Експерти парламенту вважають, що посилення повноважень Антимонопольного комітету автоматично поставлять його в один ряд з правоохоронними органами. На додаток, вони є потенційно корупціогенним фактором, адже законність дій АМКУ не контролює жоден держорган.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Батіг для олігарха. Як і навіщо влада хоче посилити Антимонопольний комітет".
Водночас практикуючі юристи частково поділяють такі побоювання. Так, представник юридичної фірми "Ілляшев і Партнери" Олександр Фефелов в коментарі виданню звернув увагу, що АМКУ і зараз може вимагати інформацію і проводити перевірки у суб'єктів господарювання навіть з формальних підстав.
За його словами, право "обшукувати" ще й місця проживання фізосіб - це вже надмірний засіб.
"Видається, що такі повноваження поки не цілком властиві нашому АМКУ, адже він не є правоохоронним органом, і навіть якщо буде додатково законодавчо закріплено зобов'язання проводити такі заходи тільки за рішенням суду, в будь-якому випадку на практиці без залучення правоохоронних органів здійснювати це буде проблематично", - зазначив юрист.
Разом з тим екс-заступник голови АМКУ, а нині радник юридичної групи LCF Ніна Сидоренко уточнила, що саме питання "нічних перевірок" викликає найбільше побоювань у бізнес-спільноти.
На її думку, цей момент слід було б деталізувати на рівні закону і перенести на більш пізній етап. Силові інструменти в руках АМКУ безумовно підвищать ефективність регулятора в зборі доказів, додала юрист. Але не ціною порушення прав іншої сторони.
"Українське суспільство і бізнес-спільнота повинні бути переконані, що в результаті антимонопольної реформи розумний баланс між ефективністю конкурентного відомства і правом на захист суб'єктів господарювання буде досягнутий", - розповіла вона в коментарі РБК-Україна.