Посилення санкцій проти ЗМІ: опубліковано доопрацьований закон про медіа

На сайті Верховної ради опублікували доопрацьований закон про медіа №2693-д. Останній етап проходження документу - опрацьовується у комітеті.

Про це свідчать дані на сайті Ради.

Новації доопрацьованого закону

Із числа суб’єктів, на які поширюється регулювання закону, вилучені іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи спільного доступу до інформації - Netflix, Amazon Prime Video).

З закону вилучили положення про обов’язковість трансляції радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського союзу, офіційними мовами цих держав.

Документ забороняє усім особам, зареєстрованим в офшорних зонах, брати участь у постачальниках електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

У проекті уточнили вимоги до прозорості структури власності та контролю: зокрема, додали строк на приведення структури власності у відповідність вимогам закону, конкретизували порядок подання звітності та перелік підстав її подання.

Вимоги щодо публікації вихідних даних онлайн медіа поширюватимуться лише на зареєстрованих суб’єктів.

Так, програми США та Канади виключили з квоти європейського продукту. Також відкориговані квоти на програми незалежних студій-виробників відповідно до вимог директиви: для таких програм встановлено квоту 10% та 5% протягом перехідного періоду.

У законі уточнили і порядок розповсюдження мовниками інформації про події значного суспільного інтересу та закріпили право телевізійних мовників вільно обирати уривок (відеоряд) із трансляції події значного суспільного інтересу, необхідний для підготовки новинних повідомлень.

Спрощені також умови реєстрації друкованих видань: вони підлягають обов’язковій реєстрації лише на період військової агресії.

Розширення повноважень Нацради

Документ посилює повноваження регулятора у частині накладання санкцій на суб’єктів у сфері медіа. Нацраду уповноважують скасовувати реєстрацію аудіовізуальних лінійних медіа без рішення суду.

Нацрада зокрема:

• веде переговори з власниками платформ спільного доступу до інформації (у тому числі - іноземними) та підписує з ними угоди або меморандуми, прагнучи зафіксувати в них обов’язок власників платформ передбачити в умовах користування сервісом платформи заборону на поширення користувацької інформації, яка порушує вимоги законодавства України;
• звертається до власників таких платформ з вимогами обмежити доступ до користувацької інформації, яка порушує вимоги законодавства України, та за поширення якої до ЗМІ застосовано санкцію у вигляді штрафу або анулювання ліцензії, скасування реєстрації та/або заборони поширення онлайн-медіа в Україні;
• звертається до власників пошукових систем (у тому числі - іноземних) з вимогами вилучення (блокування) у результатах пошуку, що видаються за запитами користувачів, а також у каталогах такою пошуковою системою, посилання на інформацію та перегляд такої інформації, що порушує вимоги законодавства України, та за поширення якої до ЗМІ було застосовано санкцію.

Посилення санкцій проти ЗМІ

Рішення про штрафи для медіа Нацрада буде приймати самостійно. Закон ділить порушення ЗМІ на три види - значні, грубі і дрібні.

Для онлайн-медіа дрібні порушення каратимуться п'ятьма мінімальними зарплатами, значні - від 5 до 10 розмірів мінімальних зарплат, а грубі - до 15 таких зарплат (з вересня мінімальна зарплата має зрости до 5000 гривень).

При цьому для аудіовізуальних ЗМІ максимальний розмір штрафу встановлюється на рівні 75 мінімальних зарплат.

Підкреслимо, під значними порушеннями мається на увазі оприлюднення забороненої інформації, зокрема будь-якого позитивного згадки комуністичних діячів СРСР, а також висловлювань або матеріалів, які принижують або показують зневагу до державної мови.

Під грубі порушення підпадає оприлюднення інформації, яка стосується держави-агресора. Зокрема, йдеться про заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, у тому числі визнання правомірною окупації території України, заперечення територіальної цілісності України.

Також грубим порушенням вважається поширення матеріалів або інформації, які виправдовують чи пропагують дії, спрямовані на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, у тому числі визнання правомірною окупації території України, заперечення територіальної цілісності України.

Особливості судового провадження у справах по нагляду і контролю у сфері медіа

Закон визначає, що такі справи розглядає окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. ОАСК має ухвалити рішення про відкриття провадження не пізніше наступного дня з дня надходження позову. Такі адмінсправи суд розглядає упродовж тридцяти днів з дня подання позовної заяви.

"У випадках реальної загрози інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку... для охорони здоров'я населення і за наявності обґрунтованих підстав та відповідного клопотання в адміністративному позові суд розглядає справу впродовж двох днів з дня подання позовної заяви", - вказано у тексті проекту.

Нагадаємо, комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти законопроект №2693 "Про медіа" в першому читанні, однак поки невідомо, коли Рада його розглядатиме.

Як писало РБК-Україна, даний законопроект був зареєстрований в Раді 27 грудня.

У травні парламент направив законопроект "Про медіа" на доопрацювання.