутність у в'язнів доступу до якісної медицини. Колишній глава Пенітенціарної служби Сергій Старенький стверджує, що необхідного обладнання та персоналу немає навіть у Київському (Лук'янівському) СІЗО.

"Температурний скринінг проводиться, але допотопними засобами, бо електронних градусників там немає. Масок особливо теж немає, їх видають тільки вартовим на пости, і то видають по одній масці на 24 години. У Київському СІЗО навіть немає рентгенографа, тобто виявити запалення легенів практично неможливо", – розповів він РБК-Україна.

Заступник міністра юстиції Олена Висоцька підтверджує дані про критичний стан медичної інфраструктури у в'язницях. За її словами, в останні 30 років на це питання не звертали уваги з точки зору інвестицій, тому за тиждень виправити ситуацію міністерство не зможе.

"Так, у Київському СІЗО жахлива ситуація з медичною системою, обладнанням та персоналом. Київ як столиця пропонує медикам явно більш комфортні умови роботи, ніж в СІЗО, тому у нас є проблема з кадрами і обладнанням, в принципі з приміщенням слідчого ізолятора", – додала вона.

За словами Висоцької, ув'язнених з підозрою на коронавірус ізолюють в інфекційних боксах, а потім під конвоєм відправляють у цивільні лікарні. Експрес-тести для виявлення COVID-19 в пенітенціарну систему Мін'юсту надходити не будуть. Всі необхідні аналізи ув'язнених передаються фахівцям МОЗ для тестування.

Висоцька розповіла, що міністерство "вживає безпрецедентні заходи", щоб смертоносний вірус не потрапив до в'язниці. Зокрема, скасовано побачення з родичами та передачі посилок ув'язненим.

Екс-керівник пенітенціарної системи Сергій Старенький каже, що деякі механізми отримання посилок "з волі" ще працюють.

"Передачі заборонили, так, але можливі посилки поштою так, щоб не було контакту з людиною. По-друге, в деяких установах працюють інтернет-магазини і можна оформити доставку необхідних продуктів", – пояснив він.

У той же час, він упевнений, що жорсткі обмеження навряд чи викличуть бунти та інші акти непокори в українських в'язницях.

"За моєю інформацією, засуджені з розумінням до цього ставляться і немає незадоволенняабо ще чогось такого... Я прогнозую, що в найближчі два-три тижні цього (бунтів, – ред.) точно не буде. Якщо потрапить інфекція всередину установ, то я міг би припустити, що це теоретично можливо, але поки я не бачу підстав для невдоволення ув'язнених", – уточнив Старенький.

Правозахисник Захаров каже, що поганий рівень медицини і неможливість самоізоляції в умовах місць позбавлення волі роблять ситуацію критичною на даний момент.

"Дуже, дуже погана ситуація там з медичним забезпеченням. Засуджені гинуть просто від того, що їх взагалі не лікують, вмирають від "стандартних" хвороб. Якщо коронавірус потрапить до колонії, то там буде "спалах", в цьому я впевнений. Через скупчення людей і відсутність медичної допомоги", – резюмує співголова "Харківської правозахисної групи".

Поки Мін'юст рапортує, що всіма силами стримує проникнення інфекції у місця несвободи. Але той факт, що під час карантину та економічної кризи кількість злочинів неминуче зросте, ставить перед владою не менш важке питання – чи витримає цей період пенітенціарна система. Особливо, враховуючи те, що українські в'язниці часто і так переповнені "постояльцями".