Замість заборони на використання в Україні ряду пестицидів, якими користуються аграрії в Європейському Союзі та США, варто зосередити увагу на розробці дієвих заходів державного контролю та нагляду в цій сфері.
Про це заявив експерт аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) "Розумна країна" Владислав Седик у статті на AgroPortal.ua.
Зокрема, він вважає за необхідне розробити та впровадити регламенти застосування ЗЗР, механізми щодо боротьби з виробництвом фальсифікованих та контрабандних пестицидів.
"Відсутність дієвих препаратів, які регулюють чисельність шкідливих організмів, можуть призвести до масового їх розмноження, а ті в свою чергу погіршують якість або і зовсім знищують сільгоспкультури. Все це призведе до зниження якості продукції, збитковості сільського господарства, негативного впливу на продовольчу безпеку України, втрати експортних ринків через недотримання фітосанітарних вимог", - зазначає експерт.
Він також коментує ініціативу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка у листі до Апарату Ради національної безпеки і оборони України пропонує переглянути можливість застосування таких діючих речовин ЗЗР як гелаксифоп-Р-метил, піразофос, фенвалерат, бета-циперметрин.
Аргументуючи свій крок, Держпродспоживслужба посилається на ст.7 ЗУ "Про пестициди і агрохімікати", якою встановлено, що "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, може встановити повну або тимчасову заборону на застосування пестицидів і агрохімікатів у разі надходження нових, раніше невідомих даних про їхню небезпеку".
Проте Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я акцентує, що жодних даних про небезпеку препаратів державним органом не наводиться. А сам перелік недостовірний, адже деякі діючі речовини і так не дозволені до використання в Україні, а деякі - дозволені до використання і в країнах ЄС.
Своєю чергою, за словами директора наукового центру Миколи Проданчука, серед діючих речовин, які, за твердженням Держпродспоживслужби, "заборонені в країнах ЄС", наведено низку дозволених до використання в окремих країнах за процедурою так званої "Еmergency Аuthorasation", встановленої ст. 53 Регламенту Європарламенту та ради ЄС № 1107/2009 від 21 жовтня 2009 р. "Про розміщення на ринку продукції для захисту рослин і скасування Директив ради ЄС 79/17; 91/414/ЄЕС".
Тільки протягом 2021 року було дозволено застосування імідаклоприду в Бельгії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції; клотіанідину - в Австрії, Бельгії, Іспанії, Польщі, Румунії, Фінляндії; тіаметоксаму - в Бельгії, Данії, Литві, Німеччині,Румунії, Словаччині, Угорщині, Чехії, Фінляндії.
Учасники аграрного ринку наголошують, що позиція Держпродспоживслужби є досить незрозумілою, потребує роз’яснення і уточнення. Як і те, чому орган виходить за межі своїх повноважень та ініціює дане питання, яким має займатися Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.
Ще одне питання - як агровиробники виконуватимуть норму закону "Про захист рослин", що зобов’язує підприємства проводити комплекс заходів для боротьби зі шкідниками, хворобами і бур’янами та запобігати їх поширенню, за відсутності препаратів.