Вхід за списками: як у Зеленського змінюють правила виборів
Фото: Віталій Носач/РБК-Україна
Верховна рада збирається змінити Виборчий кодекс, прийнятий депутатами минулого скликання. Володимир Зеленський так і не підписав документ і повернув його на доопрацювання до парламенту зі своїми зауваженнями.
Профільний комітет вже розробив всі необхідні поправки, в тому числі і з приводу відкритих списків. Там розраховують, що змінений кодекс запрацює вже з 1 січня наступного року. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада збирається до кінця року проголосувати за Виборчий кодекс з урахуванням пропозицій, що надійшли від президента Володимира Зеленського. Він не став підписувати редакцію кодексу, прийняту в липні парламентом минулого скликання. У вересні Зеленський повернув Раді документ з низкою своїх зауважень.
Правки президента
За своєю суттю Виборчий кодекс – це комплексний закон, який регулює проведення президентських, парламентських і місцевих виборів. Він повинен об'єднати в одному документі всі законодавчі норми, пов'язані з виборчим процесом.
Парламентський комітет з питань державної влади підтримав всі пропозиції, спрямовані Зеленським. Профільний підкомітет, де більшість представників – члени фракції "Слуга народу", вже підготував документ з необхідними поправками до тексту кодексу.
Цей документ налічує майже 1300 сторінок, вчора він з'явився на сайті Ради. Основна частина з цих поправок стосується парламентських виборів і усунення невідповідностей з іншими законами. Багато членів комітету зізнаються, що поки не встигли ознайомитися з цими змінами.
"Вранці 13 листопада до нас надійшли пропозиції до кодексу від ЦВК. Тому його розгляд перенесли на засідання комітету, яке відбулося 15 листопада. Але за цей термін було практично неможливо ознайомитися з таким масштабним документом. Тоді ж на комітеті сказали, що в документ ще внесуть техніко-юридичні поправки", – розповів РБК-Україна перший заступник голови комітету Роман Лозинський ("Голос").
Верховна рада розгляне остаточний варіант Виборчого кодексу з зауваженнями Зеленського (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
Фінальний варіант документа з'явився лише два тижні потому – 27 листопада. Крім того, за словами Лозинського, на першому етапі поправки до кодексу готувала ціла робоча група. До її складу входили експерти Ради Європи та представники Громадської мережі ОПОРА.
"Але все виглядає так, що потім цей процес пішов у тінь. Тому ми будемо ретельно аналізувати остаточний документ. Потрібно побачити, чи не з'явилося в ньому під час техніко-юридичного опрацювання яких-небудь істотних концептуальних змін", – додав Лозинський.
Для прийняття документа Раді знадобиться 226 голосів "за". Це за умови, що депутати врахують усі зауваження Зеленського. Якщо парламент ухвалить кодекс до кінця року, то більшість його норм набудуть чинності вже з 1 січня 2020 року.
Простіше кажучи, якщо в наступному році відбудуться дострокові вибори парламенту чи президента – вони пройдуть за новими правилами. Зміни не торкнуться тільки місцевих виборів, намічених на 2020 рік.
"У нас зараз регулярно проходять вибори в ОТО, люди вже звикли до старого закону про місцеві вибори. Зараз за півроку нереально перевчити людей, як на практиці використовувати новий кодекс. Щоб кардинально не змінювати цю систему, то в частині місцевих виборів кодекс набуде чинності через рік – з 1 січня 2021 року", – розповів РБК-Україна заступник голови профільного комітету Ради Олександр Качура ("Слуга народу").
Відкрити списки
Президент запропонував депутатам переглянути систему відкритих списків для парламентських виборів. За його оцінкою, модель, закладена у кодексі, частково зберігає принцип закритих списків.
РБК-Україна вже розповідало, що у Виборчому кодексі передбачена нова для України процедура парламентських виборів – пропорційна система з відкритими регіональними списками.
Вона передбачає, що вибори будуть проходити в 27 виборчих регіонах. В кожному окремо взятому регіоні політичні партії висувають кілька своїх кандидатів. Всі вони включені у загальнонаціональний список партії, однаковий для всієї країни.
Суть відкритих списків в даному випадку зводиться до того, що в Раду проходять ті кандидати з регіонального списку, які отримали найвищий результат. Причому від одного регіону можуть пройти одночасно кілька кандидатів від однієї партії.
На виборах виборець може проголосувати як за політичну силу, так і за одного з кандидатів у списку. Безпартійні політики позбавляються можливості балотуватися в Раду. Прохідний бар'єр для партій становить п'ять відсотків.
Під час підрахунку результатів голосування Центрвиборчком використовує виборчу квоту. Це сума всіх голосів, відданих за усі партії, які проходять у парламент, розділена на кількість народних депутатів у ВР – 450.
