Виконання заходів з реалізації Енергетичної стратегії України в частині будівництва магістральних ліній електропередачі фактично зірвано. Урядовим планом заходів на 2006 - 2010 рр. затверджено введення 5710 км ліній електропередачі (ЛЕП), проте введено в експлуатацію близько 220 км ЛЕП, або лише 3,9% від запланованого обсягу. Такі висновки зробила колегія Рахункової палати за результатами проведеного аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на будівництво ліній електропередачі, повідомляє прес-служба відомства.
Як йдеться у повідомленні, зрив Мінпаливенерго встановлених термінів будівництва об'єктів магістральних ліній електропередачі призвів до збільшення їх вартості удвічі, що надалі призведе до підвищення тарифів на електричну енергію та додаткового навантаження на споживачів.
Відзначається, що електрогенеруючі потужності в Україні характеризуються високим потенціалом розвитку. У 2003 р. було введено в дію два енергоблоки Рівненської та Хмельницької АЕС потужністю 1 млн кВт.г кожний. Проте на сьогодні понад чверть наявних генеруючих потужностей в Україні не використовуються.
Так, у 2008 р. з фактично з отриманих майже 3 млрд грн від збору лише 328,4 млн грн надійшло на розподільчі рахунки Мінпаливенерго, що становить лише 11,8% від усіх надходжень. Державним бюджетом на 2011 р. передбачено отримати 80,0 млн гр., що в 14 разів менше їх реальної потреби. Фактично цільова надбавка втратила своє призначення, що спричинило необхідність залучення зовнішніх запозичень.
Незважаючи на те що наприкінці 2008 - початку 2009 р. кредитні угоди були ратифіковані, кошти в розмірі майже 1 млрд грн не використовувалися на будівництво ліній електропередачі. Лише 20 млн грн, або 2,15%, було використано на обслуговування цих кредитів та оплату іноземних консультантів.
Замість використання вказаних джерел фінансування для будівництва ліній електропередачі, уряд у цей період збільшив тариф на електроенергію. Тобто, у черговий раз витрати перекладено на населення, бюджетну сферу та промислові підприємства, йдеться у повідомленні.
Аудитори встановили, що кошти, одержані за рахунок внутрішніх споживачів електроенергії внаслідок підвищення тарифів, використовувались Мінпаливенерго та ДП НЕК "Укренерго" на будівництво ліній електропередачі безгосподарно та з численними порушеннями рішень Кабміну. Як наслідок, кошти державного бюджету в загальній сумі 43,8 млн грн, або 46% від усіх асигнувань, використано з порушеннями вимог законодавства.
Мінпаливенерго не контролювало стан виконання укладених з підрядниками угод, що давало можливість ДП НЕК "Укренерго" самочинно з порушенням вимог законодавства подовжувати визначені Урядом терміни будівництва. Зокрема, термін будівництва підстанції Київська подовжувався тричі, об'єкт досі не завершено. Так само подовжувалися строки будівництва повітряної лінії 750 кВт Рівненська АЕС - Київська.
Наслідком подовження ДП НЕК "Укренерго" термінів виконання робіт стало подорожчання вартості будівництва цих основних об'єктів на 837,6 млн грн. Ці витрати знову доведеться відшкодовувати споживачам за рахунок збільшеного тарифу на електроенергію.
"Це злочинно щодо держави - подібні темпи та організація робіт зі спорудження ЛЕП. Замість ефективного використання для будівництва ліній електропередачі цільової надбавки та кредитних коштів, знову збільшуються тарифи на електроенергію, тобто ці витрати знову перекладено на підприємства, населення та соціальну сферу, - зауважив на колегії голова Рахункової палати Валентин Симоненко. - Конкурентоспроможність економіки України залежить від розвитку енергетичного сектору. При такому стані справ сьогодні Україна стоїть на шляху деіндустріалізації".
Аудитори наголосили на необхідності невідкладного розроблення єдиної державної цільової програми розвитку ліній електропередачі, яка б визначала завдання та забезпечувала концентрацію фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу для розв'язання проблеми якісного і безперебійного постачання електричної енергії в Україні.