Віктор Чумак: В мене немає підстав не довіряти колегам у справі Шеремета

З початку нового, 2020 року, має завершити своє існування Генеральна прокуратура України. 20 грудня фактично добігла кінця переатестація прокурорів, які змагаються за право потрапити в новостворений Офіс генпрокурора.

Активно долучений до цього процессу заступник генпрокурора – головний військовий прокурор Віктор Чумак. Колишній депутат і військовий, що вперше потрапив в прокуратуру лише на початку вересня цього року, безпосередньо слідкує за конкурсним відбором. Паралельно він контролює резонансні справи по воєнних злочинах.

Про реформу, заарештованих військових, а також справу Іловайська і вбивство Павла Шеремета Віктор Чумак розказав в інтерв'ю РБК-Україна.

Вже виповнилося 100 днів як ви прийшли в прокуратуру з великої політики. Які ваші враження наразі?

Я нарешті зрозумів, навіщо я тут. Я зрозумів, де моє місце і що я тут повинен зробити. Тому що, чесно кажучи, перші два тижні я взагалі не розумів, що я тут роблю, хотілось розбігтися і битися головою об стіну.

Але зараз все зрозумів – як і що мені треба робити.

Якою ж ви бачите свою місію тут?

Буде звучати трохи патетично, але місія – створити абсолютно нову інституцію під назвою "Генеральна прокуратура України". Абсолютно нову. Абсолютно нову за цінностями, абсолютно нову за принципами і за формою діяльності. Це називається "розчистка Авгієвих конюшень під забудову".

Ти розумієш, що 27 років нічого не робилось, а зараз тобі дали совкову лопату і кажуть "розчищай"…

Невже настільки плачевна ситуація була в ГПУ?

Коли ми сюди прийшли з генеральним прокурором, тут було під 1 400 прокурорів, а зараз залишається 680 (після переатестації, – ред.). Хіба це не плачевна ситуація? І це тільки в Генеральній прокуратурі, а не в місцевих.

Ми просто почали чистити "рибу з голови". "Хвіст" звичайно ще залишається нечищений, але вже набагато легше. Тому що коли ти починаєш, наприклад, викидувати з системи якихось районних прокурорів, то ефекту жодного не буде. "Голова" ж залишається та сама, а міняються лише "руки", які гроші носили.

А тепер зовсім інший підхід і всі це бачать. І головне, що самі прокурори це бачать. Тому що ніколи ні разу за історію незалежної України так як ми ніхто не робив. Тому що спочатку ніхто не вірив, всі думали, що це знов буде імітація.

Чергова фейкова реформа?

Не фейк, а імітація. В нас же країна імітацій. У нас все – імітація. І тут те саме було – думали, що знов буде імітація. Але зараз з'явилась реальна надія у прокурорів, що з'являться якісь кар'єрні ліфти, що їх перестануть "пресувати" зверху і казати, що закривати, а що відкривати (маються на увазі кримінальні провадження, – ред.) і що на них суспільство перестане дивитись як апріорі на хабарників.

Це дуже серйозно, коли тобі таке кажуть звичайні прокурори.

Наскільки я знаю, завтра (19 грудня, – ред.) остання співбесіда і фактично кінець переатестації прокурорів. Ви можете вже зараз підбивати певні підсумки цього конкурсу?

Вже перші цифри я вам назвав – з 1,4 тис. залишилось близько 680 прокурорів.

Тобто менше більш ніж в два рази?

Так. Але небо на землю не впало, моря з берегів не вийшли, прокуратура не завалилась. Все працює (стукає тричі по дерев'яному столу, – ред.). А суспільство, крім людей, яким це цікаво, навіть цього не побачило і не відчуло.

Хоча це відбулась революція. Не просто для Генпрокуратури, а для всієї системи кримінальної юстиції. Наслідки цієї революції суспільство буде розгрібати через рік.

Ви таке слово використали специфічне – "розгрібати"…

Так, саме "розгрібати" і по повній. Хтось буде "розгрібати", а хтось буде "відчувати". "Розгрібати" будуть ті, хто працює в органах досудового розслідування і звикли все спускати на гальмах, а зараз вже так не вийде. Тепер прокурор вже не все підпише і не все закриє.

І паралельно з цим за три місяці, що працює нова команда в ГПУ, до кримінальної відповідальності було притягнуто більше високопосадовців, ніж за всі попередні роки разом взяті.

Так, притягнуто. Але ж суспільство вимагає "посадок" чиновників.

А швидких "посадок" не буде, бо це вже компетенція суду. І це треба пояснювати суспільству, перевиховувати його. Треба йому пояснювати, що швидкі посадки тільки картоплі в Китаї – "сьогодні посадив, а завтра викопав, бо дуже хочеться їсти" (сміється, – ред.).

