СБ і ЄК направили Кабміну та АП України обгрунтування щодо ветування змін до закону про держзакупівлі, - джерело

Світовий банк (СБ) і Європейська комісія (ЄК) направили до Адміністрації Президента України (АП) і уряду лист, присвячений необхідності ветувати зміни до закону про державні закупівлі. Копія документа є у розпорядженні видання "Комерсант-Україна".
СБ і ЄК перерахували три позиції, при збереженні яких фінансова допомога Україна залишиться замороженою. "Деякі зміни відводять закон у бік від європейських і міжнародних стандартів. У зв'язку з цим, ми переконливо рекомендуємо повернути закон до парламенту", - говориться в документі.
Одночасно з посиленням міжнародного тиску активізувалися і прихильники підписання закону. Раніше перший віце-прем'єр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв заявив, що вважає можливим його підписання з подальшим внесенням до документа необхідних змін: "Не факт, що закон буде переголосований. Якщо потрібно буде відкоригувати його в ту чи іншу сторону, ми це зробимо протягом 2-3 тижнів, максимум - місяця".
Якщо прохання СБ і ЄК будуть проігноровані, вони розглядають можливість розширити фінансові санкції щодо України, зупинивши "перерахування фінансової допомоги, в тому числі в рамках програм бюджетної та макроекономічної підтримки". Раніше ЄС вже заморозив допомогу України по декількох програмах сумарною вартістю більше 280 млн євро. Тепер від рішення проблеми держзакупівель залежить також надання Києву кредиту ЄС у розмірі 610 млн євро і реалізація інших фінансових проектів.
Міжнародні експерти виділили в новому законі три неприйнятні позиції, головна з яких - виведення держкомпаній з поля дії закону. "Багато операцій, обумовлені в директивах ЄС, тепер не будуть підпадати під дію українського законодавства про держзакупівлі... Особливо ми стурбовані тим, як закон вплине на закупівлі, що проводяться комунальними підприємствами", - йдеться в листі.
Український уряд наполягає, що держпідприємства не повинні підпадати під дію закону у разі, якщо вони проводять закупівлі за рахунок власних оборотних коштів. Інакше, на думку Клюєва, вони будуть неконкурентоспроможними. "Проводячи одну і ту ж продукцію, комерційні та державні підприємства опиняються в нерівних умовах", - пояснив перший віце-прем'єр.
Друга претензія стосується скасування тендерів при купівлі товарів і послуг Аграрним фондом, що "може серйозно вплинути на розвиток національних ринків". Клюєв пояснив, що інтервенції на аграрний ринок "проводяться, коли в країні є якась надзвичайна ситуація, тому вони і виведені за рамки закону". Втім, перший віце-прем'єр висловив готовність йти на компроміс з даного питання.
Останнє зауваження СБ і ЄК стосується вводимої новим законом процедури страхування предмета закупівлі: "Вимога страхування предмета закупівлі є невиправданою і може істотно ускладнити процес. Ми рекомендуємо відмовитися від цієї ініціативи". На думку Клюєва, це положення виправдано і відповідає європейським нормам. Ймовірно, за підсумками дискусії норма про страхування залишиться, але буде переписана, щоб уникнути двозначності в її трактуванні.
Нагадаємо, парламент 17 травня прийняв у другому читанні і в цілому урядовий законопроект про спрощення порядку державних закупівель. Відповідний документ (№ 7532 від 31 грудня 2010 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель", ініційований Кабміном, підтримали 231 народний обранець.
Законодавчим актом уточнено підстави для застосування процедури закупівлі в одного учасника та встановлено новий механізм застосування процедури закупівлі в одного учасника, відповідно до якого відсутня необхідність отримання погодження уповноваженого органу у сфері державних закупівель.