Зіткнулися лобами: чому депутати і Зеленський не домовилися про нові правила проведення виборів

Уранці у вівторок, 21 травня, Володимир Зеленський запросив до себе керівництво Верховної ради та депутатських фракцій для проведення консультацій щодо дострокового розпуску парламенту. Як і очікувалося, юридичною підставою для розпуску президент назвав відсутність коаліції ще з 2016 року, а головним аргументом на користь дострокових виборів – вкрай низький рівень довіри громадян до Ради – 4%.

Як розповіли журналістам учасники наради, Зеленський також виступив з ідеєю змінити правила виборів: скасувати мажоритарку й перейти до суто пропорційної системи, також знизивши прохідний бар'єр для партій із п‘яти до трьох відсотків.

У команді Зеленського РБК-Україна пояснили, що скасування мажоритарки вигідне новому президенту, насамперед, тому, що зібрати майже 200 кандидатів від округів від "Слуги народу" – складне завдання. А от на особистому бренді Зеленського партія цілком може показати дуже високий результат.

"Поки ми не знаємо, хто буде першим номером списку, але головне, щоби сам Зеленський чітко показав усім свою прив'язку до партії", – говорить співрозмовник. За його словами, проведення виборів влітку не повинно серйозно вдарити по електоральній базі Зеленського – молодим людям, яким у розпал літа може бути не до виборів. "Хтось поїде у відпустку кудись за кордон, але тим, хто собі цього дозволити не може, навпаки, залишаться у своїх рідних містах, їм не доведеться навіть змінювати місце голосування, як зараз", – вважає джерело в президентській команді.

За його словами, більшість політичних гравців прямо зацікавлені і в скасуванні мажоритарки, і в зниженні прохідного бар'єру: перше – знижує загальну вартість парламентських кампаній, друге – серйозно збільшує шанси на проходження в Раду, наприклад, для "Самопомочі", Радикальної партії, УДАРу, "Народного фронту" та інших політичних сил, які мають порівняно невисокий рейтинг підтримки.

У зниженні бар'єру об'єктивно зацікавлені й позапарламентські гравці, наприклад, "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка, яка, за даними соцопитувань, якраз балансує на межі п'ятивідсоткового бар'єру. Це ж стосується й партії "Сила і честь", яку очолює Ігор Смєшко.

Підвищуються шанси отримати свою фракцію і в націоналістів, і в ліберально-демократичних сил на кшталт партії "Голос" Святослава Вакарчука, які, як писало РБК-Україна, ведуть між собою переговори про об'єднання, однак поки без особливого успіху.

Але все ж ключовим бенефіціаром нової системи виборів стала б президентська партія "Слуга народу". Згідно з останнім соцопитуванням, проведеним соціологічною групою "Рейтинг" 16-21 травня, підтримати цю політсилу готові 43,8% серед тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. Якщо моделювати склад наступного парламенту з цих цифр, "Слуга народу" вперше в українській історії могла б отримати монопольну більшість у 226 і більше голосів, сформувавши свій уряд без оглядки на інші партії.

Прорив "фронту"

Довгий час залишалося незрозумілим, наскільки ініціативи Зеленського погоджені з парламентськими фракціями. Не зрозуміли цього і багато народних депутатів. "У нас в обід уже цілий бунт із боку мажоритарників піднявся, люди прочитали новини й подумали, що за їхніми спинами вже про все домовилися, навіть не запитавши", – ввечері у вівторок розповідав РБК-Україна один із депутатів від БПП.

Незважаючи на те, що представники БПП і НФ вкотре заявили, що для проведення дострокових виборів немає правових підстав, Зеленський ближче до вечора 21 травня все ж опублікував на сайті указ про розпуск ВР, у якому значилася дата перевиборів – 21 липня. Також він ініціював позачергове засідання парламенту для розгляду двох законопроектів: про зміну виборчого законодавства та про внесення технічних поправок до закону про держзакупівлі, які б спростили роботу ЦВК в умовах позачергових виборів.

