Глобальна економічна криза через пандемію коронавіруса неминуча. Паралельно з введенням різних обмежувальних заходів і пошуком вакцини в світі думають про те, як пом'якшити його наслідки і не допустити остаточного паралічу економіки. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Згідно з прогнозом Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зростання світової економіки в цьому році через коронавірус може сповільнитися до 2,4%, в порівнянні з 2,9%, які прогнозувалися ще взимку.
Але це не найгірший сценарій – якщо пандемія буде тривати ще довго, зокрема на території Євросоюзу і США, то глобальне економічне зростання впаде до 1,5%, а багато топ-економік світу опиняться в рецесії. Схожі цифри дають і в рейтинговому агентстві S&P – там вважають, що світовий ВВП за підсумками року зросте не більш ніж на 1-1,5%.
"Навіть якщо загальносвітової рецесії не буде, ми отримаємо або нульове, або негативне зростання у багатьох країнах світу, включаючи найбільші. Через це загальносвітове зростання не тільки буде низьким в цьому році, але і буде довго відновлюватися", – сказав глава ОЕСР Анхель Гурріа в інтерв'ю ВВС. За його словами, збитки від коронавіруса вже перевищили втрати від терактів 11 вересня 2001 року і глобальної фінансової кризи 2008 року.
Рейтингове агентство Moody's у своєму прогнозі розраховує на нормалізацію економічної активності в усьому світі у другому півріччі 2020 року. Але в агентстві підкреслюють, що для нинішнього прогнозу характерна значно більша ступінь невизначеності ніж зазвичай, адже ніхто не знає, як довго триватиме епідемія.
В агентстві також визначили, які галузі економіки зазнають найбільших збитків через COVID-19. Цілком очікувано, це туризм та пов'язані з ним сфери: авіаційні і морські перевезення, готельний, гральний та розважальний бізнес. Також Moody's прогнозує, що з проблемами зіткнуться виробники автомобілів та одягу – в першу чергу,через руйнування логістичних ланцюжків, багато з яких замкнуті на Європу і особливо Китай.
Нафтогазовий сектор, металургія, хімічна промисловість, сільське господарство і медіа повинні постраждати від кризи менше. А ось компанії телекомунікаційної та фармацевтичної сфер від епідемії навпаки можуть виграти, що пов'язано з підвищеним попитом на їхні товари і послуги.
Але якщо ситуація піде за негативним сценарієм, тобто, якщо проблему з коронавірусом не вдасться в цілому вирішити за перше півріччя поточного року, то топові світові економіки можуть зіткнутися з падінням ВВП на 0,5%, а економіки країн, що розвиваються – на 3%.
У цілому, прийняті різними країнами заходи щодо стримування кризи досить схожі. Фактично всі антикризові заходи включають в себе податкові канікули, пільги та зниження ставок по окремих податках, максимальну підтримку малого і середнього бізнесу, який виглядає найбільш уразливим у поточних умовах.
Також уряди роблять акцент на підтримку зайнятості, аж до прямої компенсації зарплат співробітникам приватних компаній, і підтримку рівня споживання серед населення.
Наприклад, уряд Великобританії на підтримку бізнесу виділив 330 млрд фунтів стерлінгів (близько 388 млрд дол. США). Це понад 15% ВВП країни. Направляти ці гроші будуть і великому бізнесу, на кшталт авіакомпаній, але в першу чергу – середньому і малому, наприклад, пабам і ресторанам.
Вони зможуть отримати до 25 тисяч фунтів одноразового гранту, інший дрібний бізнес – до 10 тисяч фунтів. Також туристичний і розважальний бізнес на рік звільнятимуться від сплати податку на нерухомість. А ті, хто в принципі не справляється з виплатою податків, отримають можливість просити про багатомісячну відстрочку.
У Німеччині створюється окремий Фонд економічної стабільності, який буде інвестувати в приватні компанії в обмін на викуп часток у їх власності, а також надавати кредитні гарантії. Загальний бюджет Фонду – 500 млрд євро.
