Через історію з Україною Дональд Трамп став третім в історії президентом США, якому оголосили імпічмент. Але на посаді він залишається і всерйоз розраховує на новий президентський термін. Про те, як проходить імпічмент Трампа і що відбувається зараз в україно-американських відносинах – у матеріалі РБК-Україна.
Після зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Зеленським в кінці вересня інтерес українців до імпічменту американського президента зовсім згас. До того ж Офіс президента намагався максимально відсторонитися від цієї історії публічно.
Тим часом "Україногейт" (назва за аналогією з Вотергейтським скандалом у США на початку 70-х років, – ред.) стрімко рухається до розв'язки. За кілька тижнів демократи змогли оперативно провести всі необхідні процедури. Зокрема, опитали численних свідків, покази яких пролили світло на те, якими методами Білий дім оперував в Україні. Адміністрація Трампа разом з республіканцями намагалася час від часу ставити демократам палиці в колеса, але без особливого ентузіазму.
Трампу були висунуті два звинувачення. Перше – про зловживання владою і тиск на президента України, щоб схилити його до втручання в наступні американські вибори (іншими словами, оголосити про розслідування проти сім'ї Байденов). Друге – перешкоджання роботі Конгресу, тобто заборона своїм підлеглим приходити на слухання у справі про імпічмент.
Фінальне обговорення перед голосуванням за імпічмент у Палаті представників було призначене на 18 грудня і тривало кілька годин. Але ніяких нових тез ні від супротивників, ні від захисників Трампа не прозвучало.
Демократи наполягали на тому, що факт тиску на українську владу був безумовно доведений в ході розгляду справи в Конгресі. І не тільки на основі стенограми телефонної розмови Трампа і Зеленського від 25 липня, але і багатьох свідчень.
Прихильники імпічменту згадували і те, що Трамп з його союзниками не припинили тиск на Україну навіть після початку історії з імпічментом, згадавши про його головну довірену особу Руді Джуліані. Той нещодавно з'їздив в Україну і зняв фільм на захист американського президента з обвинуваченнями на адресу демократів. У головних ролях – екс-генпрокурор Юрій Луценко, його попередник Віктор Шокін та інші українські політики.
Але в цілому демократи намагалися підкреслити похмуру урочистість моменту. Багато хто з них починав свій виступ з фрази "Я прийшов працювати в Конгрес не для того, щоб просувати імпічмент президента, але...".
Далі – йшли пояснення про те, що дії Трампа щодо України – чистої води зловживання владою, і у порядних конгресменів просто не залишається іншого виходу, крім як оголошувати імпічмент. А політична боротьба напередодні наступних президентських виборів тут абсолютно ні до чого.
Республіканці, у свою чергу, напирали на те, що жодних доказів quid pro quo "послуга за послугу" – так і не було надано, а Україна отримала всю належну військову допомогу.
Крім того, на адресу демократів постійно лунали звинувачення в тому, що вся історія з імпічментом носить виключно передвиборчий характер, мовляв, демократи розуміють, що в чесній боротьбі програють наступні вибори. І тому, наполягали республіканці, об'єктивність розгляду справи демократів не цікавить, і що все це чисто партійна затія, а результат давно відомий наперед.
З результатом інтриги дійсно не вийшло. Обидва пункти звинувачень були підтримані Палатою представників 230 і 229 голосами. При цьому ні одного конгресмена-республіканця опоненти Трампа не змогли перетягнути на свою сторону. Навпаки – двоє демократів проголосували проти першого пункту звинувачень, троє – проти другого, ще одна конгресвумен-демократ утрималася в обох випадках.
Таким чином, Трамп став третім в історії американським президентом, якому оголосили імпічмент. Але на відміну від українського розуміння цього терміна, в США імпічмент не означає відставки глави держави. Тепер, згідно з конституційною процедурою, розгляд справи переходить в Сенат, де буде нагадувати судовий процес з сенаторами в ролі суддів. Піти з посади Трампу доведеться, тільки якщо звинувачення проти нього підтримають дві третини сенаторів.
Це можливо лише теоретично, оскільки зараз республіканці мають в Сенаті більшість голосів, і ніяких ознак розколу з питання імпічменту серед них не спостерігається. Сенатори-республіканці заявляли, що збираються провести процес максимально швидко, навіть без виклику свідків.
Це вкладається в їхню загальну лінію трактування імпічменту як вигаданої демократами на рівному місці історії, з якою треба скоріше закінчити, щоб перейти до більш важливих державних справ.
Сам Трамп також любить замалюватися перед журналістами в ролі зайнятого рішенням "серйозних проблем", накшталт торгівельної угоди з Китаєм. А імпічмент при цьому його нібито не хвилює, і взагалі у президента немає часу, щоб дивитися слухання в Конгресі. Але одночасно він же постійно показує, як сильно пече йому тема з імпічментом.
Напередодні голосування він відправив спікеру Палати представників, демократці Ненсі Пелосі лист, в якому знову звинуватив опонентів у грубому порушенні Конституції і порівняв те, що відбувається з судом над салемськими відьмами в 17 столітті.