На вечір вівторка на підтримку президентського законопроекту було приблизно 200 голосів, запевняють співрозмовники РБК-Україна у фракціях колишньої коаліції. При цьому не було ясності щодо позиції "Народного фронту". Наприклад, на вчорашньому засіданні фракції "фронтовики" так і не дійшли згоди щодо голосування за зміни виборчого закону, розповіли співрозмовники у НФ.

За інформацією РБК-Україна, у "Народному фронті" в останні дні в основному зайняті консультаціями про спільний похід на вибори з прем'єром Володимиром Гройсманом. Але поки успішне завершення переговорів виглядає неочевидним. "Гройсман хоче об'єднання 50 на 50. Але проти Аваков і низка інших фронтовиків. Вони хочуть, щоби Гройсман влився в НФ", – сказав співрозмовник у партії.

Водночас джерела стверджують, що до об'єднання готовий лідер НФ Арсеній Яценюк. Але частина партії явно не готова "здаватися" Гройсману. "Порошенко буде його мочити як конкурента. СБУ в повний зріст задокументувала Продана (екс-в.о. голови ДФС, - ред.), матеріали є в Петра, і через нього Гройсмана просто порвуть. Навіщо це НФ?", - говорить джерело РБК-Україна.

Що ж стосується пропозицій Зеленського, співрозмовники видання у НФ припускали, що фракція може дати 30-35 голосів на підтримку його ініціативи. Але спікер Андрій Парубій та екс-секретар РНБО Олександр Турчинов виступили різко проти законопроекту. Їхню позицію підтримали лояльні до них депутати, а також мажоритарники від НФ і десяток списочників від "фронту", які вже розвернули роботу на тих чи інших мажоритарних округах. З іншого боку, за словами джерел в оточенні глави МВС, Арсен Аваков виступає за відкриті списки в чистому вигляді.

"З одного боку, для НФ вигідний тривідсотковий бар'єр. Категорично проти виступили мажоритарники, мовляв, потенційна партія Гройсмана і Яценюка може подолати три відсотки, це 17-18 депутатів. Попередньо домовлено, що розподіл місць у партії може бути 50 на 50, а що робити в такому випадку мажоритарникам і тим, хто зібрався балотуватися в округах? – каже ще один співрозмовник у таборі "фронтовиків". – Далі підтяглася й та частина, яка була в меншості і була готова голосувати – раз усі так усі".

Битва за округ

У середу Андрій Парубій зміг відкрити засідання лише з третьої спроби – у залі не виходило зібрати необхідний кворум. За словами спікера, президентський законопроект про зміни правил виборів був поданий із грубими порушеннями законодавства. "Ми всіма силами з апаратом ВР зараз допомагаємо представнику президента привести у відповідність із законодавством (подання законопроекту)", – заявив Парубій.

Поки законопроект готували до внесення в зал, депутати у вільному режимі обговорювали ситуацію. Крім "Самопомочі" і "Батьківщини", інші парламентські фракції і групи виступили категорично проти президентських ініціатив. Особливо різкими заявами відзначився лідер Радикальної партії Олег Ляшко.

"Ми переходимо в опозицію до узурпатора Зеленського!", – заявив з трибуни Ляшко. Кілька співрозмовників видання в депутатському корпусі стверджують, що в даному випадку не обійшлося без втручання олігарха Ріната Ахметова, який, як неофіційно говорять депутати, протегує "радикалів". За словами джерел, Ахметов провів роз'яснювальні бесіди як з керівництвом РПЛ, так і "Опоблоку", де бізнесмен також контролює більшість фракції.

За словами відразу декількох джерел видання в Раді, Ахметов робить ставку на мажоритарні округи, обіцяючи бонуси рейтинговим депутатам. "Рінат Леонідович зрозумів, що в разі закритих пропорційних списків у партії Зеленського буде монобільшість. А це повна вертикаль влади, уряд, силовики, ГПУ. Що це в перспективі може для нього означати – він чудово усвідомлює", – розповів РБК-Україна один із парламентських "важковаговиків".

Крім того, проти ініціатив Зеленського виступила група "Відродження" Віталія Хомутинніка, яка активно займалася "прикормом" округів.

