У відповідь на заклик Віталія Кличка запровадити локдаун по всій Україні прем'єр-міністр Денис Шмигаль пригрозив позбавити його частини повноважень з управління столицею. Увагу до цієї заяви підігріли новини про те, що КСУ розглядає законність звільнення мера з посади голови КМДА. Наскільки реальні ці погрози і що за ними стоїть – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Віталій Кличко зумів відвоювати свою третю каденцію на посаді київського мера. Результат в 50,52% в жовтні минулого року дозволив йому перемогти відразу в першому турі виборів міського голови столиці. Його партія УДАР фінішувала в місцевих перегонах другою. Але завдяки незначному відриву від першого місця і здатністю знаходити підхід до всіх зацікавлених сторін Кличку вдалося налагодити контрольовану роботу в Київраді.
Останні соцопитування, проведені групою "Рейтинг", показують, що за рівнем довіри він поступається тільки президенту Володимиру Зеленському. Столичний градоначальник користується прихильністю 33% респондентів, тоді як не довіряють йому – 54%. У межах Києва за цим показником він обійшов Зеленського, отримавши 56%, випливає з квітневого дослідження "Рейтинуг".
Всі ці події і цифри явно зміцнили впевненість Кличка у власних політичних перспективах. У січні він заявив, що веде переговори про закупівлю для киян вакцини від COVID-19, які в усьому світі поки йдуть тільки на рівні центральної влади. У квітні на тлі гнітючої статистики з захворюваності в країні Кличко закликав Кабмін ввести загальнонаціональний локдаун, на що отримав ультимативну відсіч від прем'єр-міністра.
Команді Зеленського така активність мера не до душі. Один із давно припасених варіантів, як приструнити опонента – позбавити Кличка повноважень голови Київської міської держадміністрації (КМДА). У команді мера вважають, що до напруги між ним і Банковою доклали руку політичні "гравці" ззовні.
КМДА – виконавчий орган Київради. Його головою майже завжди ставав обраний жителями мер міста. За законом, президент призначає його на термін своїх повноважень за поданням Кабінету Міністрів. Саме до цієї норми апелювала нова влада влітку 2019 року. Тоді колишній глава офісу президента Андрій Богдан зробив кілька спроб вибити Кличка з крісла голови КМДА.
Паралельно в парламенті депутати готували новий закон про столицю. Він має розмежувати посади і повноваження міського голови і голови київської адміністрації. Згідно з цим законом, мер залишається з дуже урізаними повноваженнями і отримує на додачу "контролера", призначеного президентом.
Але тієї ж осені конфлікт між Банковою і Кличком раптово затих. Кілька співрозмовників з різних таборів розповідали РБК-Україна, що основну роль у "мировій" зіграв Андрій Єрмак, який на той час був помічником президента, але вже нарощував апаратну і політичну вагу.
Під час розподілу посад у Київраді Кличку вдалося згладити гострі кути, на які він міг напоротися, вибравши не того партнера. По один бік була найбільша фракція "Євросолідарності", яка відкрито пропонувала меру коаліцію. По інший – "Слуга народу", яку б такий союз навряд чи влаштував. Кличко зміг успішно пролавірувати під приводом, що заради міста готовий працювати з усіма. Приблизно за таким же принципом "дружби з усіма" розділили і ключові посади в Київраді.
Напруга між Банковою і Кличком знову почала наростати з лютого. Тоді заступник Голови ОП Кирило Тимошенко запропонував передати столичний довгобуд – Подільсько-Воскресенський міст – на баланс Укравтодору, "якщо місцева влада тільки обіцяє, просить гроші у держави і нічого не робить". У відповідь Кличко закликав Укравтодор "не займатися маніпуляціями і публічними заявами, а нарешті добудувати і ввести в експлуатацію хоча б Дарницький міст".
Далі в ОП розкритикували київського мера за погано організовану видачу спецпропусків на громадський транспорт. У відповідь Кличко, якому і без того доводилося гасити негатив через локдауну в столиці, підхопив розмови про можливе введення комендантської години. Далі з'явилася заява від імені Асоціації міст України, яку він очолює, щодо концентрації військ Російської Федерації на кордонах України.
