Британський прем'єр Борис Джонсон може піти у відставку через святкування власного дня народження і вечірки в урядовій резиденції. Як так вийшло і що чекає Джонсона далі – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Переговори з лідерами світових держав про стримування російської агресії, розробка пакетів санкцій, військова допомога Україні – для британського прем'єр-міністра Бориса Джонсона всі ці питання зараз явно не на першому місці.
Набагато частіше йому і його соратникам доводиться коментувати зовсім інші речі: чому в розпал коронавірусних обмежень британські чиновники аж до прем'єра регулярно веселилися на багатолюдних вечірках, чи може робоча зустріч супроводжуватися вживанням алкоголю і в яких кількостях, нарешті, як було організовано святкування дня народження самого Джонсона в позаминулому році.
У Великобританії до своєї кульмінаційної точки підходить "Патігейт" ("Partygate") – найгучніший внутрішньополітичний скандал останнього часу, пов'язаний із системним порушенням ковідних правил вищим керівництвом країни. І, цілком ймовірно, Джонсону він може коштувати як мінімум прем'єрського крісла, а то і всієї політичної кар'єри.
Ця історія почала розгортатися з грудня минулого року. Тоді в британських ЗМІ стали з'являтися численні "зливи" про те, як британські чиновники аж до прем'єра весело проводили час в урядовій резиденції на Даунінг-стріт 10 і прилеглому саду протягом 2020-21 років.
Сама по собі ця інформація могла б і не призвести до значних політичних наслідків. Але справа в тому, що в той час у Великій Британії діяли вкрай жорсткі коронавірусні обмеження.
Іноді в силу вступала навіть абсолютна заборона на вихід з дому, крім дійсно поважних причин, на зразок поїздки на роботу для тих, хто в принципі не може працювати віддалено. Британцям забороняли запрошувати до себе гостей, максимально обмежувалися навіть зустрічі на свіжому повітрі. А в цей же самий час урядовці продовжували жити звичним офісним життям і влаштовували веселі вечірки з будь-якого приводу.
Протягом грудня-січня інформації про те, що відбувалося на Даунінг-стріт, ставало все більше, найдрібніші подробиці активно обговорювали в ЗМІ та соцмережах. "Патігейт" однозначно ставав темою номер один для британської публіки.
Один з епізодів стосується святкування дня народження Джонсона 20 липня 2020 року. Всього зібралося близько 30 осіб, главі уряду подарували торт і заспівали "Happy Birthday". На той момент британцям забороняли збиратися разом в закритих приміщеннях, хіба що з робочої необхідності.
У травні того ж року кілька десятків чиновників, з прем'єром включно, зібралися в саду на Даунінг-стріт, причому учасників заходу попросили приходити зі своїм алкоголем. ЗМІ опублікували і фотографію івенту, як було зазначено, публіка тримала в руках келихи, а не ноутбуки або блокноти, і все виглядало як звичайна вечірка, а не робоча нарада. У той час в країні якраз діяла імперативна заборона на вихід з дому без серйозної причини.
Великий резонанс викликало повідомлення про відразу дві вечірки, які проходили в урядовій резиденції в квітні минулого року, і були присвячені прощанню з колегами, що звільняються. Одного з молодших співробітників навіть послали в магазин за добавкою і завбачливо забезпечили валізою, щоб він зміг непомітно пронести пляшки вина в резиденцію. Все це відбувалося під час загальнонаціональної жалоби у зв'язку зі смертю принца Філіпа, чоловіка королеви Єлизавети II, і якраз напередодні його похорону.
Прем'єр Джонсон і його колеги спочатку все заперечували, запевняли, що якщо якісь зібрання на Даунінг-стріт все ж мали місце, то вони проходили з дотриманням усіх коронавірусних обмежень. Коли заперечувати те, що трапилося, стало вже неможливо, прем'єр і його офіс кілька разів вибачилися, зокрема і перед королевою.
Але політикуму і публіці цього вже було явно недостатньо, було вирішено провести внутрішнє розслідування. Спочатку ним зайнявся секретар уряду Саймон Кейс, але недовго – як незабаром з'ясувалося, одна з вечірок проходила прямо в його офісі.
За справу взялася другий постійний секретар апарату уряду Сью Грей, яка підійшла до питання серйозно, опитавши понад 70 осіб і передавши поліції 300 фотографій і 500 сторінок документів, пов'язаних з цими подіями. Звіт Сью Грей був опублікований 31 січня, але в дуже урізаному вигляді.
Як виявилося, 12 з 16 вечірок, обставини яких вона вивчала, зараз є предметом розгляду поліції, і чиновниця вирішила поки не повідомляти особливих подробиць. Проте Грей прийшла до висновку, що деякі заходи на Даунінг-стріт були організовані з порушеннями і зазначила, що зайве вживання алкоголю на робочому місці є неприйнятним.
