Вірус кризи: чим Україні загрожує обвал фінансових ринків у світі

Паніка, викликана поширенням коронавірусу, шкодить світовій економіці, мабуть, більше, ніж сама інфекція. Падіння цін на нафту і обвал біржових індексів на початку тижня показали, наскільки цей ризик не можна недооцінювати.

Україна, як би того не хотілося новому уряду, не зможе залишатися у стороні від цих проблем. І якщо експортні ринки поки обіцяють відносний спокій, панічні настрої всередині країни вже почали проявлятися на валютному ринку. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Світ на порозі нової кризи. Приховано або прямо це твердження все частіше простежується у прогнозах фінансових аналітиків та інвестиційних банкірів. І те, як розвивалися події на початку тижня на товарних ринках, лише зміцнило подібні побоювання.

Почалося все з нафти, ціни на неї у понеділок різко впали більш ніж на 30%. У ході торгів котирування за ф'ючерсними контрактами марки Brent доходили майже до 31 долара за барель. Тоді як ще минулого тижня вони були майже під 50 доларів за барель. Таке падіння стало реакцією на зрив нової угоди між найбільшими експортерами нафти, які не змогли домовитися про скорочення обсягів видобутку.

Ключовою тут стала позиція Росії, яка хотіла продовжити поточні обмеження як мінімум на квартал, тоді як Саудівська Аравія і ряд інших країн, що входять в ОПЕК, запропонували з квітня і до кінця року скоротити добовий видобуток на 1,5 млн барелів.

Провал переговорів в рамках ОПЕК+ став, мабуть, останньою ланкою в ланцюзі проблем нафторинку, на якому і так спостерігалося перевиробництво і зниження споживання, викликане заходами щодо стримування коронавірусу в Китаї та інших країнах. І поки найбільші втрати несе саме Росія, яка заблокувала угоду.

Слідом за ринком нафти в понеділок буквально обвалилися біржові індекси по всьому світу. Це стало найбільшим щоденним падінням з часів початку фінансової кризи 2008 року. Вже у вівторок котирування почали потроху зростати, в тому числі і по нафті. Але нервозності ринкам все ще додають новини про поширення коронавірусу і заходи, які країни використовую для запобігання інфекції. Основна увага зараз прикута до Італії, де фіксують найвищий рівень захворюваності серед країн ЄС.

За останні дні влада Італії вирішила обмежити масові заходи, рекомендувавши громадянам зайвий раз не виходити з будинків. Крім того, закриті італійські гірськолижні курорти і призупинено чемпіонат країни з футболу. Ряд авіакомпаній заявили про тимчасове припинення польотів в Італію.

Стійкий експорт

Для України, де офіційно зареєстрований тільки один випадок коронавірусу, економічні наслідки епідемії поки що не виглядають вкрай загрозливими. А, враховуючи, що країна є імпортером нафтопродуктів, то падіння цін на нафту і зовсім бачиться як позитив.

Що ж стосується товарів українського експорту, події останніх днів особливо на них не вплинули. Як пояснив виданню голова аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чурін, ринок аграрної продукції має циклічність, яка більшою мірою залежить від кліматичних і технологічних чинників, ніж від ситуації на глобальних фінансових або сировинних ринках.

"Як мінімум на найближчий рік чи два Eavex Capital прогнозує збереження поточних діапазонів цін на зернові з можливим коливанням в межах 10% в ту або іншу сторону", – сказав РБК-Україна Чурін.

Ціни на метали поки не падають, їх вартість підтримують новини про відновлення роботи фабрик в Китаї, упевнений аналітик компанії "Альпарі" Максим Пархоменко. "Також після періоду зниження залишків на складах в Китаї на деякий час може сформуватися навіть дефіцит, що може дозволити цінами трохи відновитися", – припускає він.

Якщо говорити про вартість руди, то, як зазначив Дмитро Чурін, у економістів вже давно склався консенсус-прогноз, що ціна на неї повинна йти вниз. Поки ж в силу різних факторів залізна руда продовжує зберігати досить високі цінові рівні.