Також київський градоначальник закликав Кабмін ввести загальнонаціональний локдаун, пригадавши про критичну статистику і провал масової вакцинації. На це прем'єр-міністр відповів різкою відмовою, натякнувши на можливість позбавити Кличка функцій голови КМДА.
"Якщо у мера Києва, який також є головою міської адміністрації, інша думка... І він вважає, що одночасно повноважень міського голови і голови КМДА йому недостатньо, щоб ефективно протидіяти COVID в столиці, тоді можемо разом звернутися до президента з пропозицією про призначення нового голови КМДА", – сказав Денис Шмигаль.
Кличко розцінив цю відповідь як погрозу.
"Хочу нагадати: мене можуть звільнити кияни, які обрали мене мером, відповідно до закону про місцеве самоврядування. Якщо таким чином ми будемо лікувати і боротися з пандемією, це сумно", – відповів столичний градоначальник.
В оточенні мера підозрюють, що текст публікації Шмигаля був надиктований з Банкової і що до його публічного випаду може бути причетний Кирило Тимошенко.
"Все виглядає так, що саме він нагнітає цю історію. Це проглядається і по пов'язаних з ним телеграм-каналах. Вони постійно підхоплюють, що нібито Кличко мітить у президенти. Ні, зараз він займається своєю роботою", - сказало одне з джерел.
В офісі президента зазначають, що суміщення Кличком двох посад значно посилює його можливості. Але є питання до того, як він використовує їх в інтересах міста, каже радник голови ОП Михайло Подоляк.
Він вважає дивним, що останнім часом Кличко став приділяти багато уваги глобальним політичним питанням, які не мають відношення до його компетенції. А тому, за словами Подоляка, представникам центральної влади доводиться постійно нагадувати меру, що потрібно ефективно використовувати всі законні можливості, які дає йому поєднання позицій.
"Функціонування громадського транспорту, логіка транспортних потоків у місті, розвиток міської інфраструктури, питання проблемних забудов, чистота вулиць і, головне, захист киян від поширення ковіду – усе це потребує набагато більшої уваги, ніж, як бачимо, залишається у пана мера після виступу на загальні теми", – сказав РБК-Україна радник глави Офісу президента.
Здогадки про плани ОП змістити Кличка підігріла новина про те, що Конституційний суд розглядає питання законності звільнення мера з посади голови Київської міської держадміністрації. Представник Верховної Ради в КСУ, народний депутат Ольга Совгиря пояснила, що ніякої сенсації в цьому немає. За її словами, ця справа розглядається вже давно.
"Зараз воно розглядається в закритому режимі Великою палатою. Це означає, що коли суд заслухав доводи учасників провадження, він йде обговорювати ці доводи в закритому засіданні. Скільки в часі це триватиме – складно спрогнозувати. Буває по-різному: іноді місяць, іноді рік, іноді п'ять років. Те, що ця справа з'явилася на закритому засіданні, абсолютно не означає, що скоро варто очікувати рішення", – сказала видання Совгиря.
Це подання було подано до суду наприкінці серпня 2019 року якраз на тлі загострення відносин між Кличком і Банковою. Документ направили більше 50 нардепів минулого скликання з БПП, "Народного фронту" і Радикальної партії Ляшка. Позитивна відповідь КСУ могла б стати щитом для мера від нападок з боку Офісу.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що намагатися зняти Кличка з посади голови КМДА можна було відразу після місцевих виборів. Хоча і тоді такі дії могли б викликати політичних дисонанс, з огляду на його результат у мерських перегонах, зазначив експерт.
"А як зараз подати це в разі призначення на цю посаду іншої людини? Так чи інакше, це призведе до конфлікту з міським головою. Я не думаю, що зараз є сенс заводити такі конфлікти Офісу президента – не варто зараз починати воювати з усіма, це було б великою помилкою", – припустив політолог.
У політичних і юридичних колах як і раніше тривають суперечки про те, наскільки законно зміщувати мера з посади голови КМДА. І велика частина експертів вважає, що без змін у законодавстві цього робити не можна.