Ще 100 мільярдів підуть на програми підтримки бізнесу через державний банк KfW. Для того, щоб впоратися з кризою, в країні навіть доведеться прибрати закріплений у Конституції граничний поріг державного боргу.
В Італії, яка поки що найбільше постраждала від пандемії коронавірусу з усіх країн ЄС, уряд виділив на антикризові заходи 25 млрд євро. Зокрема, фірмам, чий обіг через карантин впав більш ніж на чверть, держава надасть часткову компенсацію втрат.
Туристичні гіди та інші працівники, які також постраждали через кризу, отримають по 600 євро виплат на людину, таку ж суму виділять батькам на оплату послуг няні для дитини, передбачено відтермінування виплати іпотеки. Крім того, будуть виділятися кредити до 5 млн євро для малого і середнього бізнесу, закритим через карантину компаніям компенсують більш половини орендної плати.
У США в самому розпалі дебати про виділення найбільшого пакету заходів для підтримки економіки країни – обсягом майже в два трильйони доларів. Зараз він застряг на рівні Сенату. Демократична меншість вимагає більшої прозорості у розподілі 500 млрд дол. з нового фонду, який буде виділяти кредити потерпілим від кризи компаніям.
В американському Мінфіні розраховують, що завдяки допомозі малий бізнес зможе протриматися в найближчі кризові тижні і не звільняти співробітників. Також більшість американців має отримати прямі виплати з держкоштів: по тисячі доларів на одного дорослого і 500 доларів – на дитину.
Ці гроші виділять тим, хто заробляє менше 99 тисяч доларів на рік (або 198 тисяч з розрахунку на подружню пару), тобто більш ніж 91% американських громадян. Передбачається, що виплати, спрямовані на підтримку рівня споживання, будуть одноразовими, але якщо криза затягнеться, то в Мінфіні США не виключають, що знову повернуться до ідеї прямих виплат.
Крім того, Федеральна резервна система США вже знизила облікову ставку майже до нуля, буде при необхідності викуповувати казначейські цінні папери в необхідних обсягах, аж до 4 трильйонів доларів.
На тлі подібних економічних заходів, які вимірюються десятками і сотнями мільярдів доларів, антикризові заходи української влади виглядають особливо скромно. Зокрема, до 30 квітня від виплати єдиного соціального внеску звільнені ФОПи, також скасовані податки на землю та нерухомість.
До кінця весни не буде штрафів та податкових перевірок, зсунуті терміни обов'язкового використання касових апаратів (РРО). Про спеціальні кредитні програми підтримки малого та середнього бізнесу, який вже зазнав великої шкоди через карантин, поки не йдеться.
Для порівняння – у сусідній Польщі для підтримки економіки планується виділити понад 50 млрд євро, в невеликих Естонії та Литві – 2 і 2,5 млрд євро відповідно.
При цьому глибока економічна криза в Україні в будь-якому випадку неминуча. За останніми прогнозами інвесткомпанії Dragon Capital, при оптимістичному сценарії падіння ВВП складе 4%, при песимістичному – 9%.
Багато залежить від того, чи буде продовжено всеукраїнський карантин і наскільки, а також чи буде введено режим надзвичайного стану. Поки що, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, для введення НС немає підстав. Але багато що, очевидно, буде залежати від того, які результати принесе масова перевірка громадян на коронавірус завдяки привезеним з Китаю тестам.
Тим часом, у США і країнах ЄС все гостріше йдуть дискусії про баланс між карантинними заходами і стримуванням пандемії з одного боку, і збереженням економіки з іншого.
"Неможливо жити, навіть у самоізоляції, і при цьому лікувати людей, якщо ми не продовжимо економічну активність, яка, просто кажучи, і дає нам можливість існувати в цій країні", – заявив французький президент Еммануель Макрон.
Президент США Дональд Трамп заявив про те, що карантинні заходи хоча б у деяких регіонах США в найближчій перспективі будуть зняті.
"Локдаун ("закриття" країни, – ред.) через коронавірус не може тривати занадто довго, тому що наслідки економічної кризи можуть бути ще страшнішими, ніж хвороба", – йдеться в статті впливового американського видання Politico.