Розв'язана Росією повномасштабна війна проти України та українців назавжди змінила країну. На воєнні рейки перейшли цілі сектори економіки, а в різних сферах суспільного життя, зокрема у футболі, на перший план вийшла допомога Збройним силам.
Про будні українського футболу в час війни – в матеріалі РБК-Україна.
25 лютого після зимової паузи повинна була відновити змагання українська Прем'єр-ліга. Та через агресію РФ турнір довелося відкласти, а гравці, тренери та персонал клубів доєдналися до сотень тисяч інших українців – хтось допомагає переселенцям, хтось волонтерить, а хтось навіть вступив до лав тероборони, як-от хавбек "Колоса" Андрій Богданов.
Прогнозовано слабкою ланкою українських клубів виявилися легіонери. Звісно, претензій до них і з боку вболівальників, і з боку менеджменту – жодних. Іноземці можуть мати сентименти до України, але не зобов'язані захищати її чи бодай навіть залишатися у потенційній зоні бойових дій. ФІФА та УЄФА ухвалили спеціальні рішення, за якими виконавці з чемпіонату України поза межами трансферного вікна можуть приєднатися до інших клубів.
Фото: Тете та Карлос Де Пена скористалися змінами від ФІФА (shakhtar.com)
Простішою ситуація виявилася для київського “Динамо”. У команді Мірчі Луческу легіонерів було небагато. Троє з них працевлаштувалися у Польщі – оборонець Кендзьора ("Лех"), вінгер Вербіч ("Легія") та форвард Шкурін ("Ракув"). Двійко перших орендовані польськими грандами, а от права на білоруського нападника належать московському ЦСКА.
Натомість дует латиноамериканців – Де Пена та Вітінью – повернулися за океан. І якщо перспективного бразильця орендував "Атлетіко Паранаенсе", то досвідчений уругваєць остаточно попрощався зі столицею України та підписав контракт із "Інтернасьйоналем".
Фото: Карлос Де Пена вже приміряв футболку "червоних" (twitter.com/SCInternacional)
Натомість "Шахтар" поки відпустив трьох легіонерів. Як і "Динамо", донецький клуб поки погодився віддати гравців в оренду. Мінімум два трансфери виявилися гучними. Вінгер Тете перебрався до французького "Ліона", а оборонець Тобіас поповнив склад самого мадридського “Реала”. Щоправда, поки набиратиметься уму-розуму в складі резервної "Кастільї". Тим часом хавбек Майкон повернувся на батьківщину, де гратиме за рідний "Корінтіанс".
Інша історія – Жуніор Мораєс. Бразилець із українським паспортом різко забув про відданість Україні та опинився у тому ж "Корінтіансі". Далі більше. Формально у "Шахтарі" залишається ще ціла група легіонерів у всіх ланках – оборонці (Марлон, Вітао, Ісмаїлі, Додо), півзахисники (Маркос Антоніо, Алан Патрік, Соломон, Педрінью) та нападники (зимовий новачок Нерес, Траоре та Фернандо). Наразі найімовірнішим варіантом виглядає працевлаштування плеяди бразильців на батьківщині. Соломона нібито хотів підписати "Ліон", але сторони не домовилися про перехід.
Фото: Манор Соломон у березні провів два матчі за збірну Ізраїлю (twitter.com/FCShakhtar)
Шляхом вітчизняних грандів пішли й інші клуби. У складі СК "Дніпро-1" наразі значиться лише аргентинець Ді Франко, у "Ворсклі" – дует африканців, у "Зорі" – бразильці Жунінью і Крістан, а також ганець Овусу. До 7 квітня усі вони ще можуть працевлаштуватися у Європі. Дехто, як брати Тіллі з "Ворскли", змушені перебратися в геть посередні команди. Шляхом "Шахтаря" пішов і першоліговий "Металіст", який почав відпускати латиноамериканців додому.
Однак, втрата легіонерів не стане найбільшою проблемою вітчизняного футболу. Очевидне падіння економіки та руйнування інфраструктури боляче вдарять по невеликих клубах. "Копаний м'яч" в Україні залишається справою ентузіастів – великих і середніх підприємців, а не повноцінним бізнесом. Переорієнтація власників у час війни на допомогу ЗСУ та іншим силовикам відкине футбол на роки назад.
Та якщо в тилу команди зможуть швидко відновитися з обмеженими бюджетами, то ціла низка команд, вочевидь, зникне. Тій же чернігівській "Десні" останні півроку приписували фінансові проблеми, а тепер сіверяни мають ще й зруйнований стадіон. Годі казати про "Маріуполь" чи маріупольський "Яруд" із Другої ліги. А ще є "Тростянець" і "Вікторія" із Сумщини, херсонський "Кристал" і новокаховська "Енергія", "Вовчанськ" та інші, територіями яких пройшлася новітня орда.
Фото: Першоліговий "Альянс" війна застала на зборах у Туреччині (facebook.com/fcallianceld)
Найімовірніше, на УПЛ і два дивізіони Професіональної футбольної ліги чекатимуть скорочення кількості учасників. Низка клубів зникне або перейде на аматорський рівень, частина намагатиметься втриматися у професіоналах, але зніметься під час чемпіонату. До цього всього варто бути готовим. Вочевидь, набере обертів й інший процес, що намітився взимку стараннями "Альянсу" та "Вікторії" – об'єднання клубів.
У регіонах імовірні спроби акумулювати кошти на одну професіональну команду. Замість умовних "Миная", "Ужгорода" та мукачівського "Мункача" може з’явитися об'єднане "Закарпаття", а на Хмельниччині – оновлене "Поділля" на базі однойменного клубу та "Агробізнесу" з "Епіцентром". Та це справи майбутнього. Наразі очевидне одне – понад шести десятків команд, які змагалися в трьох дивізіонах до війни, у відновленому чемпіонаті України точно не буде...