"Сьогодні його не можна звільнити, тому що в законі про столицю ця посада об'єднана з посадою київського міського голови. Конституція не дає прямої відповіді, вона посилається на закон – в ньому визначаються особливості. Тому потрібно внести зміни до закону, розділити посади голови КМДА та міського голови, і тоді все встане на свої місця. Але вони ж не хочуть це зробити вже який рік, тому зараз він просто сам за собою наглядає", – пояснив виданню голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Перед місцевими виборами у "Слузі народу" згадали про закон про столицю, який застряг у парламенті між першим і другим читанням. Щоправда, не під запис у команді Зеленського скептично оцінювали шанси на його ухвалення. По-перше, через безліч поправок, що надійшли до документа. По-друге, через категоричну позицію кількох фракцій. З тих пір ситуація не зрушилася з мертвої точки, уточнило одне з джерел в монобільшості. І, напевно, не в останню чергу через небажання Банкової форсувати це питання.
Один зі співрозмовників в команді президента пояснив: після виборів у Кличка відбулася зустріч з керівництвом Офісу, під час якої йому дали, по суті, "карт-бланш" на поліпшення ситуації в столиці. Але через місяці він почав робити випади в бік влади, які в ОП трактують як початкову фазу підготовки до президентських виборів, зазначило джерело.
Про ці амбіції Кличка в політичних кулуарах ходять розмови вже місяцями. Успішний результат у жовтні міг лише укріпити його в цих планах. Але кілька соратників мера запевняють, що про президентські вибори він зараз не думає і не веде ніякої виборчої кампанії.
"Офіс вважає, що Віталій Кличко вже зараз ухвалив для себе рішення йти в президенти. У них з'явилося побоювання, яке під собою не має ніякого грунту. Він зараз навіть не думає в цьому напрямку. Через три роки можна буде дивитися і вирішувати", – каже один зі співрозмовників в команді мера.
Він вважає, що саме чутки щодо можливих президентських амбіцій Кличка стали причиною останніх нападок з боку Офісу. На думку співрозмовника, ці розмови насаджуються цілеспрямовано, щоби посварити його з Банковою. І головним вигодоотримувачем від цього клінча може стати "Європейська солідарність", вважає джерело.
"Цю думку дуже активно просуває Петро Порошенко і його команда, через медіа, телеграм-канали. У Порошенка розраховують, що якщо Кличко остаточно посвариться з Банковою, тоді йому не залишиться іншого шляху, окрім як об'єднуватися з ним і "Європейською солідарністю". Таким чином вони стравлюють Кличка і Банкову", – говорить джерело.
Представники штабу ЄС у розмові з виданням раніше неодноразово допускали можливість переговорів про об'єднання з УДАРом перед наступними парламентськими виборами. Але ніяких побоювань щодо суперництва з Кличком за президентство вони не виказували.
У команді столичного мера союз з "Євросолідарністю" оцінюють як малоймовірний. При цьому його соратники не виключають, що УДАР братиме участь у наступній парламентській кампанії. Для цього штаб партії зараз активно працює над її перезапуском.
"Якщо в команді президента вважають, що звільнення Кличка нейтралізує його в перспективі як потенційного учасника президентських виборів – то до виборів ще три роки. І те, що відбуватиметься в 2021 році, жодним чином не вплине на перебіг виборчої кампанії в 2024 році. Тому з точки зору логіки майбутніх президентських виборів в цьому немає ніякого сенсу", – пояснив Фесенко.
В оточенні мера стверджують, що ніяких сигналів про його близьку відставку з посади керівника КМДА до них поки не надходило. Співрозмовники в команді Зеленського підтверджують, що планів позбавляти Кличка поста глави держадміністрації найближчим часом немає.
Але при цьому у центральної влади накопичилося чимало претензій – до мера, його оточення і роботи деяких комунальних підприємств. Розслідуванням цих питань зараз займаються правоохоронні органи, сказав один зі співрозмовників. За його словами, як тільки вони представлять результати своєї роботи – тоді можливі і кардинальні кадрові рішення в столиці.
Навіть якщо Кличко і не проти балотуватися в президенти на наступних виборах, починати кампанію зараз занадто ризиковано і загрожує фальшста
Виталий Кличко сумел отвоевать свою третью каденцию на посту киевского мэра. Результат в 50,52% в октябре прошлого года позволил ему победить сразу в первом туре выборов городского главы столицы. Его партия УДАР финишировала в местной гонке второй. Но благодаря незначительному отрыву от первого места и способностью находить подход ко всем заинтересованным сторонам Кличко удалось наладить контролируемую работу в Киевсовете.