Втім, для багатьох зарубіжних медіа, які висвітлюють "Патігейт", залишилося відкритим питання: чому реакція британців на цю історію виявилася настільки бурхливою, що може призвести до зміни уряду. Адже в багатьох країнах розвиненої демократії політики і чиновники цілком успішно відбиваються і від набагато серйозніших скандалів. А тут мова не йде ні про корупцію, ні про кумівство, ні про зловживання владою або, наприклад, фальсифікацію фактів з біографії.
"Хоча звинувачення досить легко змалювати, пояснити рівень обурення – тижні істеричних передовиць у пресі, парламентські суперечки під час запитань до прем'єр-міністра, розслідування державної служби, поліцейське розслідування –це інша справа", – відзначає Politico.
Британські та зарубіжні медіа дають кілька пояснень. Зокрема, пов'язуючи таку гостру реакцію на поведінку чиновників з притаманною британцям законослухняністю. Або відзначаючи, що в історії з "Патігейтом" різниця між словами і діями посадових осіб стала аж надто виразною.
Адже той же Джонсон разом з іншими чиновниками за час пандемії незліченну кількість разів зверталися до своїх співгромадян, закликали їх дотримуватися всіх обмежень, потерпіти заради високої мети – знизити кількість жертв ковіда, наблизити перемогу над коронавірусом і повернення до нормального життя. Але, як виявилося, самі при цьому на жодні жертви йти не бажали.
Безумовно, значну роль зіграв і політичний фактор: "Патігейт" став відмінним приводом для атаки на Джонсона не тільки для опозиції, але і для колег по Консервативній партії.
Цілком очікувано, скандал міцно вдарив по рівню суспільної довіри до Джонсона. Згідно з останнім опитуванням YouGov, 63% британців вважають, що він повинен піти з посади. Природно, "Патігейт" відбився і на партійних симпатіях жителів Великобританії.
Згідно з даними Politico, напередодні скандалу рівень підтримки Консервативної партії і Лейбористської партії (головної опозиційної сили) був однаковим – по 36%. А в кінці січня за лейбористів були готові проголосувати 41% британців, за консерваторів – тільки 33%.
У січні, коли "Патігейт" вже набрав максимальних обертів, в Консервативній партії ініціювали збір листів за вотум недовіри Джонсону. Згідно з процедурою, питання винесуть на голосування, якщо вотум підтримають 15% фракції консерваторів в Палаті громад, тобто 54 депутати з 360. Кількість вже зібраних листів тримається в суворому секреті, за оцінками, вже набралося близько 30-40. Публічно ж за відставку Джонсона виступили 15 депутатів-консерваторів.
Якщо 54 листи за вотум недовіри буде зібрано, питання негайно, можливо, в той же день, винесуть на голосування серед депутатів від Консервативної партії (інші фракції в процесі участь не беруть). Якщо за відставку набереться менше половини голосів, Джонсон залишиться на посаді і отримає річний імунітет від повторного голосування.
Якщо ж консерватори відправлять прем'єра у відставку, почнеться багатоступінчастий процес вибору нового глави Консервативної партії, який і очолить британський уряд.
Для початку кожен депутат-консерватор з Палати громад може заявити свою кандидатуру, заручившись підтримкою мінімум восьми колег. Далі проходить серія таємних голосувань серед депутатів.
Претендент, що набрав найменше голосів, вибуває, поки не залишиться тільки дві кандидатури. Їх винесуть на голосування вже серед усіх членів Консервативної партії Британії, яке проходитиме поштою (на останніх таких виборах 2019 року бюлетені отримали близько 160 тисяч британців). Його переможець і стане новим прем'єр-міністром.
Поки що називаються кілька потенційних фаворитів: канцлер казначейства Ріші Сунак, міністр закордонних справ Ліз Трасс і екс-міністр закордонних справ Джеремі Хант, який програв боротьбу Джонсону на виборах-2019.
Оцінити шанси на те, що Джонсону все-таки оголосять вотум недовіри, дуже складно, тим більше, це голосування буде таємним. Свою роль відіграють кілька факторів. Так, в травні у Великобританії повинні пройти місцеві вибори – і якщо консерваторів до того моменту буде очолювати Джонсон, котрий різко втратив популярність, для партії вони можуть закінчитися розгромом.
Але, як повідомляє Independent, зараз деякі внутрішньопартійні опоненти Джонсона закликають свої колег почекати і не поспішати з ініціацією вотуму недовіри прем'єру, тому що необхідної кількість голосів за відставку зараз може не набратися.
Все може помінятися після публікації повного звіту Сью Грей або матеріалів поліцейського розслідування, яких, правда, доведеться ще почекати. У них напевно будуть міститися нові, ще менш приємні для Джонсона подробиці вечірок на Даунінг-стріт, суспільне невдоволення закипить ще сильніше, і у депутатів-консерваторів не залишиться іншого виходу, окрім як відправити прем'єра у відставку.
Добровільно ж йти Джонсон поки не збирається. Як відзначають його прихильники, зараз перед британською владою є багато глобальних викликів. І говорити треба про загрози російського вторгнення в Україну, а не про те, хто з ким пив на минулорічній вечірці.