Спочатку ЦВК повинен підрахувати, скільки депутатів партії проведуть у кожному з регіонів. Потім залишкову кількість "вакантних" мандатів комісія розподіляє між загальнодержавними списками партій.
Правда, відкритими їх назвати не можна, оскільки в них порядок кандидатів заздалегідь зафіксований з'їздом партії. Але якщо кандидат вже отримав мандат за результатами в регіоні, то його прізвище не фігурує при розподілі мандатів в загальному списку.
Наступні вибори Верховної Ради повинні пройти за новими правилами (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
До того ж у разі проходження в парламент кожна партія автоматично може завести першу десятку кандидатів зі свого загальнонаціонального списку. Ця норма з'явилася в кодексі перед його прийняттям у другому читанні.
Її як раз і розкритикував президент. За словами Качури, в ній фактично закладена закрита пропорційна система. Тому, переписуючи кодекс, у "Слузі народу" вирішили залишити зафіксованим лише перше місце списку – лідера партії.
"Наприклад, якщо Зеленський або Тимошенко агітують по всій країні, буде недоцільно прикріплювати їх до якогось одного регіону. Але всі інші будуть займатися кампанією в регіоні і включені в один з регіональних списків. Якщо партія долає п'ятивідсотковий бар'єр – лідер списку проходить автоматично", – пояснив Качура.
Аналогічна система передбачена кодексом і для обласних та місцевих виборів в містах з населенням понад 90 тисяч осіб. Замість неї в профільному комітеті вирішили поки залишити ту модель, яка діяла для місцевих виборів в 2015 році.
"Але пізніше ми будемо допрацьовувати цю систему, щоб усунути такі ситуації, коли у нас від одного округу немає депутата, а від іншого – відразу два, як наприклад, зараз в Києві", – сказав Качура.
Крім того, у профільному комітеті пропонують спростити вигляд і форму бюлетеня для голосування на виборах у Раду. Він повинен бути більш зрозумілим як для виборців, так і для комісії при підрахунку голосів, зазначив Качура.
На ньому зображені номер і назва кожної партії та ПІБ її першого номера – лідера списку. Біля політичної партії розміщується порожній квадрат, де виборець повинен вписати порядковий номер кандидата у депутати з регіонального списку цієї партії.
Гроші на вибори і боротьба з двійниками
Ще одне зауваження Зеленського стосується відшкодування партіям коштів, витрачених на передвиборчу кампанію. З прийнятої (але не діючої) редакції кодексу випливає, що партії, які набрали два і більше відсотків голосів виборців, отримають право на відшкодування витрат на компанію з держбюджету.
Для цього потрібні значні виплати з державного бюджету, йдеться в зауваженнях Зеленського. При цьому, згідно чинного законодавства, відшкодування коштів передбачено лише для тих партій, які пройшли в Раду.
Крім того, депутати планують обмежити максимальну суму витрат на кампанію – до чотирьох тисяч розмірів мінімальних зарплат (приблизно 16,7 млн гривень). В нинішньому законодавстві ці обмеження вже існують, тоді як в самому кодексі про них не згадується.
За оцінкою Зеленського, до втрат доходної частини бюджету призведуть і нові умови повернення застави кандидатам і партіям, які не перемогли у виборчих перегонах.
Наприклад, в поточній версії кодексу пропонується повертати заставу кандидату на пост президента чи міського голови, якщо він отримав не менше семи відсотків голосів виборців. У випадку з партіями – якщо вона набрала не менше двох відсотків підтримки. Ці умови, за рекомендацією президента, у профільному комітеті вирішили прибрати.
Команда Зеленського хоче боротися з "двійниками" на виборах (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
Також у "Слузі народу" доповнили кодекс нормами про боротьбу з "двійниками" на виборах, уточнив Олександр Качура. За його словами, Центрвиборчком зможе вимагати у кандидата підтвердження його членства в тій чи іншій партії або інформації щодо місця його роботи.
Велика кількість "клонів" стала виразною рисою липневих дострокових виборів в Раду. Поряд з реєстрацією однофамільців, масовим було і клонування бренду "Слуга народу".
Кандидати в мажоритарних округах, при реєстрації в ЦВК у своїх особистих даних вказували, що вони – представники громадських організацій, благодійних фондів, приватних підприємств і навіть партії під назвою "Слуга народу".
Насправді така інформація часто не відповідала дійсності, але у ЦВК не було повноважень перевіряти ці дані. А тому вони вносили ті відомості, які їм надав кандидат.
Це далеко не вичерпний перелік всіх змін, які потрібно внести в кодекс, каже Качура.
"Але зараз процедурно ми можемо врахувати тільки зауваження президента. Після цього в будь-якому випадку ми будемо допрацьовувати цей документ. У нас ще буде попереду кілька місяців, щоб його комплексно шліфувати", – додав парламентар.
