Валдіс Домбровскіс: Зараз немає консенсусу щодо подальшого розширення Євросоюзу

Українська влада останні кілька місяців активно намагається домогтися від керівництва Євросоюзу визнання європейської перспективи України. Іншими словами – підтвердити, що Україна в осяжному майбутньому зможе хоча б почати переговори про вступ до ЄС. Але поки що без особливого успіху.

Як визнав у розмові з РБК-Україна Валдіс Домбровскіс, поки що політична атмосфера всередині ЄС не сприяє його подальшому розширенню. Натомість єврокомісар пропонує зосередитися на прикладних речах, на зразок подальшого виконання Угоди про асоціацію та секторального співробітництва.

– Ви приїхали до Києва для участі в саміті Кримської платформи. Чи заплановані у вас якісь переговори з представниками української влади з питань двостороннього співробітництва?

– Так, я братиму участь у саміті Кримської платформи, а також у заходах на честь 30-річчя незалежності України. Крім того, у мене запланована зустріч з прем'єр-міністром сьогодні ввечері (інтерв'ю відбулося в неділю, 22 серпня, – ред.), щоб обговорити як макрофінансову допомогу Україні, так і інші питання. Також буде зустріч з міністром економіки і торгівлі.

І ще раніше сьогодні я зустрічався з представниками антикорупційних інституцій України – обговорити питання, пов'язані з підтримкою з боку ЄС щодо боротьби з корупцією.

– Які саме?

– Як ви знаєте, зі сторони ЄС ми підтримуємо розвиток антикорупційних інституцій, це традиційно важливий пункт для надання макрофінансової допомоги. Була можливість переговорити з представниками антикорупційних інституцій: що вже зроблено, з якими проблемами вони стикаються, яку підтримку ЄС може надавати надалі.

– На вашу думку, в останні рік-два спостерігається позитивна динаміка в плані боротьби з корупцією?

– Потрібно сказати, що в цілому динаміка позитивна. Антикорупційна система посилюється, інституції працюють, багато питань налагоджуються. Є, звичайно, і проблемні моменти, скажімо, деякі рішення Конституційного суду, які послаблювали цю систему.

– По НАБУ, наприклад?

– Так. З боку ЄС ми будемо продовжувати стежити за цими питаннями.

– Україна ініціювала перегляд торгової частини Угоди про асоціацію. Наскільки відомо, наша сторона вже подала пакет пропозицій і тепер чекає реакції Євросоюзу. Коли може початися безпосередньо процес перегляду Угоди, як довго можуть тривати переговори, за якими напрямками можуть бути коригування та зміни?

– Цей перегляд проводиться в рамках ширшої оцінки перших п'яти років дії Угоди про асоціацію. І спільно з українськими інституціями ми визначили цілий ряд подальших питань, з яких будемо продовжувати роботу.

Що стосується конкретно перегляду торговельних відносин, то така заявка з боку України надійшла, щодо подальшої лібералізації торгівлі з боку ЄС. Ми зараз це питання розглядаємо.

– Президент Володимир Зеленський говорив, що до жовтневого саміту Україна-ЄС перший раунд переговорів щодо перегляду повинен бути завершений, і це, за його словами "задача-мінімум".

– Це реалістична оцінка, що до саміту перший раунд може бути завершений. Але консультації з країнами-членами ЄС триватимуть, тому що багато з тих товарів, за якими Україна хоче подальшої лібералізації, – це продовольчі товари.

І це для багатьох країн ЄС теж важливе питання. Вже зараз за п'ять років дії Угоди Україна стала четвертим за величиною експортером продовольчої продукції в ЄС, тобто ми говоримо про дуже серйозні обсяги торгівлі.

– Коли угода готувалася, і вже після її підписання, йшлося про можливість компенсації Україні за втрати в торгівлі з Росією. Але потім ця тема зникла з порядку денного. Наскільки актуальне це питання зараз? Адже країни-члени ЄС, коли вони проходили етап асоціації, отримували досить серйозні компенсації, і не тільки у вигляді кредитів.

– Що стосується Угоди про асоціацію, то з боку ЄС із самого початку була більш велика лібералізація торгівлі. Договір з самого початку був асиметричний. Тобто ЄС дав більшу лібералізацію зі свого боку, ніж Україна – зі свого, з урахуванням різниці економічного розвитку і як інструмент підтримки для України, зокрема у зв'язку з її проблемами з Росією.

– Зараз Україна і ЄС реалізують п'яту програму макрофінансової допомоги на 1,2 млрд євро. Перший транш в 600 млн отримано в грудні 2020 року. Коли можна очікувати надходження другого траншу? Позиція ЄС полягає в тому, що другий транш виділяється в залежності від результатів переговорів з МВФ. А результат переговорів з МВФ можливий у вересні.

