Віктор Ляшко: Медикаменти в Україні є, проблеми з поставками вирішені

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко в інтерв'ю РБК-Україна – про роботу лікарень під час війни з Росією, перебої з постачанням ліків, вакцинацію від "ковіду" та сімейних лікарів.

Два роки тому Міністерство охорони здоров'я, як і весь світ, стикнулося з пандемією нового, нікому до цього невідомого вірусу. Увесь цей час влада боролася зі спалахами "ковіду", змушувала українців дотримуватися карантинів та форсувала кампанію з вакцинації.

І як тільки-но ситуація почала йти на покращення – в наші двері постукалась повномасштабна війна. З якими викликами зіштовхнулась медична система у воєнний час, як їх вирішують та чи вистачає в країні медикаментів – в інтерв'ю РБК-Україна розповів міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

– Скільки лікарень та машин швидкої допомоги були обстріляні чи знищені за період війни?

– За оперативною інформацією – з тих регіонів, звідки ми можемо отримати такі дані – 261 заклад охорони здоров'я зазнав пошкоджень. До цього числа відносять як лікарні багатопрофільні, так і амбулаторії сімейної медицини. У тому числі 13 лікарень знищено повністю – вони вже відновленню не підлягають, буде нове будівництво. Тобто там було або бомбардування, або пряме потрапляння снарядів.

Що стосується швидких, 65 автомобілів екстреної медичної допомоги обстріляно і виведено з ладу зараз у нас. Крім того, вбито шістьох медичних працівників і 18 було поранено. Це така сумна статистика місяця війни.

– У перші тижні війни лікарні були вимушені надавати допомогу насамперед людям, які мали комбіновані травми чи поранення. Зараз це змінилося і чи є вже можливість структуровано працювати з так званими хворобами мирного часу?

– Так, у перший день війни ми відразу окремим наказом заборонили планові госпіталізації на території всієї країни. Але приблизно через три тижні ми скасували цю норму про скасування планових госпіталізацій.

І тепер уже рішення про плановість госпіталізацій приймає безпосередню головний лікар, залежно від розташування медичного закладу, чи є на тій території активні бойові дії чи немає. Адже в нас зараз одна ситуація, наприклад, у західних областях і зовсім інша, наприклад, у Харкові чи Чернігові.

– Як тимчасовому переселенцю зараз можна отримати медичну допомогу в іншому місті?

– Так, як і зазвичай, він повинен звернутися до закладу охорони здоров'я. Ми зараз переглянули розподіл усіх лікарських препаратів і медичних виробів, які закуповуються централізовано, тобто які МОЗ закуповує через ДП "Медичні закупівлі". І на 25% збільшили кількість і препаратів, і медвиробів для постачання на лікарень на території західних областей.

Це означає, що люди, які мають хронічні хвороби, зокрема діабет, можуть там отримувати лікування. Плюс онкологічні хворі, якщо переїжджають, то препарати для їхнього лікування також туди передаються.

Зрозуміло, що зараз не все ідеально працює. Але питання взаєморозподілу є. І коли люди після переїзду стають на облік, приходять до лікарні і кажуть, що вони лікувалися тим чи іншим препаратом, то препарати є в наявності. Можливо, не для великої кількості пацієнтів, але надалі ми довозимо туди ці препарати для того, щоби людина не відчувала перебоїв у лікування.

Проблемне питання, яке виникло в перші дні – це лікування діалізних хворих. Оскільки велика кількість діалізних пацієнтів переїхала. Можливо, з нещодавного ви чули, що ми всі спільно вивозили діалізних хворих із Чернігова. Річ у тім, що діалізних місць не вистачало саме в обласних центрах. Це було одне з питань, але зараз також і бізнес підключився до його вирішення. Сподіваюсь, що із цим поки вже не буде таких проблем. Тому всі, хто потребує медичної допомоги, її отримує в наших лікарнях.