Ще одна проблема – нинішній сезон. У Прем'єр-лізі встигли зіграти лише 18 турів із 30-ти. З кожним новим днем війни шанси на завершення чемпіонату стають примарнішими. Найімовірніше, долю путівок у єврокубки доводиться вирішувати в кабінетах. Комфортний відрив "Шахтаря" і "Динамо" за будь-яких обставин повинен відправити їх до Ліги чемпіонів. Та є дилема.
Фото: "Динамо" та "Шахтар" повинні зіграти в Лізі чемпіонів 2022/23 (shakhtar.com)
Якщо "завершити" чемпіонат першим колом, то нагорі фінішує "Динамо", якщо за фактичними підсумками, 18 турів – "Шахтар". Варіюються і учасники Ліги Європи та Ліги конференцій – від "Ворскли" та СК "Дніпро-1" до тих же дніпрян і "Зорі". Інша справа, що немає жодної гарантії, що єврокубковий сезон 2022/23 українські клуби зможуть розпочати…
Простіша ситуація з Кубком України. Для визначення переможця там залишилося зіграти 7 матчів, починаючи зі стадії чвертьфіналу. Теоретично ці матчі можна провести впродовж двох тижнів у відносно спокійних містах на кшталт Ужгорода, Чернівців, Львова чи Тернополя. Однак, на перший план виходить спортивний принцип. Вітчизняні гранди плюс "Металіст" мають змогу тренуватися прямо зараз, а ось інші команди цієї розкоші воєнного часу позбавлені.
Фото: Руслан Фомін (ліворуч) і решта гравців "Металіста" перебувають у Туреччині (metalist.ua)
Виїзд "Шахтаря" і "Динамо" закордон – історія контраверсійна. Низка оглядачів і, наприклад, гендиректор "Чорноморця" розкритикували дозвіл Мінспорту на виїзд за межі України для, вочевидь, військовозобов’язаних футболістів обох грандів. Мовляв, від такого рішення повіває вибірковістю у стилі "дехто рівніший за інших рівних".
Гарантовано правильного виходу в цій ситуації немає. Так, усі здорові чоловіки повинні залишатися в Україні на випадок мобілізації до лав війська. Водночас, на відміну від армії окупанта, наші Збройні сили та інші військові формування комплектуються людьми з бойовим або бодай реальним досвідом служби. І наразі нагальної потреби залучати футболістів немає. Та й практична користь від них буде більшою у Європі, де "Динамо" й "Шахтар" зібралися провести благодійний тур для збору коштів на потреби ЗСУ, волонтерів і біженців.
Фото: Тарас Степаненко (ліворуч) потренувався з "Динамо" (facebook.com/fcdynamoua)
Ще один момент, який критики проґавили, виїзд закордон спортсменів менш популярних видів спорту. Та ж хокейна збірна України вже кілька тижнів готується до чемпіонату світу за межами батьківщини. Проте, кожен український спортсмен повинен бути морально готовим до того, що завжди знайдеться якийсь розумник, який дорікатиме їм мантрою "чому не пішов на фронт?". Із таким колись довелося жити навіть безумовній легенді хорватського футболу Давору Шукеру…
Головна команда країни теж у тривожному очікуванні. УЄФА з ФІФА дозволили перенести матч плей-офф кваліфікації до ЧС-2022 проти Шотландії. Поєдинок повинні були зіграти в березні, але поки перенесли на червень. Та більше часу для зволікань футбольні боси Європи та світу не мають. Якщо збірна України буде неготова зіграти проти шотландців 7 червня (дата попередня), то далі продовжить боротьбу саме “Тартанова армія”.
Звісно, наші друзі з інших футбольних асоціацій підтримали Україну. Дехто навіть запропонував вчинити благородно й віддати “синьо-жовтим” додаткову путівку на Мундіаль. Однак, сподіватися на таку доброту від ФІФА, яка зі скрипом відсторонила Росію від змагань і додумалася зробити російську офіційною мовою організації у розпал агресивної війни РФ проти України, наївно.
Фото: Президент УАФ Андрій Павелко та головний тренер збірної України Олександр Петраков у Гуманітарному штабі в Будинку футболу (facebook.com/andriy.pavelko)
Президент УАФ Павелко вже дав доручення підготувати план підготовки до поєдинку з шотландцями головному тренеру збірної Олександру Петракову. Найімовірніше, національна команда збереться на тренувальний збір у травні. В обоймі тренерського штабу спершу опиняться представники УПЛ. Після завершення чемпіонатів у Європі приєднаються й легіонери.
Наразі в ігровому тонусі чимало збірників: тріо з АПЛ (Зінченко, Ярмоленко, Миколенко), хавбек Ігнатенко з "Бордо", форварди Яремчук і Сікан виходять у складі "Бенфіки" та "Ганзи" відповідно. Стабільно на полі з'являються "італійці" Маліновський і Коваленко, а з представників у Бельгії та Угорщині можна зібрати окрему команду. Саме тут благодійні турне "Динамо" та "Шахтаря" стануть у нагоді “синьо-жовтим”. Бущан, Забарний, Степаненко, Шапаренко та інші провідні виконавці зможуть підтягнути форму до рівня наших легіонерів.
Фото: Олександр Зінченко та Віталій Миколенко перед матчем АПЛ (twitter.com/Sporf)
У час війни радощі та розваги на кшталт спорту відійшли для українців на десятий план. Та після нашої Перемоги український футбол повернеться у серця вболівальників. Він, як і Україна, був, є і буде завжди. Ворогу нарешті пора це усвідомити.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.