Народні депутати за три дні встигли розглянути лише 10% із понад чотирьох тисяч поправок, запропонованих до законопроекту про ринок землі. Рухаючись у такому режимі, до фінального голосування Рада приступить не раніше травня. Це фактично зведе нанівець "турборежим", заданий "Слугою народу" на старті парламентської каденції. Тим не менш, в команді Зеленського роздумують над альтернативним сценарієм, який дозволив би депутатам провести хоча б заплановані кадрові перестановки в Кабміні. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада продовжила розгляд законопроекту про ринок землі до другого читання. З 4018 запропонованих поправок до документа за три пленарні дні депутати встигли пройти приблизно 10%.
Зараз головна проблема для команди Зеленського полягає навіть не в наявності достатньої кількості голосів "за" документ, а в часі, на який може затягнутися його розгляд. Принаймні голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія запевняє, що голосів для ухвалення закону достатньо.
У монобільшості вже підрахували: у такому темпі на розгляд усіх правок у залі піде шість пленарних тижнів, тобто поставити крапку в цьому питанні парламент повинен приблизно в травні. Така швидкість явно не влаштовує ні Банкову, ні керівництво монокоаліції, адже вона ставить на паузу всі інші питання, для яких потрібна згода Ради.
У "Слузі народу" збираються знову зібрати керівників фракцій і груп для наради щодо поправок до закону.
"Ось ви заблокували парламент. А навіщо? Цей закон в редакції комітету – він буде прийнятий. Це від них не залежить фактично. Просто хочуть потримати три тижні? Це щось вирішує? Нічого не вирішує. Чи це наносить збитки державі за рахунок того, що не будуть своєчасно прийняті управлінські рішення, які повинен прийняти парламент – точно будуть такі збитки", – сказав у вівторок Арахамія.
Опозиційні фракції відкинули ідею прийняти законопроект з урахуванням тільки восьми комітетських поправок до законопроекту ще до винесення його в зал на друге читання. Створивши ситуативний альянс, "Батьківщина" та "Опозиційна платформа – За життя" відразу зажадали йти по всіх поправках. Причому майже чотири тисячі з них внесли якраз депутати цих двох фракцій. Голова Верховної ради Дмитро Разумков, не бажаючи порушувати регламент, вирішив рухатися за повною процедурою.
Спроби "Слуги народу" як-небудь прискорити проходження законопроекту в минулий пленарний четвер, працюючи в режимі "всеношної", також провалилися. Максимум, на що вдалося вмовити представників позакоаліційних фракцій і груп – це продовжити засідання до 19:30.
Але і тут не все пішло "за розкладом". Після, здавалося б, досягнутих домовленостей на нараді керівників фракцій і груп, лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко і члени ОПЗЖ, що приєдналися до неї, заблокували місце спікера і трибуну Ради. Мовляв, побоювалися, що монобільшість порушить свою обіцянку йти за повною процедурою і змусить парламентарів працювати до ранку п'ятниці.
У результаті Разумкову нічого не залишалося, як покинути зал парламенту і спостерігати за пристрастями під куполом зі свого кабінету. Замість нього засідання в той день продовжив перший віце-спікер Руслан Стефанчук.
Єдиний спосіб прискорити прийняття закону – умовити опозиційні фракції не ставити на підтвердження свої поправки. Насамперед – "Опоплатформу", яка подала майже 3500 поправок, багато з яких просто дублюють одна одну, зазначають співрозмовники в "Слуги народу".
"Батьківщина" подала до документа тільки приблизно 350 правок. Відмовлятися від них вони не збираються. Для них це ідеологічне питання", – говорить РБК-Україна один зі співрозмовників у фракції Зеленського.
Шалена атака на земельну реформу влади для "Батьківщини" стає політичним тригером для мобілізації свого електорату. Тоді як прагнення ОПЗЖ "завалити" документ тисячами поправок у фракції Зеленського розцінюють як спробу "підвищити ставки".
Ще минулого пленарного тижня в "Слузі народу" розраховували переконати "Опоплатформу" не наполягати на розгляді кожної із внесених ними поправок. Але станом на вівторок, всупереч чуткам, сторони так ні до чого і не дійшли.
Раніше в кулуарах подейкували, що в обмін на свою лояльність "Опозиційна платформа – За життя" нібито хотіла включити в закон поправку про перепродаж первинного права продажу землі. Ця норма спрямована на інтереси галузевих лобістів, дозволяючи агрохолдингам з іноземним капіталом передавати ділянки "потрібним" людям і тим самим зберегти свій земельний банк.
У ОПЗЖ стверджують, що ні про які домовленості мови бути не може. Співголова цієї фракції Юрій Бойко сказав РБК-Україна, що його політсила має намір ставити на підтвердження кожну з поданих правок. А чутки про те, що ОПЗЖ нібито домовилася зі "Слугою народу" він назвав безпідставними.
За регламентом депутати не можуть приймати будь-яке рішення, не завершивши розгляд іншого, в даному випадку – законопроекту про ринок землі.
"Наприклад, наступним питанням стоїть внесення змін до бюджету щодо виплати 20 млн гривень зарплати шахтарям, забезпечення чорнобильцям. Більшість депутатів, які подали свої поправки, не ставлять за мету покращити законопроект. Вони просто хочуть на деякий час заблокувати роботу парламенту. І все це обчислюється мільйонними витратами", – каже народний депутат зі "Слуги народу" Олександр Качура.