Последние соцопросы, проведенные группой "Рейтинг", показывают, что по уровню доверия он уступает только президенту Владимиру Зеленскому. Столичный градоначальник пользуется расположением 33% респондентов, тогда как не доверяют ему – 54%. В пределах Киева по этому показателю он обошел Зеленского, получив 56%, следует из апрельского исследования "Рейтинга".
Все эти события и цифры явно укрепили уверенность Кличко в собственных политических перспективах. В январе он заявил, что ведет переговоры о закупке для киевлян вакцины от COVID-19, которые во всем мире пока идут только на уровне центральной государственной власти. В апреле на фоне удручающей статистики по заболеваемости в стране Кличко призвал Кабмин ввести общенациональный локдаун, на что получил ультимативный отпор от премьер-министра.
Команде Зеленского такая активность мэра не по душе. Один из давно припрятанных вариантов, как приструнить оппонента – лишить Кличко полномочий главы Киевской городской госадминистрации (КГГА). В команде мэра считают, что к напряжению между ним и Банковой приложили руку политические "игроки" извне.
КГГА – исполнительный орган Киевсовета. Его главой почти всегда становился избранный жителями мэр города. По закону, президент назначает его на срок своих полномочий по представлению Кабинета министров. Именно к этой норме апеллировала новая власть летом 2019 года. Тогда бывший глава Офиса президента Андрей Богдан предпринял несколько попыток выбить Кличко из кресла главы КГГА.
Параллельно в парламенте депутаты готовили новый закон о столице. Он должен разграничить должности и полномочия городского главы и главы киевской администрации. Согласно этому закону, мэр остается с очень урезанными полномочиями и получает в придачу "контролера", назначенного президентом.
Но той же осенью конфликт между Банковой и Кличко внезапно затих. Несколько собеседников из разных лагерей говорили РБК-Украина, что основную роль в "мировой" сыграл Андрей Ермак, который на то время был помощником президента, но уже наращивал аппаратный и политический вес.
Во время распределения должностей в Киевсовете Кличко удалось сгладить острые углы, в которые он мог упереться, выбрав не того партнера. По одну сторону была крупнейшая фракция "Евросолидарности", которая открыто предлагала мэру коалицию. По другую – "Слуга народа", которую бы такой союз вряд ли устроил. Кличко смог успешно пролавировать под предлогом, что ради города готов работать со всеми. Примерно по такому же принципу "дружбы со всеми" разделили и ключевые должности в совете.
Напряжение между Банковой и Кличко снова начало нарастать с февраля. Тогда замглавы ОП Кирилл Тимошенко предложил передать столичный долгострой – Подольско-Воскресенский мост – на баланс Укравтодора, "если местная власть только обещает, просит деньги у государства и ничего не делает". В ответ Кличко призвал Укравтодор "не заниматься манипуляциями и публичными заявлениями, а наконец достроить и ввести в эксплуатацию хотя бы Дарницкий мост".
Дальше в ОП раскритиковали киевского мэра за плохо организованную выдачу спецпропусков на общественный транспорт. В ответ Кличко, которому и без того приходилось гасить негатив из-за локдауна в столице, подхватил разговоры о возможном введении комендантского часа. Дальше появилось заявление от имени Ассоциации городов Украины, которую он возглавляет, по поводу концентрации войск Российской Федерации на границах Украины.
Также киевский градоначальник призвал Кабмин ввести общенациональный локдаун, припомнив о критической статистике и провале массовой вакцинации. На это премьер-министр ответил резким отказом, намекнув на возможность лишить Кличко функций главы КГГА.
"Если у мэра Киева, который также является председателем городской администрации, другое мнение... И он считает, что одновременно полномочий городского головы и главы КГГА ему недостаточно, чтобы эффективно противодействовать COVID в столице, тогда можем вместе обратиться к президенту с предложением о назначении нового главы КГГА", – сказал Денис Шмыгаль.
Кличко расценил этот ответ как угрозу.
"Хочу напомнить: меня могут уволить киевляне, которые избрали меня мэром, согласно закону о местном самоуправлении. Если таким образом мы будем лечить и бороться с пандемией, это печально", – ответил столичный градоначальник.
В окружении мэра подозревают, что текст публикации Шмыгаля был надиктован из Банковой и что к его публичному выпаду может быть причастен Кирилл Тимошенко.