У нас зовсім інша ситуація. Тепер в ГПУ буде набагато менша кількість прокурорів, але з набагато вищою ефективністю роботи.

Ми сюди прийшли з думкою "пахати" і робити свою роботу. Той самий Руслан Рябошапка – хто б що не казав, про "100% ручного прокурора Зеленського " – це саме та людина, яка тримає "парасольку" над нормальними людьми в ГПУ і дає їм вичищати ці "Авгієві конюшні".

Ви як заступник генпрокурора куруєте управління спецрозслідувань по справам Майдану…

Так, але слідство з 20 листопада прокурори не можуть вести, тому я знаходжусь в позиції такого собі аудитора. Ми зараз ще проводимо аудит, інвентаризацію цих справ і передаємо їх за підслідністю до відповідного органу досудового розслідування.

Чи відомо вам скільки співробітників цього управління перейдуть в ДБР згідно прийнятого Верховною радою закону?

Я думаю, що ті прокурори, хто не пройшов атестацію, зможуть всі відразу туди перейти. Це близько 15 чоловік. Інші 20 здали тести і перейдуть в департамент процесуального керівництва в Генпрокуратурі.

До речі, після звільнення колишній керівник управління спецрозслідувань Сергій Горбатюк заявив, що керівництво ГПУ свідомо блокує справу щодо Андрія Богдана, начебто не підписує підозри і таке інше.

Немає такої справи. Є купа справ, в яких проводяться різні розслідування і досліджуються дії величезної кількості людей. Фактично, можна говорити, що справа є на кого завгодно.

От так само робив Кулик (прокурор Костянтин Кулик був звільнений з ГПУ 22 листопада, – ред.), який в величезній справі мав купу фігурантів. Там також всі є.

Але це ж Кулик.

Так йому ця справа як раз і була передана з Департаменту спецрозслідувань Горбатюка. Справа, в якій всі є.

Ви, до речі, не знаєте, чи дійсно Кулик перейшов в СБУ?

Не знаю.

Тоді перейдемо до справ, які у вас точно є. Наприклад, по Іловайську.

Справа по Іловайську була зареєстрована як справа по факту агресії Російської Федерації, тобто це не справа проти українських посадових осіб, дії яких призвели до трагедії в Іловайську.

В нас на сьогоднішній день створений спеціальний департамент по воєнним злочинам. В цей підрозділ перейшли всі співробітники, які працювали в військовій прокуратурі. Справа по Іловайську зараз знаходиться там, а Служба безпеки України здійснює по ній слідчі дії.

Але ж в рамках розслідування досліджується правомірність дій українських політиків?

Окремі слідчі дії з приводу цього ведуться. Якщо там виявиться певний причинно-наслідковий зв'язок, тоді можна буде реєструвати окреме кримінальне провадження.

Петро Порошенко так і не з'явився на допит по цій справі?

Ні, він так і не з'явився до нас в військову прокуратуру і він не з'явився в слідче управління СБУ. Але куди ж він дінеться? (сміється, – ред.).

Ви як колишній політик розумієте, що цю справу можуть активно використовувати в політичній боротьбі, бо Іловайськ – це болюча трагедія українського народу? Головні винуватці трагедії всім відомі – це російські військові і російське керівництво.

Я абсолютно з вами погоджуюсь. Тому, якщо в ході розслідування російської агресії будуть виявлені певні факти недбалості українських політиків і українських військових, то вже будемо тоді говорити про це. Але поки що такого немає. Я точно не хотів би, щоб будь-які справи розслідувались по політичним мотивам.

Якщо будуть встановлені факти недбалості при плануванні військових операцій в Іловайську і Дебальцеве ви готові виписати підозри колишньому військовому і політичному керівництву країни?

Якщо будуть встановлені факти і підтверджені військовою і іншими експертизами, то чому ні?

Як колишній військовослужбовець, як ви думаєте, чи не призведе це до деморалізації українських військових?

Я дуже і дуже обережно ставлюсь до того, щоб зберегти моральний дух військовослужбовців.

Нещодавно прогриміла гучна справа – правоохоронцями затримані підозрювані у вбивстві Павла Шеремета. Серед затриманих – два чинні військовослужбовці Андрій Антоненко і Яна Дугарь, і волонтер Юлія Кузьменко. Ваша думка як головного військового прокурора, чи достатні озвучені підстави для того, щоб чинних військових – учасників АТО, звинувачувати в такому тяжкому злочині і кидати за грати?