– Дійсно, програми макрофінансової допомоги з боку ЄС пов'язані з програмами МВФ, тут треба це питання скоординувати з ними. Що стосується власне макрофінансової допомоги, то всі основні умови з боку України виконані. Тобто це питання, яким чином відбуваються переговори з МВФ. Програма макрофінансової допомоги ЄС закінчується 14 вересня, до цього всі рішення повинні бути прийняті.

– А якщо до 14 вересня відповіді від МВФ не буде, що тоді? 15 вересня програма закінчує дію. Можливо її продовження на деякий час?

– Продовжити її ми не зможемо, там терміни дуже чіткі. Питання, яким чином скоординувати роботу з МВФ, щоб встигнути виділити другий транш. І це я якраз буду обговорювати з прем'єр-міністром і міністром фінансів.

– Коли був перший транш, то Україні пішли назустріч – тоді його виділили без оцінки МВФ про виконання програми. Такий варіант може повторитися?

– Ми повинні будемо отримати від МВФ якусь інформацію щодо оцінки ситуації по виконанню програми.

– А планується обговорення питання про наступну програму?

– Поки такої заявки з боку України не було. Думаю, зараз важливо закінчити поточну програму.

Якщо є доступні фінанси по лінії макрофінансової допомоги ЄС, якщо просувається програма МВФ, а ці питання взаємопов'язані, також є додаткова алокація спеціальних прав запозичення (СПЗ) від МВФ (виділення 2,7 млрд дол, - ред.), то я думаю, створюються хороші умови для доступності фінансів (розміщення ОВДП в тому числі, - ред.). Якщо всі ці програми виконуються, тоді безпосередніх короткострокових проблем з фінансуванням держбюджету створюватися не повинно.

– Тобто ви не бачите особливої необхідності в новій програмі?

– З урахуванням того, як розвивається економічна ситуація, яка доступність фінансів, то до цього питання завжди можна повернутися.

– Умови колишніх програм були досить жорсткими. Туди входили питання, які дуже важко вирішувалися, наприклад, по лісу-кругляку. Чи можна вважати, що тема лісу закрита? Умовою отримання макрофіну також було створення Бюро економічної безпеки. Днями призначили його главу і БЕБ повинно запрацювати з 25 вересня. Як ви можете оцінити виконання цієї умови?

– Зараз не можу детально прокоментувати виконання всіх пунктів, але наша оцінка – загалом Україна виконала умови, пов'язані з другим траншем макрофінансової допомоги. З цієї точки зору ми готові просуватися до наступних траншів, але треба координуватися з МВФ.

Що стосується лісу, то в Угоді про асоціацію є механізм, як розглядати торгові суперечки. І в грудні минулого року був арбітражний розгляд з цього питання. І було прийнято рішення, що в принципі експортна заборона на кругляк не відповідає Угоді, тому має бути скасована.

– Зараз "Північний потік-2" - практично тема номер один. Чи можна очікувати, що якщо Німеччина застосує до цього газопроводу Третій енергопроект ЄС, то Єврокомісія це підтримає?

– Це було пропозицією з боку Єврокомісії, що всі газопроводи, які входять на територію ЄС або виходять з неї, повинні відповідати умовам Третього енергопакету. У тому числі умовам щодо недискримінаційного доступу до інфраструктури.

З боку Єврокомісії ми завжди давали ясно зрозуміти, що" Північний потік-2 " не є проектом спільного європейського інтересу, не сприяє досягненню цілей енергетичної політики ЄС. Зараз ми будемо стежити за декларацією США і Німеччини, і як буде забезпечуватися те, щоб "Північний потік-2" не призвів до проблем для України як країни-транзитера. За цими питаннями ми будемо продовжувати стежити.

– Під час візиту до Києва канцлер Ангела Меркель заявила, що "Північний потік – 2" – це не російсько-німецький проект, це європейсько-російський проект. Тобто ви не згодні з цим?

– Що стосується Єврокомісії, то вона неодноразово озвучувала, що це не проект загальноєвропейського інтересу. Це дуже ясна позиція Єврокомісії.

– Як ЄС оцінює зміни закону про держзакупівлі, що дає преференції продукції з локалізацією виробництва?

– Це питання ми теж вже піднімали з українською владою. Поки це тільки проект, але в такому вигляді, в якому він розглядається зараз, він не відповідає вимогам Світової організації торгівлі, зокрема Agreement on Government Procurement (Угода про держзакупівлі), і Угоди про асоціацію. Якщо проект буде прийнятий в такому вигляді, то це буде порушенням Угоди і може привести до нових торгових суперечок.

