У ТСК пропонують у новій Конституції дозволити ВРЮ припиняти повноваження прокурорів
В тимчасовій спеціальній комісії (ТСК) Верховної Ради з напрацювання проекту змін до Конституції України пропонують у новій Конституції України надати право Вищій раді юстиції (ВРЮ) надавати та припиняти повноваження прокурорів. Про це йдеться у зведеній таблиці поправок і пропозицій до Основного закону, яку підготувала ТСК і яка є у розпорядженні РБК-Україна.
Так, згідно з таблицею, поправка, яка подається як основна, пропонує прописати у статті 131 Конституції України наступні повноваження Вищої ради юстиції:
1) проведення добору кандидатів на посаду професійного судді;
2) переведення професійних суддів до іншого суду;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів, прийняття в порядку та на підставах, визначених законом, рішення щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
4) прийняття рішення щодо зупинення повноважень судді у випадках, передбачених статтею 126 Конституції України;
5) прийняття в порядку, передбаченому законом, рішення стосовно порушення суддею вимог щодо несумісності;
6) припинення повноважень судді у випадках, передбачених Конституцією.
ВРЮ складається з 18 членів. Верховна Рада України, Президент України та з'їзд суддів України призначають на посади та звільняють з посад по 5 членів ВРЮ, не менше, ніж по 3 з яких мають бути суддями (або суддями у відставці), які мають стаж роботи суддею не менше 15 років.
До складу ВРЮ за посадою входять голова Конституційного суду України, голова Верховного суду України та міністр юстиції України.
Членом ВРЮ може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту та не менше 15 років стажу практичної, наукової або педагогічної роботи у галузі права.
Також основною поправкою пропонується встановити, що строк повноважень члена ВРЮ становить 3 роки з дня його призначення, крім членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою. Не допускається призначення однієї і тієї ж особи на повторний строк. ВРЮ вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше 12 членів.
Голова Вищої ради юстиції обирається більшістю від загального складу ВРЮ строком на 1 рік без права бути обраним на повторний строк. Для попереднього розгляду питань, які віднесені до відання ВРЮ, у її складі створюються дисциплінарна та кваліфікаційна палати. Організація та порядок діяльності Вищої ради юстиції визначається законом.
Також існує декілька альтернативних пропозицій щодо кількісного складу ВРЮ та інших змін до статті 131 Конституції України.
Так, існує альтеративна пропозиція, щоб Вища рада юстиції України складалася з 20 членів. "З'їзд суддів України призначає до Вищої ради юстиції України 12 членів із числа суддів, забезпечуючи при цьому представництво суддів судів різних інстанцій. З'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають по 2 члени ВРЮ", - йдеться у альтернативній поправці.
Подана також альтернативна поправка, яка передбачає, що Вища рада юстиції діє у складі 15 членів, з яких з'їзд суддів України призначає 8 членів ВРЮ з числа суддів, суддів у відставці, забезпечуючи при цьому представництво суддів судів різних інстанцій та спеціалізацій. З'їзд адвокатів України призначає 2 членів ВРЮ з числа адвокатів. Верховна Рада України призначає не менш як 3/5 від її конституційного складу (270 нардепів від 450 конституційного складу ВР) 5 членів ВРЮ за пропозиціями юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, громадських організацій, які здійснюють діяльність у галузі права.
Інший альтернативний варіант передбачає, що ВРЮ складається з 17 членів. З'їзд суддів України призначає 12 членів з числа суддів або суддів, що вийшли у відставку - порівну від судів загальної юрисдикції усіх спеціалізацій, з'їзд адвокатів України - 2 членів з числа адвокатів, з'їзд прокурорів України - 2 членів з числа прокурорів, Президент України призначає 1 члена ВРЮ.
Ще одна альтернативна поправка пропонує, щоб до складу ВРЮ входили за посадою голова Конституційного суду України, голова Верховного суду України, голова Ради суддів України, генеральний прокурор України. "Генеральний прокурор України не бере участі в голосуванні при прийнятті Вищою радою юстиції України рішень стосовно суддів", - йдеться у поправці.
Також одна з альтернативних пропозицій пропонує включити у статтю 131 норму, яка дозволяє Вищій раді юстиції надавати та припиняти повноваження прокурора.
Інша поправа пропонує закріпити за ВРЮ права здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного суду України, суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Ще одна альтернативна поправка пропонує доповнити повноваження ВРЮ наступними пунктами: 1) ВРЮ розглядає скарги на рішення щодо дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів і приймає остаточні рішення з цих питань; 2) признає суддів на адміністративні посади та звільняє суддів з адміністративних посад у судах загальної юрисдикції, крім Верховного суду України, за поданням відповідних рад суддів.
Крім того, існує альтернативна поправка до статті 131 КУ, яка пропонує замінити Вищу раду юстиції на Вищу раду судівництва. До повноважень цього органу пропонується внести наступні пункти:
1) призначає на посади суддів судів загальної юрисдикції і адміністративних судів, переводить їх на посаду судді до іншого суду;
2) припиняє повноваження суддів судів загальної юрисдикції і адміністративних судів;
3) приймає рішення про зупинення повноважень суддів;
4) звільняє суддів судів загальної юрисдикції і адміністративних судів з посад;
5) приймає рішення щодо надання згоди на затримання чи арешт судді;
6) розглядає скарги на рішення дисциплінарної комісії суддів щодо дисциплінарної відповідальності судді і приймає остаточні рішення з цих питань;
7) розглядає і вирішує відповідно до закону питання організаційного та фінансового забезпечення судів;
8) вживає заходів до забезпечення незалежності суддів;
9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Пропонується, щоб Вища рада судівництва складалася з 18 членів. "Щороку відбувається ротація третини складу Вищої ради судівництва. Строк повноважень членів Вищої ради судівництва складає 3 роки. Особа не може займати посаду члена Вищої ради судівництва два строки поспіль. До складу Вищої ради судівництва з'їзд суддів України обирає шляхом таємного голосування дванадцять членів з числа суддів або суддів, що вийшли у відставку. Інших членів добирає шляхом жеребкування і призначає Вища рада судівництва відповідно до закону з числа кандидатів, які мають вищу юридичну освіту, стаж роботи у юридичній професії не менше 5 років і бездоганну репутацію, запропонованих громадськими об'єднаннями, професійними правничими організаціями, вищими навчальними закладами. Вища рада судівництва відповідно до закону утворює кваліфікаційні, дисциплінарні та інші комісії, а також Державну судову адміністрацію, Національну школу суддів", - йдеться у даній альтернативній поправці.
Нагадаємо, у діючій Конституції у статті 131 зазначено, що в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить: 1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; 2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; 3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по 3 члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - 2 членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою голова Верховного суду України, міністр юстиції України та генеральний прокурор України.
