Вірний водопровідник Володимира Гройсмана

Нинішнє оточення прем'єра Володимира Гройсмана, по суті, є колективом виконавчих протеже старших товаришів. Здебільшого, всі нинішні функціонери уряду від міністра Андрія Реви до віце-прем'єра Володимира Кістіона мають "вінницьку історію". І всіх їх "вивели в люди" представники двох основних локальних кланів – Гройсмана і Порошенка.

Корисний водоканал Кістіона

Чинний віце-прем'єр міністр і найближчий соратник глави Кабміну Володимир Кістіон закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю "Водопостачання і каналізація". Після чого відбув віддавати борг Батьківщині служити в армії.

По поверненню з армії в 1989 році він відразу почав працювати за фахом і влаштувався на роботу в Ямполі. Кар'єра Кістіона розвивалася стрімко. Вже через рік він став керівником районного водоканалу.

Але переїзд до Вінниці йому вже організував інший князь Вінниці Олександр Домбровський. Саме він пролобіював молодого начальника з районного центру керівники "Вінницяводоканалу". Але поставлений на це підприємство він був не даремно. Місцевий водоканал активно брав участь в процесах приватизації. Зокрема, використовували його як інструмент банкрутства підприємств.

Одним з них став Вінницький ламповий завод. На ньому проводився радянський електронний блокбастер "Вовк ловить яйця". Крім того на ньому працювало п'ять тисяч чоловік, працював науково-дослідний інститут і 15 цехів, які працювали в три зміни. Спеціалізацією заводу було виробництво трубок для кінескопів і ламп денного освітлення, а також вакуумних індикаторів, мікросхем і транзисторів.

Але процес банкрутства заводу розпочався ще в 1997 році. Причому з подачі "Вінницяводоканалу", який подав позов проти підприємства на 17 млн. грн. за комунальні послуги. Позиція підприємства, що поставляє воду, була безкомпромісною. Водоканал відмовлявся від реструктуризації та розстрочення боргу.

В результаті, у заводу з'явився новий власник – ТОВ "Аспект" з Криму. Власниками цієї компанії були Віталій Храмов та Андрій Медяков. Вони отримали все майно підприємства, в обмін на зобов'язання погасити борги. Нові власники створили на базі лампового заводу ще два підприємства ЗАТ "Ламповий завод" і ТОВ "Вінницький завод склотари".

Однак і вони завершили свою роботу ще в 2007 році. У 2010 році колишнє підприємство гігант було ліквідовано. Зараз його площі просто здаються в оренду, а порожні цехи розтягують на будматеріали. Але до того моменту Володимир Кістіон вже був заступником міського голови Володимира Гройсмана.

Комунальний аутсорсинг

Пізнання у водопостачанні і каналізації згодилися Володимиру Кістіону в ще одному амбітному проекті. Створення комунальної аутсорсингової компанії "ЖЕО". Як раз в його бутність заступником Володимира Гройсмана, у Вінниці пройшла так звана "реформа ЖКГ".

Спочатку планувалася передача обслуговування близько півтора тисяч багатоквартирних будинків в управління приватним ЖЕКам. Однак процес ускладнюється тим, що така передача могла проводитися лише за згодою мешканців. Ситуацію виправили через кероване створення ОСББ по всьому місту.

Тут знадобилася передвиборна інфраструктура – старші по будинку. Зазвичай, перед виборами на них спускається рознарядка з опрацювання мешканців будинку, через них збираються дані про проблеми, які турбують жителів, виявляються найбільш рейтингові теми. А потім керовано вирішуються потрібне кандидатом чи партією.

У Вінниці пішли далі. Старших по будинку використовували при створенні ОСББ. Всі створені лояльними "домовими" організації увійшли в Асоціацію. А її головою став Олександр Гаврилюк – колишній однокласник самого Володимира Гройсмана. Гаврилюк курирував створення ОСББ.

Потім маріонеткова асоціація ОСББ брала участь в процесі передачі житлового фонду на обслуговування в приватний ЖЕК – ТОВ "ЖЕО". Ноу-хау компанії полягає в тому, що воно не надає ніяких послуг, а закуповує їх у комунальних підприємств.

Як повідомляють ЗМІ, "Житлово-експлуатаційне об'єднання" належить вінницьким комунальникам. Це начальник ДКП "ЖЕК № 15" Сергій Браславський, його заступник Василь Чернюк, в.о. начальника інспекції водних ресурсів Валентина Чернятинська, чий чоловік Олександр Чернятинський очолює КП "Вінницяоблводоканал". Також до складу засновників входить вінничанка Ірина Коваль.

Валентина Чернятинська володіє 31% компанії, Ірина Коваль – 30%, 27 і 12% у Сергія Браславського і Василя Чернюка відповідно. У квітні поточного року було абсолютно ідентичне підприємство "ЖЕО-1". У нього точно такі ж види діяльності та аналогічний розподіл часток. Мабуть, справи у компанії йдуть непогано. Офіс комунального аутсорсера знаходиться в центрі міста в будівлі колишньої поліклініки.

Будиночок для водія

Керівники комунальних підприємств у керма двох дуже успішних компаній з великою часткою ймовірності є просто прикриттям для реальних кінцевих бенефіціарів схеми.

Згідно з матеріалами одного розслідування, вінницький водоканал у 2008 році відмовився від частини земель в природоохоронній зоні. В цей же час керівником "Винницаводоканала" був Володимир Кістіон.

Трохи пізніше ці землі були розподілені міською радою під головуванням Володимира Гройсмана. Всі вони були віддані під приватну забудову. За дивним збігом на всіх ділянках виросли дуже респектабельні будинки з басейнами і зеленими галявинами. Незабаром на вулиці зробили хорошу дорогу. Як вважають журналісти, зараз в них живуть сім'ї місцевої еліти. Хоча з іншого боку вулиці стоять будинки простих вінничан.

Отримав свою вигоду і Володимир Кістіон. Як виявилося, для того, щоб приховати кінцевого бенефіціара, зовсім не обов'язково відкривати компанію в іноземній юрисдикції і платити зарплату кіпріотові або британському віргинцю. Досить знайти надійну людину. У разі Володимира Кістіона – водія.

Власником ділянки, на якій побудований будинок сина Володимира Кістіона, є колишній водій віце-прем'єра. Водії зберігають багато таємниць своїх патронів: деталі розмов, поїздки і навіть є номінальними власниками нерухомості. Крім того, з водієм не потрібно фіктивно розлучатися, щоб викинути з декларації сумнівне майно.

Водій вінницької міськради Юрій Пиндик теж намагався не дарма. Сусідню ділянку отримала його дочка – Людмила Лисюк. Сам Пиндик стверджує, що продав виділену йому ділянку синові Володимира Кістіона – Дмитру. Однак, він досі залишається власником земельної ділянки.

Хоча команда Володимира Гройсмана має одну "прописку" з Петром Порошенком, між ними є величезна відмінність. Якщо президент за рахунок своїх найближчих соратників значно розширив сфери інтересів, наприклад, у тій же енергетиці, то наближені прем'єра такими успіхами похвалитися поки не можуть. У більшості своїй вони залишилися в старих схемах масштабів області чи навіть обласного центру, де вони приховують власний інтерес за фігурами водіїв та директорами комунальних підприємств.