Валютний реванш: чому зміцнився курс гривні і чи подорожчає долар

Курс гривні останні тижні продовжує зміцнюватися. Котирування на валютному ринку на початку вересня застали зненацька тих, хто, пам'ятаючи про сезонне ослаблення гривні восени, завчасно запаслися доларами і євро. І, як показали останні події, зробили це даремно.

Ключову роль тут зіграли нерезиденти, які з початку року у 14 разів збільшили інвестиції в облігації держпозики, завівши в країну великі обсяги валюти. Докладніше про те, чому гривня набирає вагу і чого чекати на валютному ринку до кінця року – у матеріалі РБК-Україна.

Курс гривні з початку вересня продовжує зміцнюватися, чи не щодня оновлюючи рекордні значення останніх років. На цьому тижні українська валюта досягла своєї кращої відмітки до долара з початку 2016 року, у вівторок на міжбанку курс закріпився в районі 24,2 гривень/долар. А у поточному році гривня "зміцніла" до долара вже на 12,5% – на початку січня за один долар давали майже 27,7 гривень.

За попередні кілька років сформувався сезонний тренд, коли з весни і до кінця літа гривня зміцнювалася, а вже з осені почала "просідати" під тиском попиту на валюту з боку імпортерів. Але сезонні ринкові цикли мають здатність самі себе "вбивати", причому саме у той момент, коли стають загальновизнаними та очевидними, говорить старший аналітик Альпарі Вадим Іосуб.

"Так сталося, наприклад, з "новорічним" зростанням долара. Воно спостерігалося протягом декількох років, а у минулому році практично не було помітним. Якщо весь ринок чекає "новорічного" зростання курсу, то охочі купити валюту будуть намагатися робити це заздалегідь, а до зазначеного терміну покупців не залишиться, таким чином, сезонний ефект "розмиється", – говорить аналітик.

На його думку, подібне відбувається і зі звичним по минулим рокам зростанням курсу кінця літа-початку осені, замість якого тепер спостерігається зниження.

Що змінилося у цьому році? Опитані РБК-Україна фінансові аналітики вказують на кілька причин. По-перше, нерезиденти стали активніше заводити валюту для купівлі українських облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). З початку року іноземні інвестори у 14 разів збільшили свій портфель ОВДП, тим самим підтримавши пропозицію валюти на ринку.

"Крім ОВДП, був також захід грошей (з-за кордону, - ред.) на парламентські і президентські вибори. І зараз багато гривень лежить у Казначействі, що стримує ослаблення гривні", – зазначив керуючий партнер ІК Capital Times Ерік Найман.

Ще один фактор, що сприяє зміцненню гривні – рекордне зростання експорту сільськогосподарської продукції, звернув увагу керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

"Агроекспортери з початку нового маркетингового року у липні наростили експорт зернових більш ніж у півтора рази порівняно з минулим роком, – каже Мартиненко. – Не так погано йдуть справи і у металургів: хоча з серпня експортні ціни на сталь знизилися на 10-15%, ціни на залізну руду з початку вересня зросли більш ніж на 13% і зараз знаходяться на рівнях 20-30% вище, ніж рік тому".

"У цьому році завдяки аграріям, металургам і нерезидентам гривня не ослабла, населення також заспокоїлося і не було панічного зростання долара. Навіть кеш не реагує на сезонність, – підтверджує директор департаменту казначейства і фінансових установ "ОТП Банку" Антон Коваленко. – Експортери притримували валюту у надії продати її дорожче у вересні, але зростання не було, а виручка заходила, і довелося відправляти її на ринок, що і вплинуло на зміцнення гривні".

Як можуть далі розвиватися події на валютному ринку?

Далеко не найкращий сценарій для стабільності гривні – різкий вихід нерезидентів із ОВДП, за чим послідує виведення валюти за кордон. Але для цього повинні бути вагомі причини, вважає Вадим Іосуб. Як, наприклад, політичний форс-мажор, або різке зниження реальної дохідності облігацій. "Таке зниження, в свою чергу, може бути викликано або різким зниженням номінальної прибутковості ОВДП, або різким зростанням інфляції. Ні те, ні інше не представляється зараз дуже ймовірним", – вважає експерт.

Але, на його думку, зростаючий попит на імпортні енергоносії може привести до зростання долара до кінця року. Але це зростання поки представляється досить плавним – максимум до 26-26,5 гривень/долар, вважає Іосуб.

"Зростання долара вище 26,7 гривень можливе лише у випадку форс-мажору, такого як розрив відносин з МВФ, загострення воєнної ситуації або відверто популістські і безграмотні економічні кроки нового керівництва країни", – додав аналітик, уточнивши, що перераховані ризики не є найбільш вірогідним сценарієм. Тому, на його думку, зростання долара, якщо і відбудеться до кінця року, то навряд чи перевищить 10% від нинішнього рівня.

Ерік Найман також не очікує, що до кінця року гривня буде різко девальвувати. Але, на його думку, коли Казначейство почне активно проплачувати бюджетні витрати, гривня почне слабшати. "Питання у тому, коли Мінфін і місцева влада почнуть випускати гривню з рахунків в оплату бюджетних витрат", – додав експерт.

Іноземні інвестори, швидше за все, продовжать нарощувати свою присутність на ринку ОВДП, і можуть збільшити портфель цих інструментів на еквівалент 0,5-1 млрд доларів до кінця року, вважає Олександр Мартиненко.

"Саме попит нерезидентів на ОВДП може не тільки утримати гривню від різкого відкату, але і підтримати курс понад очікувань ринку. У той же час можуть значно зрости обсяги імпорту споживчих товарів. Не виключено також тиск на курс гривні з боку компаній, які репатріюють дивіденди", – пояснив РБК-Україна Мартиненко. Експерт уточнив, що згідно з прогнозом ICU, гривня може завершити 2019 рік у діапазоні 25,5-26,5 гривень/долар.

За оцінками Антона Коваленка з "ОТП Банку", відкат або корекція курсу гривні порівняно з ниніншнім рівнем можливі вже у кінці вересня і на початку жовтня. "Пізніше можливий відкат нижче – на 24,6-24,7 гривень/долар, але, думаю, що мінімум року буде зафіксовано у вересні. Ми прогнозували на кінець року 26,5-27 гривень/долар, але переглядаємо у бік 26-26,5 гривень за долар", - резюмував Коваленко.