Буквально через десять хвилин після того, як в прес-службі Білого дому заявили, що президент буде зайнятий цілий день, і йому не до слухань, сам Трамп в Твіттері порівняв імпічмент з "нападом на Америку". Під час голосування він полетів у Мічиган на передвиборний мітинг, де в звичному стилі обзивав демократів негідниками і розповідав, що у нього все добре.
Вся медіа-боротьба демократів і республіканців в останні місяці не принесла ніякого електорального ефекту. Що в жовтні, що зараз, за всіма опитуваннями американський народ поділений приблизно навпіл з питання імпічменту. Прихильників трохи більше, але різниця – в межах статистичної похибки. При цьому симпатії американців, не афілійованих ні з однією партією, а саме за них йде головна боротьба, теж розподілилися навпіл.
The Washington Post відзначає, що відсутність інтриги і чітко виражений партійний підхід під час слухань призвели до того, що імпічмент Трампа викликає в американців менше інтересу, ніж імпічмент Білла Клінтона в 1998 році. Тоді за подіями уважно стежили 82% жителів США, зараз – 62%. А кожен п'ятий американець взагалі не стежить за нинішньої історією з імпічментом.
Україна під час слухань, звичайно, згадувалася тисячі разів, але, як правило, в якості фону для усіх подій. Тим не менш багато промовців і свідків у справі, і самі конгресмени часто звертали увагу на причину, по якій Україні взагалі потрібна американська військова допомога – агресія з боку Росії. Відзначалися і нинішні успіхи України в будівництві демократії, роль і важливість країни в стримуванні російського наступу на західний світ.
"Їх (українська) війна – це наша війна, їх оборона – це наша оборона", – сказав у заключному слові перед голосуванням глава розвідувального комітету демократ Адам Шифф.
Але про Україну часто звучали і вельми неприємні речі, в основному від республіканців. Слово "корупція" звучало поруч зі словом "Україна" частіше, ніж словосполучення "російська агресія". Під час фінальних дебатів ряд республіканців стверджували без посилання на джерело, що Україна є третьою за корумпованістю країною в цілому світі. Різним конспірологічним теоріям про українське втручання в американські вибори теж знаходилося місце.
Через імпічмент Україна для США багато в чому стала "токсичною" країною. Але рано чи пізно треба було почати виводити американо-українські відносини з глухого кута. В першу чергу, це стосується формальних дипломатичних відносин. Посол України у Вашингтоні Валерій Чалий був звільнений ще в липні, з тих пір йому ніяк не могли знайти заміну. Тільки 18 грудня, після того, як США дали згоду, президент Володимир Зеленський призначив послом в Штати Володимира Єльченка, вже екс-посла України в ООН.
Незабаром може закритися і зворотня вакансія. Як повідомляє The Washington Post, на початку наступного року Київ покине тимчасовий повірений США у справах України Вільям Тейлор. Він став одним з головних свідків у всій історії з імпічментом, докладно розповів про те, як діяла "тіньова дипломатія" Трампа в Україні, за що заслужив порцію образ від американського президента.
Як повідомляє американське видання, на зміну Тейлору вже в якості повноправного посла може бути призначений генерал у відставці Кіт Дейтон. У минулому він був військовим аташе в американському посольстві в Москві, зараз керує Європейським центром вивчення питань безпеки ім. Маршалла. Зі сторони Дейтон виглядає цілком прийнятним варіантом, оскільки Трамп, діючи в своєму звичному стилі, міг би спробувати призначити в Україну послом когось із своїх друзів, хоча б того ж Джуліані.
Окрема зустріч Зеленського та Трампа в Білому домі поки так і не відбулася, і її перспективи незрозумілі. Але наступного місяця Україну, можливо, відвідає держсекретар Майк Помпео. Йому буде що пред'явити Україні в якості доказів американської лояльності. Сенат США переважною більшістю голосів прийняв оборонний бюджет, в якому передбачено надання Україні військової допомоги на 300 млн доларів, з них третина – на летальні види зброї.
Крім того, в тому ж військовому бюджеті передбачені серйозні санкції з забороною на в'їзд в США і заморожуванням активів компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2".
В українській владі розраховують, що санкції допоможуть значно затягти введення "ПП-2" в експлуатацію, що дає України козирі на поточних газових переговорах з РФ. Двоє сенаторів-республіканців вже пригрозили компанії Allseas Group S. A. , яка прокладає трубу, конкретними санкціями і закликали її негайно припинити участь у проекті. Але для початку оборонний бюджет ще має підписати президент Трамп.
Поки Палата представників займалася імпічментом Трампа, сенатський комітет у закордонних справах схвалив черговий пакет антиросійських санкцій, який його автори називають "пекельним". Він включає в себе заходи, спрямовані проти російських банків, операцій з російським держборгом, обмеження інвестицій в енергетичні проекти і т. д. Окремо пропонуються санкції проти судноплавних компаній, у зв'язку з агресією РФ у Керченській протоці та Азовському морі.