– Так, може, відкоригувати Угоду в цій частині?

– Як я вже говорив, законопроект також не відповідає і вимогам СОТ. Угода про держзакупівлі не дозволяє вводити такого роду вимоги локалізації. Якщо дивитися економічно, це також буде суперечити цілям України краще інтегруватися в ланцюжки поставок Євросоюзу.

– Поговоримо про перспективи тіснішої європейської інтеграції України в цілому. Чи можна очікувати "дорожньої карти" вступу в ЄС, з конкретними пунктами, виконавши які ми зможемо приєднатися до Євросоюзу? З цим до вас звертається українська влада, що ви можете їй відповісти?

– Зі сторони ЄС ми підтримуємо роботу України з тіснішої інтеграції в ЄС. Що стосується вступу в ЄС, це в першу чергу політичне питання, яке має одноголосно бути підтримане всіма країнами-членами – відкриття нових переговорів про вступ. І вже в рамках цього процесу переговорів з'являється дорожня карта.

Але я не думаю, що це може бути питанням найближчого часу, з урахуванням політичної динаміки в ЄС. Це питання треба зберігати на порядку денному, але в короткостроковій перспективі важливо концентруватися на максимальному використанні можливостей, які дає Угода про асоціацію. У її рамках ще багато всього можна зробити. Реалізація різних заходів, передбачених Угодою, де-факто сприятиме процесу європейської інтеграції.

– Чи правильно я розумію, що в найближчі 3-5 років питання про запуск процедури членства України в ЄС навряд чи буде піднято?

– Я так думаю, з урахуванням політичної ситуації в ЄС, того як проходять питання щодо розширення, то так, думаю, що, на жаль, це малоймовірно в найближчі роки.

– Оскільки в самому Євросоюзі немає консенсусу з питання розширення, то зараз м'яч, простіше кажучи, на європейській стороні, не на українській?

– Думаю, ви правильно сформулювали, що зараз немає консенсусу щодо подальшого розширення ЄС. Це стосується не тільки України, а й інших країн, які виявляють інтерес до вступу в ЄС. Зараз такого роду консенсусу дійсно немає. Проходять переговори з тими країнами, з якими процес був запущений багато років тому.

– Балкани?

– Так, балканські країни. І там ми бачимо, що цей процес проходить дуже повільно, займає багато років.

– Ви бачите можливість того, що політична атмосфера щодо розширення ЄС в перспективі декількох років може змінитися, на користь розширення?

– Звичайно, може змінитися. Що стосується договору про ЄС, він передбачає, що країною-членом ЄС може стати будь-яка демократична європейська країна. Тому принципових перешкод для цього немає. Якщо змінюється політичний консенсус, то в якійсь перспективі до цього питання можна повернутися.

– До речі, ми підписували Угоду про асоціацію саме для перспективи того, що по її завершенню буде ставитися питання про вступ до ЄС.

– Наскільки я пам'ятаю, формулювання було в тому, що ЄС "визнає європейські прагнення". І це визнається Євросоюзом, але ЄС не готовий був дати якусь перспективу зі свого боку. Як і зараз. Це не виключає, що в якийсь момент цей консенсус може з'явитися.

– В останні місяці українська влада стала дуже активно вимагати зближення з ЄС і особливо з НАТО: чому ви нас не пускаєте, чому не даєте дорожню карту і т. д.? За вашою оцінкою, така гіперактивність може допомогти, чи це просто медійний шум?

– Процес європейської інтеграції – це не спринт, це марафон. І важливо зберігати послідовність, напрямок руху, пам'ятати, що може знадобитися багато років, це питання того, як правильно розподілити сили.

– Які у нас є основні можливості для розширення співпраці, враховуючи нещодавно підписаний меморандум про партнерство в сировинній галузі?

– Що стосується економічного співробітництва, то зараз якраз ми проводимо перегляд Угоди про асоціацію: як вона впроваджувалася в перші п'ять років і на яких напрямках треба концентруватися в наступні роки.

Один напрямок, який теж активно просувається - це так званий "промисловий безвіз" – угода ACAA (Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції). Ми вже запустили процес оцінки можливостей укладення цього договору з Україною, також ми дивимося, де можемо далі розвивати тісніші економічні відносини.

Ще один напрямок – телекомунікації. Також подальша торговельна лібералізація та низка секторальних проектів зі співробітництва в рамках митниці для полегшення митних процедур. Тобто напрямків досить багато.