У рамках Комісії Україна-НАТО в 2011 р. заплановано 64 заходи, - проект документа

Україна і НАТО мають намір обговорити майбутнє Чорноморського флоту РФ, ПРО, реформу української розвідки і концепцію зовнішньої політики держави. Про це свідчить наявний у розпорядженні видання "Комерсант-Україна" закритий документ до графіка українсько-натовських заходів на 2011 рік.
Перша версія цього документу була схвалена країнами альянсу і Києвом 23 лютого 2011 року - за день до того, як Кабінет міністрів Миколи Азарова затвердив "Річну програму співпраці України-НАТО" (її деталі не розголошувалися). У графік 23 травня були внесені зміни. Оновлену версію документа підписав заступник генсека НАТО з політичних питань Джеймс Аппатурай.
Згідно з планом, всього на цей рік заплановано 64 заходи в рамках Комісії Україна-НАТО (КУН). З документа випливає, що українська влада і представники альянсу за закритими дверима обговорюють дуже чутливі для Москви питання: безпека в Чорноморському регіоні та майбутнє дислокованого в Криму Чорноморського флоту РФ, ПРО, придністровське врегулювання, енергетичну і економічну безпеку України, реформування її разведструктур. У плані значиться навіть такий пункт, як обговорення зовнішньополітичної стратегії України, - цій темі присвячені дві зустрічі в рамках КУН у червні: на першій передбачається обговорити загальні принципи зовнішньої політики України, а на другий - проект стратегії.
За даними видання, про активізацію взаємодії Києва і НАТО в Москві відомо. У всякому разі, глава комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Костянтин Косачев висловився щодо цього недвозначно. "Для нас дії Україна на натовському напрямі не до кінця прозорі. У кроках Києва ми бачимо непослідовність. Вони нам говорять одне, а роблять інше. Це сумно, і ми будемо на це реагувати", - пообіцяв російський парламентарій.
Інше високопоставлене джерело видання в російських владних структурах заявило: "Документ свідчить про повну несамостійність Україні при формуванні її зовнішньої політики. Все це слабо асоціюється з проголошеним її керівництвом позаблоковим статусом і відмовою від інтеграції в НАТО".
У Києві з такою постановкою питання категорично не згодні. Перший заступник глави комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Сергій Гриневецький, пославшись на згаданий закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики, нагадав, що "в ньому говориться як про "дотримання Україною політики позаблоковості", так і про "продовження конструктивного партнерства з НАТО та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес", відзначивши - окремого закону про позаблоковий статус України не приймала. "Мова йшла лише про "політику позаблоковості", що не означає нашого самоусунення з процесу розвитку європейської системи безпеки", - заперечив Гриневецький. На питання видання про докори Києву в нещирості депутат відповів: "Хто б говорив про це: Росія, з одного боку, називає Україну стратегічним партнером, а з іншого - здійснює на неї економічний тиск".
Ще відвертіше нинішній стан російсько-українських відносин прокоментувало на умовах анонімності високопоставлене джерело видання в українському уряді: "У нас була ілюзія, що якщо у відносинах з РФ зняти ключові подразники на кшталт визнання голодомору геноцидом, планів вступу в НАТО, небажання продовжувати присутність Чорноморського флоту , то все налагодиться. Але цього не сталося. Москва хоче, щоб ми знаходились в її орбіті і ще за це їй же і доплачували. Взяти хоча б Митний союз. Нас туди дуже дивно звуть. Нам не говорять, що ми від цього виграємо, а вказують на те, що втратимо і яким санкціям піддамося, якщо відмовимося в нього вступати і не дай бог створимо зону вільної торгівлі з ЄС". За словами співрозмовника видання, Києву такий підхід не подобається і, оскільки діалогу на рівних не виходить, там мають намір зближуватися з Європою. "Це не ми віддаляємося від Росії, а вона нас відштовхує", - пояснив чиновник. А тісні відносини України з НАТО пояснив так: "Ми продовжуємо реформу нашої армії за лекалами альянсу, і це не секрет. План же спільних заходів - звичайна практика інформування партнерів з питань, що викликають у них інтерес".