Кадрові ротації в уряді, намічені на лютий, поки також відкладаються на невизначений час, уточнює ще один співрозмовник з команди президента.
Ротації в Кабміні Олексія Гончарука предметно обговорюються ще з кінця січня після так званого "касетного скандалу". Самого прем'єра поки відправляти у відставку не збираються, але це не скасовує точкових перестановок.
Сам Гончарук в середині лютого розповів, що в уряді планують посилити економічний блок, призначивши профільного віце-прем'єра у цій сфері. Він буде координувати міністерства економіки та агропромисловості, енергетики та інфраструктури, "з фокусом на залучення інвестицій" і "захист промисловості".
Раніше в політичних колах пророкували цей пост київському бізнесмену Ігорю Ніконову. Хоча в коментарі РБК-Україна він сказав, що йому не пропонували зайняти цю посаду. Між тим, за словами декількох поінформованих співрозмовників, посаду віце-прем'єра з економічного блоку пропонували колишньому гендиректору "Запоріжсталі" Ростиславу Шурмі.
Цікаво, що два дні тому Шурма після чотирьох років керівництва Запорізькою обласною організацією "Опозиційного блоку" склав повноваження її голови за власним бажанням.
Також в уряді збираються розділити Міністерства ветеранів та окупованих територій. Позицію міністра з питань тимчасово окупованих територій, найімовірніше, займе юрист, представник України в політичній підгрупі ТКГ в Мінську Олексій Резніков.
За інформацією РБК-Україна, раніше в уряді обговорювалася можливість, що глава минТОТ отримає статус віце-прем'єра. Але до остаточного рішення в цьому питанні не прийшли, каже одне з джерел в "Слузі народу".
Водночас чинна глава об'єднаного відомства Оксана Коляда ймовірно збереже за собою крісло міністра з питань ветеранів, уточнив співрозмовник.
"До Коляди особливих претензій немає. Але вона все ж більше по ветеранам. Тоді як для реінтеграції потрібна окрема людина, яка би зосередилася саме на цьому питанні", – розповідає джерело.
На відміну від відомства Коляди, Міністерство економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова поки чіпати не збираються, насамперед через запуск ринку землі. Теоретично може бути розділене Міністерство культури, молоді і спорту Володимира Бородянського, але фінального рішення щодо цього поки немає, заявив Гончарук 9 лютого. Конкретики з цього питання немає і зараз, стверджують співрозмовники у фракції.
Раніше на Банковій обговорювався варіант відокремлення від МКМС Міністерства молоді та спорту. Щоправда, Бородянський прямо сказав, що цю ідею не схвалює. Потенційна перешкода для цього поділу – підготовка до Олімпіади, яка відбудеться в Токіо влітку цього року. Адже на роз'єднання відомства може піти кілька місяців.
Також, за словами Гончарука, в Кабміні планують "посилити соціальний блок". Кілька співрозмовників у "Слузі народу" пояснюють, що мова йде про можливу заміну нинішнього міністра соцполітики Юлії Соколовської. За інформацією видання, цей пост може відійти керівнику профільного комітету Ради Галині Третьяковій (СН). З нею, за словами декількох джерел, на початку лютого відбулася співбесіда в Офісі президента.
Саме там, на Банковій, вирішується доля уряду Гончарука. Про подробиці цих переговорів президентську фракцію здебільшого не інформують, визнають співрозмовники в "Слузі народу".
Під загрозою відставки може опинитися й міністр закордонних справ Вадим Пристайко, призначений за квотою президента. За словами джерела в команді в Зеленського, ним нібито не дуже задоволений новий глава ОП Андрій Єрмак, який курує міжнародний напрямок.
Цієї п'ятниці Гончарук і його міністри збираються звітувати в Раді під час години запитань до уряду. Щоправда, жодних голосувань і звільнень відразу ж після цього звіту не буде.
За інформацією РБК-Україна, у команді Зеленського роздумують над "планом Б" на випадок, якщо робота парламенту буде паралізованою на найближчі тижні через земельну реформу. Для вирішення кадрових питань у "Слузі народу" розглядають сценарій зі скликанням позачергового засідання Ради. Це може зробити президент або депутати, зібравши не менше ніж 150 підписів, за сім днів до проведення такого засідання.
Але думки юристів і правників всередині монобільшості щодо цього сценарію розходяться.
"Я і частина колег, включно з Русланом Стефанчуком, вважаємо, що ми не можемо приймати якісь процедурні питання, якщо ми почали розгляд питання землі. У нас є година запитань до уряду, виступи депутатів, робота до 18 години, з можливістю продовжувати засідання лише на 15 хвилин", – пояснює РБК-Україна Олександр Качура.
Проте якщо позачергове засідання з питання уряду і відбудеться, то навряд чи протягом найближчих двох тижнів, каже одне з джерел в "Слузі народу".
Тим часом депутати розробили зміни до регламенту Верховної ради, що забороняють блокування законопроектів численними поправками. За словами заступника голови президентської фракції Євгенії Кравчук, цей законопроект (№3018) пропонує включати однакові поправки в порівняльну таблицю як одну.
Також під час розгляду законопроектів у другому читанні спочатку будуть голосуватися поправки, враховані комітетом, і тільки після цього ті, що комітет відхилив. Крім того, якщо розгляд всіх поправок вийде за межі одного пленарного дня, то прийняття законопроекту в цілому буде відбуватися на наступному пленарному засіданні.
Втім, цей документ – імовірніше, перестраховка на майбутнє, адже його Рада зможе ухвалити лише після того, як закінчить із земельною реформою.