Паралельно з цим ми провели нараду з усіма міністрами охорони здоров'я країн Європейського Союзу. І в нас є можливість безкоштовного лікування наших громадян за кордоном. Це стосується як і жертв війни, так і людей з хронічними хворобами, яких централізовано, через Health-кластер відправляємо на лікування в більш безпечні умови.

– А що з деклараціями з сімейними лікарями, вони потрібні?

– Ми оперативно трохи змінили Програму медичних гарантій. Зокрема зараз ми платимо їм стабільно в місяць 1/12 від річного контракту, незалежно від кількості пацієнтів, яких прийняли. Бо ми розуміємо, що, наприклад, на заході України збільшилася кількість пацієнтів. Водночас на сході чи на півдні погіршилися умови, в яких ми надаємо цю допомогу – більше по підвальних приміщеннях тощо. Для того, щоби збалансувати це все, ми все одно залишили 1/12 і платимо стабільно.

Щодо сімейних лікарів, наказом Міністерства охорони здоров'я вони зобов'язані приймати і надавати медичну допомогу всім, незалежно від того чи підписана в них декларація і з ким в період воєнного стану. І плюс, ми прибрали понижувальний коефіцієнт для тих, хто має бажання набрати понад 1,8 тисячу пацієнтів за декларацією. Адже раніше діяв понижувальний коефіцієнт – якщо понад 1,8 тисячу, то вже виплачувалось менше коштів від НСЗУ. Зараз цей коефіцієнт прибрали на перших 100 пацієнтів.

Однак частина сімейних лікарів також перебралася в більш безпечні регіони. Тому дехто з пацієнтів, які переїхали, залишається зі своїм сімейним лікарем.

– Вистачає медичній системі зараз кваліфікованого персоналу? І скільки іноземних спеціалістів приїхали на допомогу?

– Уже зараз в Україні розгорнуто три польових шпиталі. І окремо 174 іноземні медичні працівники приїхали допомагати українцям надавати медичну допомогу. Питання, чи вистачає чи не вистачає – досить складне, оскільки в умовах війни постійно, оперативно змінюється ситуація. Одна справа – коли мова йде про зону бойових дій. І інша – де більш-менш спокійні області.

Ми моніторимо це все. У нас є як і черга з тих, хто має бажання приїхати в Україну. Так і всередині відслідковуємо потребу від керівників закладів, де і за яким профілем спеціалістів не вистачає. Це питання зараз вирішується двома шляхами. Є маршрути евакуації пацієнтів – тобто перевезення в умови, в яких можна провести, наприклад, оперативне втручання. Бо якщо операція триває 5-6 годин, то її бажано проводити там, де менше звучить сирена, менше бомбардувань та обстрілів.

– Чи є зараз проблема в Україні з поставками тих чи інших медикаментів?

– Зараз проблеми немає. Медикаменти в Україні є. У перші два тижні були певні проблеми з поставками. Вони стосувалися зокрема логістики, оскільки розвезення було ускладнено. По-перше, йшли активні бойові дії, не була визначена зона фронту. По-друге, був ажіотаж в аптеках. Скуповували все і набагато місяців. Це трохи збило динаміку споживання. І для дистриб'юторів, які розвозили препарати по аптеках, збився графік і розуміння, що, куди і скільки потрібно доставляти.

Зараз це вже врегулювалося, і аптек більше відкрилось, і препарати є, і логістично стараємося працювати, щоби люди не відчували збоїв. Але тут можна виділити три зони. Перша – де все працює, як зазвичай. Зона, де є проблеми з розвезенням, оскільки є питання великої кількості блокпостів. І є зона, де ведуться активні бойові дії і де аптеки не можуть відкритися.

– А яка ситуація зі специфічними ліками на кшталт інсулінів, L-тироксину по регіонах? Бо на перших порах доводилося чути, що людям, наприклад, у столиці було їх складно дістати.