Але головна озвучена депутатами претензія до законопроекту Зеленського полягала в тому, що він передбачає закриту, а не пропорційну систему з відкритими списками. Тоді як під час своєї інавгураційної промови Зеленський закликав парламент за два місяці до перевиборів місяця прийняти Виборчий кодекс, згідно з яким запроваджується система відкритих регіональних списків поряд зі скасуванням мажоритарки і чотиривідсотковим прохідним бар'єром.

Ця система дозволяє виборцю обирати не лише партію, але й окремого кандидата в регіональному списку (число яких приблизно збігається з числом областей). Тим самим підвищуються шанси такого кандидата на проходження в парламент. Це ключове відміну від закритої пропорційної системи, в якій місце кандидата у списку, і відповідно, його шанси на депутатство визначаються не виборцями, а самою партією, де-факто – партійною верхівкою.

Увечері у вівторок новопризначений глава АП Андрій Богдан в ефірі "112 каналу" заявив, що Володимир Зеленський не відмовляється від ідеї з відкритими списками. "Прийняття цього кодексу поки неможливо, враховуючи позиції народних депутатів. Однак можна внести зміни в діючий закон. Зміни в закон про вибори народних депутатів стосуються вилучення мажоритарної системи і зниження прохідного бар'єру до 3 відсотків. Це компроміс", – заявив Богдан.

У депутатів, тим часом, була інша думка про досягнуті напередодні домовленостях і можливі компроміси. "Минув місяць після другого туру, а президент Зеленський та його молода команда так і не змогла налагодити комунікацію ні Верховною радою, ні з політичним класом в цілому. Чому не можна було запропонувати цей текст тиждень тому, якщо вони хотіли, щоб ми його нормально погодили, прочитали і проголосували?", – сказав у коментарі виданню екс-голова Комітету виборців України Ігор Попов.

На думку інших депутатів, сама по собі скасування мажоритарки в українських умовах не вирішить проблему політичної корупції. "Мажоритарник, який зібрав мільйон доларів для кампанії в окрузі, після скасування мажоритарки понесе цей мільйон партійному босові і отримає місце в прохідній частині партійного списку. Тоді як нові і професійні люди замість цього залишаються у хвості списку", – сказав РБК-Україна депутат від БПП Олександр Черненко.

За внесення президентського законопроекту до порядку денного проголосували лише 92 депутата фракції "Самопомочи" і "Батьківщини", половина "Опозиційного блоку", частина групи "УДАР" в БПП і два десятки позафракційних.

Заступник голови фракції "Самопоміч" Руслан Сидорович пояснив позицію своєї політсили тим, що законопроект Зеленського передбачає скасування мажоритарки, а для переходу до відкритих списків треба приймати Виборчий кодекс, що нереально після розпуску парламенту. "В українських реаліях мажоритарка, яка мала б служити прямий зв'язок з людьми, перетворилася в "гречкосейство" та залежність через субвенцію соцэконома від діючої влади", – сказав РБК-Україна Сидорович.

На думку інших депутатів, сьогоднішнє голосування – частина продуманої політичної гри президента. "У мене є відчуття, що одна з причин, для чого зараз збирали парламент, щоб зробити його крайнім і винуватим у тому, що ці зміни не прийняті", – зазначив у коментарі РБК-Україна Георгій Логвинський.

"Зеленський вирішив взяти депутатів на понт. Спроба протистояти, звичайно, була жалюгідною, але тим не менш", – сказав виданню один із позафракційних нардепів.

Коментуючи підсумки засідання, представник Зеленського в Раді Руслан Стефанчук підкреслив, що президент підтримує відкриті списки і Виборчий кодекс, але внесений законопроект – це єдино можливий компроміс. "Рада не підтримала це, незважаючи на те, що мала домовленості з президентом", – заявив Стефанчук.

Ближче до вечора середи ситуацію прокоментував і сам Володимир Зеленський. "Старі політики розраховують за гроші та гречку знову пролізти у Верховну раду. Але я переконаний, що вони помиляються. І навіть в мажоритарних округах ви виберете нових політиків, здатних змінити країну не на словах, а на ділі", – написав глава держави у своєму Facebook і закінчив свій пост закликом 21 липня "зробити їх разом!".