Ви ставите мене "на розтяжку", бо в мене немає підстав не довіряти колегам – процесуальним керівникам з Генпрокуратури. Але оцінювати цю справу я не маю права, бо там здійснюються певні процесуальні дії, які підтримує Генпрокуратура.

Ви не бачите тенденцію, що останнім часом дуже багатьох АТОвців затримують і публічно оголошують їм підозри в резонансних справах?

Набагато більше підозр оголошується цивільним людям.

Звичайно, але до справ проти військових прикута набагато більша увага.

Правильно. До цих справ більше уваги, лише тому що там підозрювані – люди у формі. Але люди у формі – це такі ж самі люди, як і люди без форми. В них буває та ж сама мотивація, але в них може бути і достатньо сильна профдеформація, вони пройшли через шалений психологічний тиск на війні.

Тому говорити, що всі підозри їм необґрунтовані, неправильно. До того ж підозра – це ще не звинувачення, це ще не вирок.

Не можна говорити, що це тенденційно. Тому що ці випадки одиничні. Наприклад, за минулі три місяці колишнім народним депутатам вручено більше підозр, ніж військовослужбовцям – АТОвцям. Ви ж не бачите тут політичних переслідувань? (сміється, – ред.)

Я думаю, що суспільство тільки підтримує вручення підозр депутатам.

Ось бачите! Суспільство на це каже "класно". Але щодо підозр іншим категоріям, зокрема військовослужбовцям, відразу кажуть "так не можна".

До того ж це не суспільство, це вузька категорія, яка активна в соцмережах. Там кожен експерт і кожен хоче виразити свій негативний досвід, наприклад, про прокуратуру. Тому треба дуже обережно ставитись до того, щоб визначати якісь тенденції, орієнтуючись на соцмережі.

Але знову ж таки повертаюсь до справи Шеремета, саме активісти в соцмережах і журналісти показали численні невідповідності і прогалини в текстах підозр, які оприлюднило офіційне слідство.

Я все це розумію. Я все розумію і про певні недоліки роботи слідчих, але ще раз підкреслюю, що підозра – це ще не звинувачення. Від підозри ще можна буде відмовитись на стадії розкриття справи.

У вас, до речі, немає статистики, скільки взагалі АТОвців було засуджено за останні роки?

Є така статистика. За минулі 5 років було засуджено близько 9,7 тис. військовослужбовців. До реального позбавлення волі (тюремного ув'язнення, – ред.) засуджено біля 1,7 тис. осіб, з яких лише 359 є учасниками АТО (ООС).

Щодо фактів самогубств військових і небойових втрат на Донбасі, чи ведуться розслідування, чи є статистика?

Статистика є. Але я не хочу її оприлюднювати.

Ваш попередник Анатолій Матіос її оприлюднював.

Є такі речі, які не можна оприлюднювати.

А у процентному відношенні?

Там немає і 1%.

Зрозумійте, я кожного ранку отримую від прокурора сил ООС повідомлення з інформацією по бойовим, небойовим втратам і самогубствам військових на фронті.

Щодо "Укроборонпрому". Чи багато у вас проваджень по розкраданням в українській оборонці?

Звичайно, 545 проваджень на мільярди гривень збитків. От наприклад, ви знаєте, хто в Україні виробляє 152-мм снаряди?

Не знаю. Можливо, фірми, пов'язані із Пашинським?

Отож! Почніть копати в цьому напрямку, підказку я вам вже дав.

У вас є якийсь дедлайн по часу роботи в прокуратурі? Є справи, які ви прагнете завершити і повернутись в політику, можливо, до депутатства?

Закон про прокуратуру фактично дає можливості щось тут налаштовувати, підкручувати лише два роки. Тобто до цього часу треба зробити все, щоб вона працювала на автоматі. Треба не просто сказати "я йду з прокуратури", а реально не боятися піти з прокуратури, бо вона буде працювати чітко як годинник.

Якщо суспільство скаже нам, що треба залишатись і надалі, то значить так і буде. Все буде залежати від довіри. Якщо вона буде зростати, то це значить, що ми тут реально корисні. Я себе абсолютно чітко ототожнюю з цією командою, яка тут є. Я точно знаю, що тут завжди поруч будуть Рябошапка, Трепак і Касько.

Я точно знаю, що в нас будуть помилки, але за ці помилки ніхто не буде нас підставляти, а навпаки, будуть помагати їх виправляти. В такій команді є відчуття, що можна працювати на результат. Набагато важче, коли працюєш в "банці з павуками".

Тобто теоретично, якщо Рябошапку звільнять з посади генпрокурора, то і ви разом з ним підете?

Так, однозначно.