"Все видится так, что именно он нагнетает эту историю. Это просматривается и по связанным с ним телеграмм-каналам. Они постоянно подхватывают, что якобы Кличко метит в президенты. Нет, сейчас он занимается своей работой", – сказал один из источников.
В Офисе президента отмечают, что совмещение Кличко двух должностей значительно усиливает его возможности. Но есть вопросы к тому, как он использует их в интересах города, говорит советник главы ОП Михаил Подоляк.
Он считает странным, что в последнее время Кличко стал уделять много внимания глобальным политическим вопросам, которые не имеют отношения к его компетенции. А потому, по словам Подоляка, представителям центральной власти приходится постоянно напоминать мэру, что нужно эффективно использовать все законные возможности, которые дает ему совмещение позиций.
"Функционирование общественного транспорта, логика транспортных потоков в городе, развитие городской инфраструктуры, вопрос проблемных застроек, чистота улиц и, главное, защита киевлян от распространения ковида – все это требует гораздо большего внимания, чем, как видим, остается у господина мэра после выступлений на общие темы", – сказал РБК-Украина советник главы Офиса президента.
Догадки о готовящихся планах ОП сместить Кличко подогрела новость о том, что Конституционный суд рассматривает вопрос законности увольнения мэра с должности главы Киевской городской госадминистрации. Представитель Верховной рады в КСУ, народный депутат Ольга Совгиря объяснила, что никакой сенсации в этом нет. По ее словам, это дело рассматривается уже давно.
"Сейчас оно рассматривается в закрытом режиме Большой палатой. Это значит, что когда суд заслушал доводы участников производства, он идет обсуждать эти доводы в закрытом заседании. Сколько по времени это будет длиться – сложно спрогнозировать. Бывает по-разному: иногда месяц, иногда год, иногда пять лет. То, что это дело появилось на закрытом заседании, абсолютно не значит, что скоро следует ожидать решение", – сказала издания Совгиря.
Это представление было подано в суд в конце августа 2019 года как раз на фоне обострения отношений между Кличко и Банковой. Документ направили больше 50 нардепов прошлого созыва из БПП, "Народного фронта" и Радикальной партии Ляшко. Положительный ответ КСУ мог бы стать щитом для мэра от нападок со стороны Офиса.
Политолог Владимир Фесенко полагает, что пытаться снять Кличко с поста главы КГГА можно было сразу после местных выборов. Хотя и тогда такие действия могли бы вызвать политических диссонанс, учитывая его результат в мэрской гонке, отметил эксперт.
"А как сейчас подать это в случае назначения на эту должность другого человека? Так или иначе, это приведет к конфликту с городским главой. Я не думаю, что сейчас есть смысл заводить такие конфликты Офису президента – не стоит сейчас начинать воевать со всеми, это было бы большой ошибкой", – предположил политолог.
В политических и юридических кругах по-прежнему продолжаются споры о том, насколько законно смещать мэра с поста главы КГГА. И большая часть экспертов считает, что без изменений в законодательстве этого делать нельзя.
"Сегодня его нельзя уволить, потому что в законе про столицу эта должность объединена с должностью киевского городского главы. Конституция не дает прямой ответ, она ссылается на закон – в нем определяются особенности. Поэтому нужно внести изменения в закон, разделить посты главы КГГА и городского главы, и тогда все встанет на свои места. Но они же не хотят это сделать уже какой год, потому сейчас он просто сам за собой присматривает", – объяснил изданию глава правления Центра политико-правовых реформ Игорь Колиушко.
Перед местными выборами в "Слуге народа" вспомнили о законе про столицу, который застрял в парламенте между первым и вторым чтением. Правда, не под запись в команде Зеленского скептически оценивали шансы на его принятия. Во-первых, из-за множества поступивших поправок к документу. Во-вторых, из-за категоричной позиции нескольких фракций. С тех пор ситуация не сдвинулась с мертвой точки, уточнил один из источников в монобольшинстве. И наверняка не в последнюю очередь из-за нежелания Банковой форсировать этот вопрос.