"Тим не менш, поточні орієнтири щодо ціни на залізну руду (контракт 62% Fe CFR China) знаходяться на позначці 88 доларів за тонну, що значно нижче піку на рівні 120 доларів за тонну, який спостерігався у липні минулого року. Ф'ючерсні контракти на ЗРС вказують на те, що ціна за тонну може впасти на 20% у середньостроковому періоді", – вважає Чурін.

Курсові ігри

На валютному ринку в Україні у вівторок переважали панічні настрої. Вчора Національний банк продав з резервів відразу 250 млн доларів.

Це рішення регулятор пояснив "високим попитом на валюту на міжбанку у післясвяткові дні, підживленим нервовими настроями учасників ринку". І навіть незважаючи на інтервенції Нацбанку, курс долара на міжбанку у продажу у вівторок виріс на 40 копійок – до 25,41 гривень за долар.

Старший аналітик фінансової групи ICU Тарас Котович вважає, що міжбанк у вівторок відреагував ще досить стримано на обвал світових фінансових ринків. Адже ще в неробочий понеділок в деяких банках в роздрібному продажі курс підскочив до 26-26,1 гривень/долар.

"Думаю, Національний банк буде згладжувати курс, щоб не було панічних настроїв і різких стрибків. Принаймні, я сподіваюся, що спробують утримати курс у межах 25,5 гривень/долар, щоб не дати йому полетіти далі", – пояснив виданню аналітик ICU.

У НБУ запевняють, що поширення коронавірусу у світі має обмежений і нейтральний вплив на українську економіку. Більш того, фізичні обсяги експорту зростають, а ціни на імпорт знижуються, особливо у частині енергоносіїв. При цьому, за оцінками НБУ, скорочення вкладень нерезидентів в українські держоблігації в останні тижні є несуттєвим.

Найближчим часом гривневі ОВДП не будуть користуватися попитом у нерезидентів, і їх портфель буде поступово скорочуватися, через що Мінфіну доведеться переорієнтуватися на локального інвестора. І далеко не факт, що це будуть держбанки, зазначає Тарас Котович. Адже, швидше за все, ліміти на ОВДП у держбанків вже заповнені більш дохідними інструментами, ніж пропонував останнім часом Мінфін. Втім, за словами аналітика, не варто виключати, що ці ліміти будуть переглянуті.

"Питання у тому, про які рівні дохідності буде йти мова. Не дарма на сьогодні скасували аукціон з продажу ОВДП. Це правильний хід з боку Мінфіну, щоб почекати рішення Нацбанку у четвер за обліковою ставкою. Уже у понеділок ми побачимо, що Мінфін готовий запропонувати ринку, і що ринок готовий купувати, буде зрозуміло, де сторони готові шукати компроміс", - розмірковує співрозмовник.

Якийсь час Мінфін може обійтися без аукціонів, оскільки до квітня не буде великих погашень за держборгом. До того ж, як вважає аналітик ICU, найближчі місяці не варто очікувати нові випуски єврооблігацій, враховуючи невизначеність на світових ринках. При цьому допомогти з погашеннями зовнішніх боргів Мінфіну може НБУ, продавши валюту з резервів, як це робили і у минулому році. Найближча велика виплата має відбутися у травні в розмірі 1 млрд доларів.

"А там вже буде час до вересня ловити вікно і дивитися, як буде розвиватися ситуація. Може, розмістяться по 5-6%, а на 7-7,5%, що відповідає рівню ставки купона по випуску з погашенням у 2032 році (7,375%). Коли ситуація на ринках заспокоїться, думаю, і по ризиковим активам прибутковості впадуть", – упевнений Тарас Котович.

І хоча ситуація для влади зовсім не виглядає як глухий кут у короткостроковій перспективі, новому уряду важливо якомога швидше заручитися підтримкою Міжнародного валютного фонду.

Аналітики рейтингового агентства Fitch вважають, що саме нова угода з МВФ залишається ключовим фактором для отримання офіційних виплат від ЄС і постійного доступу до зовнішніх ринків на вигідних умовах.

Проігнорувати цей рятівний круг в умовах, коли світову економіку починає штормити через невизначеності з коронавірусом, буде щонайменше легковажно.