– Це було в перші тижні, коли деякі аптеки позакривалися, тоді з інсуліном та препаратами тиреоїдної групи виник ажіотаж. Інсулін у нас сьогодні є і на вітчизняних заводах, він виробляється. Понад мільйон флаконів інсуліну є в Україні. Ми його закупили як централізовано для поставки в ті регіони, де не працюють аптеки. Також він з'являється в аптеках.

Ми зараз дозволили його видавати і за електронним, і за паперовим рецептом. А в Києві була проблема у тому, що не відпускали за паперовим рецептом. Після такого сигналу на гарячу лінію Міністерства охорони здоров'я перший заступник міністра проїхав і перевірив аптеки з кожної мережі. Після цього ми знову провели нараду і розповіли про зміни в нормативно-правовій базі, які були зроблені ще в перші дні війни. Тому зараз із цим проблем не повинно бути.

Зараз у ці два дні – понеділок і вівторок – буде ще додатковий моніторинг волонтерськими організаціями. Подивимося, як відреагували на наші застереження. Якщо ні – будемо вирішувати це питання. Водночас у Києві в комунальних аптеках КП "Фармація" інсулін є і відпускається. Тобто жодних проблем там немає.

Щодо еутирокса та L-тироксина – препаратів тиреоїдної групи – їхнє споживання в мирний час було 7-8 тисяч упаковок на день. Тоді як у перший тиждень війни в день скуповували 60 тисяч упаковок. За тиждень викупили все, що було на запасах. Люди думали, що ці препарати – це профілактика радіаційних уражень, бо вони містять йод. Але, по-перше, це не так. І по-друге, це гормональні препарати, які без призначення лікаря тільки шкодять і не можуть застосовуватися як профілактичні.

Ми на це відреагували. Ми попросили їх як гуманітарну допомогу, а також попросили пришвидшити поставки і відпуск їх зі складів. Одна із проблем полягала також у тому, що пошкодили склад з готовою продукцією одного з українських виробників. Але ця ситуація врегульована. Уже приїхав препарат і Берлін-Хемі з Німеччини, і швейцарський Асіно, і гуманітарки нам передали ще 45 тисяч упаковок.

Тому зараз проблем із цими препаратами немає. Можливо, якщо зараз у якійсь аптеці є з ним проблеми, то це виключно логістичне питання. День-два і він з'явиться.

– У соцмережах уже жартують, що епідемія коронавірусу закінчилася. Чи є розуміння, яка зараз динаміка поширення хвороби? Чи можемо ми надавати допомогу проти коронавірусної хвороби? І що зараз з кампанією вакцинації проти "ковіду"?

– Коронавірус, на жаль, не зник. У будні дні в нас в середньому реєструють 4,5 тисяч випадків. На сьогодні в заклади охорони здоров'я госпіталізовано 4038 хворих на "ковід" (інтерв'ю записувалося 27 березня, - ред.). Це дані з тих лікарень, звідки є можливість отримати статистику. Бо там, де йдуть бойові дії – це ускладнено. Вакцинація також продовжується, зокрема і третьою дозою.

Ми також зараз внесли зміни до постанови про карантин у зв'язку з військовим станом. На період його дії ми скасували зонування території за рівнем епідемічної небезпеки. І вакцинацію зробили не обов'язковою, а рекомендованою. Нам треба, щоби й люди мали доступ до необхідних послуг і щоб економіка працювала.

До того ж коронавірус у нас все одно пішов на спад, є велика кількість вакцинованих. Тому ми сьогодні зробили протиепідемічні правила рекомендованими, а не обов'язковими. Бажано носити маску, але ми розуміємо, що сьогодні на території країни не скрізь можна дотримуватися цих норм, тому це йде як рекомендація.

Питання пріоритету: якщо стоїть вибір, чи спочатку знайти і одягти маску, чи забігти швидко в бомбосховище – звичайно, ми віддаємо перевагу збереженню життя від ворожих обстрілів та бомб.