Один из собеседников в команде президента объяснил: после выборов у Кличко состоялась встреча с руководством Офиса, во время которой ему дали, по сути, "карт-бланш" на улучшение ситуации в столице. Но спустя месяцы он начал делать выпады в сторону власти, которые в ОП трактуют как начальную фазу подготовки к президентским выборам, отметил источник.
Об этих амбициях Кличко в политических кулуарах ходят разговоры уже месяцами. Успешный результат в октябре мог лишь укрепить его в этих планах. Но несколько соратников мэра уверяют, что о президентских выборах он сейчас не думает и не ведет никакой избирательной кампании.
"Офис считает, что Виталий Кличко уже сейчас принял для себя решение идти в президенты. У них появилось опасение, которое под собой не имеет никакой почвы. Он сейчас даже не думает в этом направлении. Через три года можно будет смотреть и решать", – говорит один из собеседников в команде мэра.
Он полагает, что именно слухи по поводу возможных президентских амбиций Кличко стали причиной последних нападок со стороны Офиса. По мнению собеседника, эти разговоры насаждаются целенаправленно, чтобы рассорить его с Банковой. И главным выгодополучателем от этого клинча может стать "Европейская солидарность", считает источник.
"Эту мысль очень активно продвигает Петр Порошенко и его команда, через медиа, телеграмм-каналы. У Порошенко рассчитывают, что если Кличко окончательно рассорится с Банковой, тогда ему не останется другого пути, кроме как объединяться с ним и "Европейской солидарностью". Таким образом они стравливают Кличко и Банковую", – говорит источник.
Представители штаба ЕС в разговоре с изданием раньше неоднократно допускали возможность переговоров об объединении с УДАРом перед следующими парламентскими выборами. Но никаких опасений насчет соперничества с Кличко за президентство они не выказывали.
В команде столичного мэра союз с "Евросолидарностью" оценивают как маловероятный. При этом его соратники не исключают, что УДАР будет участвовать в следующей парламентской кампании. Для этого штаб партии сейчас активно работает над ее перезапуском.
"Если в команде президента считают, что увольнение Кличко нейтрализует его в перспективе как потенциального участника президентских выборов – то до выборов еще три года. И то, что будет происходить в 2021 году, никоим образом не повлияет на ход избирательной кампании в 2024 году. Поэтому с точки зрения логики будущих президентских выборов в этом нет никакого смысла", – объяснил Фесенко.
В окружении мэра утверждают, что никаких сигналов о его скорой отставке с должности руководителя КГГА к ним пока не поступало. Собеседники в команде Зеленского подтверждают, что планов лишать Кличко поста главы госадминистрации в ближайшее время нет.
Но при этом у центральной власти накопилось немало претензий – к мэру, его окружению и работе некоторых коммунальных предприятий. Расследованием этих вопросов сейчас занимаются правоохранительные органы, сказал один из собеседников. По его словам, как только они представят результаты своей работы – тогда возможны и кардинальные кадровые решения в столице.
Даже если Кличко и не прочь баллотироваться в президенты на следующих выборах, начинать кампанию сейчас слишком рискованно и чревато фальшстартом. В политической истории страны есть немало примеров, когда политики, стартовавшие первыми, затем финишировали аутсайдерами.
Социологи пока также не спешат включать Кличко в электоральные президентские опросы. Раньше директор группы "Рейтинг" Алексей Антипович в разговоре с изданием объяснял: показатель доверия к политику только частично отражает примерный потолок его рейтинга.
Если сейчас киевскому мэру полностью доверяет около 8% и скорее доверяет 25%, то к 8 нужно прибавить примерно 12-13. В районе 20% – это сейчас электоральный потолок Кличко. Эффективная работа на посту мэра может стать удобным трамплином для наращивания этих цифр.
ртом. У політичній історії країни є чимало прикладів, коли політики, що стартували першими, потім фінішували аутсайдерами.
Соціологи поки також не поспішають включати Кличка в електоральні президентські опитування. Раніше директор групи "Рейтинг" Олексій Антипович у розмові з виданням пояснював: показник довіри до політика лише частково відображає приблизну стелю його рейтингу.
Якщо зараз Київському меру повністю довіряє приблизно 8% і швидше довіряє 25%, то до 8 потрібно додати орієнтовно 12-13. У межах 20% – це зараз електоральна стеля Кличка. Ефективна робота на посаді мера може стати зручним трампліном для нарощування цих цифр.