У Росії соціологи зафіксували наростання протестної хвилі
У Росії соціологи зафіксували наростання протестної хвилі. Про це йдеться в останньому дослідженні економіста Михайла Дмитрієва "Моніторинг політичних настроїв росіян", передає РБК.
Дослідження проводилося з 6 по 14 грудня, серед 14 фокус-груп у Москві, у Володимирі і Гусь-Хрустальний Володимирської області. Група соціологів вивчала настрої росіян в тих же регіонах, де проводилися попередні дослідження, але з використанням нових практик. Крім стандартних соціологічних фокус-груп організовувалися і фокус-групи з використанням психологічних тестів. Останні дозволили виявити суттєві зрушення у суспільній свідомості, які поки не фіксує звичайна соціологія.
Експерти відзначають, що соціальна агресія, об'єктами якої раніше були дві основні групи - чиновники та мігранти, тепер отримала нового адресата - її основним об'єктом став зовнішній ворог. Проте негативне ставлення до чиновників і мігрантам залишається, і при посиленні економічних проблем ці дві групи знову стали головною мішенню протестних настроїв.
Згідно з дослідженням, населення довіряє офіційним ЗМІ, насамперед телебачення, коли ті висвітлюють зовнішню політику, солідаризується з позицією російської. Але інформація про російських реаліях, насамперед економічних, викликає недовіру, і люди починають шукати альтернативні джерела, в основному в інтернеті, соціальних мережах.
Частина фокус-груп проводилася одразу після оголошення послання Президента Росії Володимира Путіна, і багато учасників фокус-груп не почули в ньому переконливих відповідей на питання про те, що відбувається з економікою і як буде розвиватися ситуація, констатує Дмитрієв.
Схвалення діяльності самого Путіна у московських респондентів досягає 60-70%, а у провінційних - 80%, однак фактично єдиним мотивом позитивного ставлення до діючого президента є відсутність йому альтернативи. Громадяни не бачать потенційних сильних політиків в команді Путіна (багато хто сумнівається, що команда взагалі існує), ані в опозиції.
Громадяни підтримують заявлену Путіним патріотичну порядку. Однак психологічні тести показують, що досяжність заявленої мети - посилити повагу до Росії і її роль в світі - викликає сумніви на підсвідомому рівні. Стандартні психологічні тести, в яких респондентам пропонувалося порівняти країну і президента з яким-небудь видом тварин зараз і на момент початку року, показали, що в підсвідомої ієрархії тваринного світу відбулося різке зниження статусу. Якщо на початку року Росія і Путін асоціювалися з більш важливими і сильними тваринами, такими як лев, ведмідь, бик, орел, то тепер називають менше статусних вовка, рись, зайця і т. п. Найбільш сильно зниження статусу (у більш ніж 70% респондентів) помітно в Москві, менш сильно (близько 50%) в Гусак-Кришталевому. Таким чином, вага Росії у світі внаслідок економічних та зовнішньополітичних проблем, в розумінні громадян, ослаб, роблять висновок дослідники.
Інший ефект року виявлено у ще одному психологічному опитуванні: за п'ятибальною шкалою громадяни оцінювали головні загрози. Найсильнішими фобіями виявилися можливість війни (в середньому 4,3 бала) і страх сильної інфляції (4,2 бала). При цьому страх війни швидше ірраціональний: можливість втягування Росії в повномасштабний військовий конфлікт респонденти не вірять.
Настрої громадян, на думку соціологів, близькі до тих, що були під час попередньої кризи 2008 року: тоді також на піку були рейтинги Путіна і його наступника Дмитра Медведєва, але росли страхи економічних проблем. Хоча в середньому по країні рівень життя в 2009 році не знизився, в 2009-2010 роках почалися економічні протести, в основному на периферії, там, де було найбільш сильне падіння виробництва. За формою - голодування, страйки, перекриття трас - вони більш характерна для країн третього світу і для російських протестів епохи дефолту 1998 року. Тоді цю хвилю протестів мало хто помітив, але вже в 2011-2012 роках почалася хвиля політичних протестів, характерних вже для більш розвинених суспільств.
Готовність до протестів з економічних мотивів завжди була вище, ніж до політичних, зазначає керівник відділу соціально-політичних досліджень Левада-Центру Наталія Зорка, посилаючись на спостереження центру. За її словами, респонденти найчастіше високо оцінюють імовірність такого невдоволення, але нижче - свою готовність захищати свої економічні інтереси, а ще менше число реально беруть участь у протестних акціях. "Більшість піддаються створеної пропагандою атмосфері і підтримують зовнішню політику. Тверезі оцінки того, що відбувається з розумінням наслідків приєднання Криму, санкцій та ін. з'являються, але повільно", - пояснює соціолог.
Нинішня ситуація помітно відрізняється від колишньої, підкреслює Дмитрієв. Тоді населення в цілому позитивно ставилося до політичних протестів і навіть почасти асоціювало себе з протестувальниками (різко заперечували проти законів, які фактично забороняють несанкціоновані мітинги). Тепер навіть у Москві масові політичні акції викликають відторгнення: працює український фактор, страх наслідків, які наступають після втрати політичної керованості, страх розпаду країни, зазначає дослідник. В наступному році падіння рівня життя практично неминуче, і велика ймовірність економічних протестів у різних регіонах, але зміняться вони політичними при такому зміні настроїв - велике питання, констатує експерт.
Нагадаємо, електоральний рейтинг Президента Росії Володимира Путіна в кінці листопада знизився до 82%.
За даними опитування, приблизно 80% росіян вже відчули економічні наслідки від санкцій ЄС.
